Реєстровані партнерства: виклики впровадження в Україні

На розгляді Верховної Ради перебуває проекту Закону №9103 від 13.03.2023 «Про інститут реєстрованих партнерств», може стати важливим механізмом для врегулювання прав одностатевих і різностатевих пар, які з різних причин не бажають укладати шлюб. Що передбачає цей документ?

Вплив на права

Реєстрованим партнерством пропонується позначати зареєстрований добровільний сімейний союз двох повнолітніх осіб незалежно від статі, які мають взаємні права та обовʼязки. При цьому таке партнерство не є шлюбом, але партнери вважаються один щодо одного близькими родичами.

Законопроект передбачає можливість визнання майна, набутого під час партнерства, спільною сумісною власністю партнерів (аналогічно до положень Сімейного кодексу щодо подружжя). У разі припинення партнерства майно ділитиметься за домовленістю або в судовому порядку.

Це забезпечить рівність партнерів у володінні, користуванні та розпорядженні спільним майном, а також зменшить ризики майнових спорів у разі розірвання партнерства. Втім, аби запобігти можливим конфліктам, було б не зайвим доповнити проект положеннями про можливість укладання угоди про розподіл майна.

На партнерів покладається обов'язок матеріально підтримувати один одного, особливо у випадках непрацездатності чи інвалідності. Також реєстровані партнери отримають право спадкування за законом, аналогічно до подружжя. Відсутність такого права раніше створювала дискримінацію, особливо у випадках, коли партнер помер без заповіту.

Крім цього, регламентуються немайнові права. Реєстрація партнерства офіційно визнає стосунки, що сприяє забезпеченню забезпеченню права на приватність і гідність партнерів.

Також важливо, що партнери матимуть можливість представляти інтереси один одного в медичних чи інших кризових ситуаціях, аналогічно до подружжя, отримувати інформацію про стан здоров’я, лікування тощо, що раніше було доступним лише близьким родичам. Втім, було б доречним включити положення, що гарантують доступ партнерів до рішень, які стосуються медичного чи іншого критично важливого обслуговування.

Міжнародні стандарти

Сьогодні відсутність правового визнання партнерств поза шлюбом призводить до порушення майнових та немайнових прав таких пар.

Україна є учасницею низки міжнародних договорів, які зобов'язують державу забезпечувати рівність та недискримінацію. Зокрема, Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод гарантує право на повагу до приватного та сімейного життя (ст. 8) та забороняє дискримінацію (ст. 14). ЄСПЛ визнає, що одностатеві пари можуть мати право на юридичне визнання та захист своїх відносин. Тож запровадження інституту реєстрованих партнерств сприятиме виконанню цих міжнародних зобов'язань.

Тут варто враховувати, що імплементація законодавства, що забезпечує права людини, є ключовою умовою для інтеграції України до Європейського Союзу. І прийняття закону на базі цього законопроєкту демонструватиме прагнення України відповідати європейським стандартам.

Також необхідно враховувати норми окремих міжнародних договорів, учасницею яких є Україна.

Так, Конвенція ООН про права дитини визначає, що кожна дитина має право знати своїх батьків і, по можливості, бути під їхньою опікою. Для забезпечення цього права в контексті реєстрованих партнерств слід:

• визначити правовий статус дітей, народжених або усиновлених у таких партнерствах: чітко прописати права та обов'язки партнерів щодо дітей, включаючи питання опіки, виховання та матеріального забезпечення;
• гарантувати право дитини знати своїх батьків та підтримувати з ними стосунки: встановити механізми, які забезпечать реалізацію цього права незалежно від форми партнерства батьків.

Європейська конвенція про громадянство встановлює принципи, що стосуються громадянства фізичних осіб, і правила, які регулюють виконання військового обов'язку у випадках множинного громадянства. Для узгодження законопроекту із цією конвенцією необхідно:

• врегулювати питання громадянства дітей, народжених у реєстрованих партнерствах: визначити процедури набуття громадянства такими дітьми, особливо в разі, якщо партнери мають різне громадянство;
• уникати випадків безгромадянства: забезпечити, щоб діти, народжені в реєстрованих партнерствах, автоматично набували громадянство принаймні однієї з держав, громадянами якої є їхні батьки.

Окрему категорію актів, які запроваджують стандарти, є директиви Європейського Союзу. І для гармонізації національного законодавства з правовими актами ЄС слід додатково провести аналіз відповідних директив, що стосуються сімейного права, прав дітей та недискримінації, і внести необхідні зміни до законопроєкту.

