Власний досвід у професії. Юрій Григоренко

НААУ продовжує знайомити молодих адвокатів та юристів із досвідом колег. Цього разу своїми мотивами обрання професії та набутим досвідом поділився адвокат, заступник голови Комітету НААУ з питань гендерної політики Юрій Григоренко:

– Розповідь про власний досвід у професії варто почати з того, що я не планував ставати адвокатом.

Працював на різних посадах слідчих підрозділів Міністерства внутрішніх справ, найвищою з яких була позиція у Головному слідчому управлінні. Але після Революції гідності 2014 року почалося реформування і транспортна міліція, в якій я обіймав посаду, була скорочена повністю. На пропозицію перейти у райвідділ не погодився.

Після довгих роздумів прийняв рішення перейти на «світлу сторону», про що жодного разу не пожалкував. Шлях до здобуття права на заняття адвокатською діяльністю розпочав із курсів, які на той момент організовувала Одеська обласна колегія адвокатів. Вона функціонувала тоді паралельно з Радою адвокатів Одеської області. Лекторами були здебільшого члени цієї ради, КДКА, судді та інші правники.

Паралельно з цими курсами вирішив зайнятися реалізацією в Одеській області проекту «Відкритий суд», на меті якого було висвітлення того, що відбувається в судових засіданнях шляхом їх відеофіксації. Це стало на той момент можливим у зв’язку із впровадженням нової редакції Закону «Про судоустрій і статус суддів». І це зробило мене трохи відомим в юридичній спільноті регіону. Колеги запрошували «познімати», а деякі судді іноді навіть просили не виставляти відео на YouTube. 

Після курсів зібрав необхідний пакет документів і подав їх на розгляд КДКА для допуску до іспиту. Загалом на іспити йти було не страшно, адже вже мав досвід роботи. З ним впорався доволі легко, після чого приступив до стажування. Керівником став мій майбутній компаньйон по адвокатському об’єднанню. Захист звіту відбувся доволі легко, після чого здобув омріяне свідоцтво.

Тоді здавалося, що як тільки я стану адвокатом, до мене одразу піде натовп людей. Проте, світ не впав до моїх ніг, і постало питання, з чого почати пошук клієнтів.

Звісно, як у будь-якого адвоката-початківця, роботи було небагато і я мав вільний час для громадської діяльності. Тож вирішив долучилися до Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Ради адвокатів Одеської області. Паралельно із цим брав участь у громадських радах при місцевих органах влади. Крім цього, став активно коментувати події на кількох регіональних каналах. Таким чином, якось досить швидко став відносно відомим адвокатом, хоча і початківцем.

Загалом, висвітлення роботи щодо захисту прав адвокатів, участь в обшуках з метою забезпечення додержання гарантій адвокатської діяльності і зокрема адвокатської таємниці, участь в ефірах регіонального телебачення зробили свою справу і в мене стала з'являтися клієнти.

Далі був з'їзд адвокатів 2017 року, на який мене обрали делегатом від Одеської області. На самому з'їзді став членом лічильної комісії. Так почався мій шлях до столиці.

Одразу після з'їзду написав заяву на вступ до Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ і довгий час суміщав роботу в регіональному та центральному комітетах. Спочатку це були постійні поїздки в Київ, але з часом ми з компаньйоном вирішили відкрити в Києві офіс і жити, так би мовити, на два міста.

На початку нового етапу виходило не дуже успішно. Бо ще довгий час «годувала» практика в Одесі. Але гонорари в Києві і в рідному регіоні відрізнялися не суттєво. На оренду офісу, житла і забезпечення побутових потреб у столиці вистачало.

З часом почала з'являтися своя клієнтура і в столиці. Паралельно з цим опанував професію арбітражного керуючого і, відповідно, також як адвокат, став практикувати в галузі банкрутства.

З часом виявилося, що в Києві я перебуваю набагато частіше і більша частина діяльності пов'язана саме зі столицею. Логічним було прийняття рішення про трансфер з Ради адвокатів Одеської області до міста Києва, де тепер і обліковуюся як адвокат.

Після майже п'яти років роботи я залишив Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності, Молодіжний Комітет – UNBA NextGen та сфокусувався на діяльності Комітету з питань гендерної політики та Комітету з питань банкрутства.

Коли колеги запитують, яким чином удалося відносно швидко налагодити адвокатську діяльність, зазвичай відповідаю, що для того, аби тебе стало видно, тебе має стати видно, як би банально це не звучало. Я ніколи не користувався рекламою як такою. Не розумів, що саме треба рекламувати, який меседж треба доносити. Натомість досить багато працював над репутацією і фактично формуванням власного бренду за допомогою соціальних мереж, телебачення, публікацій у пресі.

Тож хочу підсумувати, що світ, насправді, дуже відкритий. Мало хто може заборонити або завадити зробити щось, щоб про тебе дізналися як про фахівця у тій чи інші галузі суспільних відносин. Якщо є наснага, треба заявляти про себе, брати участь у різних майданчиках, з яких можна теж про себе заявити, робити добро і приносити користь. І тоді досягнення успіху вже і не виглядає ніби таким важким.

***

Стаття підготовлена у рамках рубрики «Власний досвід у професії» Молодіжного Комітету НААУ - UNBA NextGen та Комітету НААУ з питань гендерної політики, а також Програми з розвитку жіночого лідерства в адвокатурі та стимулювання дівчат і жінок до вибору адвокатської професії.

Раніше про власний досвід у професії розповіли Тетяна Андріанова, Юлія Сергет, Тетяна Рабко, Алла Філатова, Ольга Якименко, Вікторія Пінчук, Олена Краснопьорова, Іванна Блохіна, Юлія Гончаренко, Аліна Єремєєва, Ольга Щербакова, Тетяна Веремій та Сергій Берзінь.

Автор публікації: Юрій Григоренко

Юрій Григоренко

адвокат, заступник голови Комітету НААУ з питань гендерної політики

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.