Власний досвід у професії. Сергій Берзінь

11:53 Пт 23.08.24 Автор : Сергій Берзінь 14670 Переглядів Версія для друку

Продовжуючи знайомити молодих адвокатів та юристів із досвідом колег, своїми мотивами обрання професії, враженнями від участі у першому судовому засіданні, справами, що запам’яталися із власної практики, та життєвим кредо поділився адвокат, регіональний представник Молодіжного Комітету НААУ – UNBA NextGen у Донецькій області Сергій Берзінь:

– Життя непрогнозоване, оскільки я мав стати прокурором, а вже шостий рік веду індивідуальну адвокатську практику. Юридичну освіту я здобував в Інституті підготовки кадрів для органів прокуратури України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, отримавши направлення з Донецької обласної прокуратури у 2010 році.

Саме у студентські роки у мене почали формуватися юридичний склад розуму, жага до пізнання різноманітних правил і норм, хист до встановлення причинно-наслідкових зв’язків, а також невпинне бажання до пошуку і встановлення істини, та, зрештою, до усвідомлення можливості і необхідності захисту як своїх власних прав та інтересів, так і інших громадян.

Почав свою юридичну кар’єру у 2016 році на посаді юрисконсульта у Харківському обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України, де отримав важливі навички написання позовних заяв і апеляційних скарг, оволодів офіційно-діловим письмом і грамотою. Пам’ятаю дотепер своє перше судове засідання, в якому брав участь, у Господарському суді Харківської області. Це була справа про порушення конкуренції, в якій я написав свій перший відзив на позов. З приємного те, що у цій справі здобув першу перемогу, захистивши рішення органу влади, в якому працював. З того першого засідання і дотепер веду журнал судових засідань, яких на момент публікації вже відвідав більше дев’ятисот.

Отримавши перші два роки юридичного стажу, я вирішив рухатися далі у юридичній кар’єрі. На той час у мене був складний вибір, адже одночасно брав участь у конкурсі на посаду слідчого Державного бюро розслідувань, військового прокурора у Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони, а також готувався до складання кваліфікаційного іспиту до адвокатури.

Успішно склавши кваліфікаційний іспит на початку 2018 року, розпочав стажування у мого наставника – адвоката Олени Корольової, голови ревізійної комісії адвокатури Донецької області, яка навчила мене тонкощам професії та ознайомила з основними напрямами адвокатської практики. На жаль, Олени Іванівни вже немає, але, я думаю, вона пишалася б моїми здобутками сьогодні.

І саме восени 2018 року у моєму житті було розставлено всі крапки над «і» щодо вибору професії на життя, як казав Григорій Сковорода, «сродної праці». Остаточно зрозумів, що хочу бути саме адвокатом, захищати права людей і вести свою власну справу. 31 жовтня 2018 року стало для мене знаменним днем, коли отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і вже у листопаді офіційно розпочав свою практику як самозайнята особа, зареєструвавшись у податковій службі.

Пам’ятаю свій перший кейс – цікавий і одразу надскладний, оскільки мені випало на долю написати касаційну скаргу на вирок суду у кримінальній справі по замаху на вбивство. Тоді вперше уклав договір із клієнтом, відвідавши його у слідчому ізоляторі у м. Бахмут Донецької області, яке наразі тимчасово окуповане і зруйноване агресором. Після розмови з клієнтом був абсолютно впевнений у його невинуватості і волів йому допомогти. На жаль, Верховний Суд відмовив у задоволенні моєї касаційної скарги, однак ми не зупинилися і подали скаргу до Європейського Суду з прав людини у Стразбурзі (Франція), який успішно її прийняв до розгляду. Розгляд справи досі триває і я сподіваюся на позитивний фінал цієї історії.

За майже шість років адвокатської практики допоміг вирішити вже більше семисот судових кейсів, надав безліч консультацій, відвідав суди різних юрисдикцій та інстанцій майже у кожній області нашої країни. Сподіваюся, що далі буде тільки більше. При цьому саме у воєнний час відчув, наскільки важливою є допомога, яка надається з боку адвокатів. Тому, як і багато хто з нас в адвокатурі, нині активно допомагаю нашим військовим у захисті їхніх прав та інтересів.

На сьогодні впевнений як ніколи, що я на своєму місці та виконую дійсно соціально значущу і корисну роботу, допомагаючи людям з їхніми проблемами і в складних життєвих ситуаціях. Кожне позитивне рішення ділю зі своїм клієнтом навпіл, бо це наш спільний результат.

Стаття підготовлена у рамках рубрики «Власний досвід у професії» Молодіжного Комітету НААУ - UNBA NextGen та Комітету НААУ з питань гендерної політики, а також Програми з розвитку жіночого лідерства в адвокатурі та стимулювання дівчат і жінок до вибору адвокатської професії.

Раніше про власний досвід у професії розповіли Тетяна Андріанова, Юлія Сергет, Тетяна Рабко, Алла Філатова, Ольга Якименко, Вікторія Пінчук, Олена Краснопьорова, Іванна Блохіна, Юлія Гончаренко, Аліна Єремєєва, Ольга Щербакова та Тетяна Веремій.