Кримінальний аспект

Згідно зі ст. 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, визначених законом.

На сьогодні терміни «члени сім’ї» та «близькі родичі» регулюються Сімейним кодексом та Кримінальним процесуальним кодексом, де відносини офіційного подружжя є ключовими для надання права не свідчити.

І включення реєстрованих партнерств у правову систему створює нові аспекти у визначенні «членів сім’ї» та «близьких родичів», що безпосередньо впливає на реалізацію статті 63 Конституції. Адже визнання партнерів членами сім’ї має забезпечити, що партнери в реєстрованих відносинах прирівнюються до подружжя. І аби забезпечити юридичну визначеність, необхідно внести відповідні зміни до ст.ст. 18, 65 КПК.

Водночас, не можна виключати потенційні проблеми. Адже виникає ризик зловживання статусом реєстрованого партнерства для уникнення надання свідчень у кримінальних провадженнях. Також адаптація практики судів до нових правових реалій може виявитися досить складною, що потребуватиме додаткових роз’яснень, зокрема у формі методичних рекомендацій.

Інший аспект - право партнерів виступати потерпілими. Чинний КПК визначає коло потерпілих, серед яких зазначаються подружжя, діти, батьки та інші особи, права чи законні інтереси яких порушено злочином. Включення партнерів до цього переліку також потребує змін до КПК.

Якщо особу, з якою було укладено реєстроване партнерство, умисно позбавлено життя (ч. 1 ст. 115 КК), партнер може бути визнаний потерпілим. Законодавче визнання таких прав надасть рівний доступ до захисту інтересів. Також партнери матимуть право брати участь у слідчих діях (наприклад, огляд місця події, допити, упізнання), подібно до прав подружжя. У разі смерті партнера особа, яка перебувала з ним у реєстрованому партнерстві, зможе претендувати на матеріальну чи моральну компенсацію як потерпіла сторона;

У разі якщо партнерство припинилося до моменту злочину, виникають додаткові питання: чи зберігатиметься право на визнання потерпілим для особи, яка раніше перебувала в реєстрованому партнерстві з жертвою злочину, чи матиме партнер, який знаходиться у процесі припинення партнерства, доступ до матеріалів справи та інших процесуальних прав?

Антикорупційні нюанси

Окрема сфера нових відносин повʼязана із реалізацію антикорупційних вимог. Це декларування майна, запобігання конфлікту інтересів, взаємодія посадових осіб із близькими родичами та членами сім’ї. У Законі «Про запобігання корупції» чітко визначено поняття «члени сім’ї» для цілей декларування та запобігання корупційним ризикам. Поява реєстрованого партнерства створює новий правовий статус, який потребує інтеграції до положень антикорупційного законодавства.

Декларування майна. Реєстровані партнери можуть впливати на фінансову прозорість, адже їхні майнові права можуть бути спільними або взаємопов’язаними. Законопроект створює необхідність включення партнерів до переліку осіб, щодо яких декларуються активи, зобов’язання та інше майно. Тож у ст. 46 (Обов’язок подання декларації) Закону «Про запобігання корупції» слід уточнити, що відомості про реєстрованих партнерів мають декларуватися аналогічно до відомостей про подружжя.

Конфлікт інтересів. Реєстровані партнерства можуть створити додаткові умови для виникнення конфлікту інтересів у випадках, коли обидва партнери працюють в одній сфері (наприклад, на державній службі). Відтак, у ст. 1 (Терміни та визначення) Закону слід додати реєстрованих партнерів до поняття «близькі особи», щоб застосовувати механізми попередження конфлікту інтересів.

Перевірка доброчесності. Включення партнерів до системи декларування передбачатиме необхідність перевірки їхнього способу життя у разі підозри на невідповідність задекларованих доходів реальному майновому стану. Відтак повинні бути розроблені роцедури перевірки майнового стану партнерів із дотриманням принципів конфіденційності.

В цілому для антикорупційної політики запровадження інституту реєстрованого партнерства сприятиме підвищенню прозорості взаємовідносин, що зменшить корупційні ризики. Але це спричинить і додаткове навантаження на органи перевірки. Адже йдеться про розширення переліку осіб для декларування та перевірки. Не можна відкидати і ризиків приховування активів. Без належного регулювання реєстровані партнерства можуть бути використані для приховування майна через юридично необґрунтовані угоди.

Мобілізація

Ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає категорії осіб, які мають право на відстрочку від мобілізації, зокрема:

• особи, які утримують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• одинокі батьки, які виховують дитину;
• особи, які доглядають за членами сім’ї, що потребують постійного догляду;
• особи, які доглядають за членами сім'ї, що є особами з інвалідністю I або II групи, якщо немає інших осіб, зобов’язаних за ними доглядати;
• особи, які виховують дітей із інвалідністю.

Реєстровані партнерства створюють додаткову правову категорію «членів сім’ї». Це дозволить застосувати аналогічний підхід до визначення правового статусу реєстрованих партнерів у випадках догляду за особою з інвалідністю. Тобто, розширюється коло осіб, які можуть отримати відстрочку.

Таким чином виникає аналогія з подружжям у випадках, коли один із партнерів є особою з інвалідністю:

a) відстрочка від мобілізації для догляду за партнером. У разі якщо один із партнерів у реєстрованому партнерстві є особою з інвалідністю I або II групи, інший партнер матиме право на відстрочку від мобілізації. Реєстровані партнери можуть виконувати роль опікуна або доглядальника, якщо немає інших осіб, зобов’язаних здійснювати догляд;

б) захист прав осіб з інвалідністю. Законопроект розширює коло осіб, що мають право на догляд за особами з інвалідністю, включаючи партнерів у реєстрованих відносинах. Це дозволить забезпечити соціальний і правовий захист особам з інвалідністю, які перебувають у реєстрованих партнерствах;

в) спільне проживання та матеріальна підтримка. Подібно до подружжя, партнери у реєстрованих відносинах можуть мати спільне місце проживання, що робить їх логічними кандидатами для виконання обов’язків із догляду.

Рекомендації

Підсумовуючи наведене, можна зробити висновок, що прийняття Закону «Про інститут реєстрованих партнерств» стане важливим кроком у напрямі євроінтеграції України та зміцнення захисту прав людини.

Але для ефективного реалізації ініціативи необхідно додатково вжити деяких заходів у кількох напрямах:

• зміни до КПК: у статті 18 («Близькі родичі та члени сім’ї») додати визначення, яке прирівнює партнерів у реєстрованих відносинах до подружжя, уточнити поняття потерпілого;
• підготовка суддів та слідчих: розробити навчальні програми для представників судової системи та правоохоронних органів, які пояснюють нові норми та їх застосування;
• моніторинг реалізації: запровадити механізми моніторингу практичного застосування права не свідчити, щоб уникнути зловживань і виявляти прогалини в законодавстві;

• визначення реєстрованого партнерства: доповнити Сімейний кодекс положенням, яке визначає реєстроване партнерство як форму сімейних відносин між двома повнолітніми особами, незалежно від їхньої статі, що офіційно зареєстровані державою;
• права та обов'язки партнерів: встановити, що партнери у реєстрованому партнерстві мають рівні права та обов'язки, аналогічні подружжю, зокрема щодо спільної власності, взаємної матеріальної підтримки та спадкування;
• виховання та усиновлення дітей: визначити порядок усиновлення дітей партнерами, забезпечуючи права дитини відповідно до Конвенції ООН про права дитини;
• внести зміни до Закону «Про запобігання корупції»: доповнити терміном «реєстрований партнер», прирівнявши його до «члена сім’ї», додати обовʼязок декларування майна партнерів, уточнити інститут конфлікту інтересів;
• розробити механізми перевірки: забезпечити перевірку доброчесності партнерів із дотриманням конфіденційності;
• розробити роз’яснення для суб’єктів декларування щодо нових обов’язків;
• провести інформаційну кампанію: окремо пояснити держслужбовцям особливості декларування реєстрованих партнерств;
• доповнити статтю 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» положенням про те, що права на відстрочку мають і партнери у реєстрованих партнерствах, прирівняні до членів сім’ї або подружжя;
• уточнити критерії підтвердження статусу реєстрованих партнерів для уникнення зловживань.

Реалізація вищезазначених заходів сприятиме створенню комплексної та узгодженої правової бази для інституту реєстрованих партнерств в Україні, відповідно до міжнародних зобов'язань та національних інтересів.

Автор публікації: Юрій Григоренко

Юрій Григоренко

заступник голови Комітету НААУ з питань гендерної політики

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.