Проблеми правової невизначеності статусу фахівців, залучених до проведення експертиз

Незважаючи на те, що законодавство України визнає фахівців із відповідних галузей знань як суб'єктів судово-експертної діяльності, їхній правовий статус характеризується значною невизначеністю, що створює практичні проблеми при їх залученні.

Елементи статусу

Нагадаємо, фахівці можуть залучатися в різних процесуальних статусах: як суб'єкти судово-експертної діяльності згідно зі статтею 7 Закону «Про судову експертизу», як спеціалісти відповідно до процесуальних кодексів або як консультанти при проведенні комплексних експертиз.

При цьому процесуальні кодекси не містять чітких положень щодо того, як саме має відбуватися залучення фахівця як експерта, якщо він не має статусу атестованого судового експерта. Це формує неоднозначність його процесуальної ролі.

Вади правового статусу посилюються невизначеністю прав та обов’язків, зокрема, доступу до матеріалів справи та об'єктів дослідження, а також відсутністю дисциплінарної відповідальності (для судових експертів вона нещодавно була запроваджена).

Це призводить до нехтування ними обмежень, передбачених законодавством для судових експертів, та вчинення дій, які по суті є дисциплінарними проступками. Так, фахівці можуть дозволити собі самостійно збирати матеріали, що підлягають дослідженню, та самостійно обирати вихідні дані, вирішувати питання, що виходять за межі їхньої компетенції, у тому числі правових питань, недодержуватися вимог щодо оформлення висновків, безкарно порушувати строки проведення досліджень. Така «дискреція» не тільки знижує якість проведених досліджень, але й суттєво впливає на допустимість отриманих доказів. Єдиною формою реагування на такі порушення залишається судова оцінка висновків фахівців, яка може призвести до їх повного відхилення.

Крім того, на відміну від судових експертів, для яких існує чітка процедура атестації, у фахівців немає критеріїв та порядку оцінки кваліфікації, відсутні формальні вимоги до рівня їхньої освіти, досвіду роботи та професійної підготовки, відсутня система контролю якості проведених досліджень.

Процесуальні наслідки

Правова невизначеність статусу призводить до низки серйозних процесуальних наслідків, які безпосередньо впливають на ефективність захисту інтересів клієнтів.

У фахівця можуть виникнути навіть проблеми із доступом до об'єктів дослідження та зразків. Державні органи та установи (не кажучи вже про процесуальних опонентів) можуть відмовляти у наданні документів та матеріалів, посилаючись на відсутність у них статусу судового експерта.

Судова практика демонструє різні підходи до оцінки висновків фахівців. В одних випадках суди визнають такі висновки належними та допустимими доказами. В інших – відмовляють у прийнятті висновків як доказів, посилаючись на відсутність у них статусу судового експерта. Трапляються ситуації, коли аналогічні за змістом висновки по-різному оцінюються судами різних інстанцій. Тобто, єдиного підходу до визначення доказової сили таких висновків (порівняно з висновками атестованих судових експертів) наразі немає.

Відсутність чіткої регламентації порядку залучення фахівців як експертів створює значні ризики визнання отриманих висновків недопустимими доказами. Адже висновки можуть бути відхилені судом на будь-якій стадії процесу через формальні порушення при їх залученні. І навіть за умови високої якості проведеного дослідження та обґрунтованості, висновки можуть не братися судом до уваги через процедурні недоліки. Особливо значний ризик - у кримінальних провадженнях, де вимоги до джерел доказів підвищені.

Це створює додаткові складнощі при оскарженні судових рішень. Хоча б тому, що апеляційні суди можуть по-іншому оцінити доказову силу висновків, ніж суди першої інстанції. Касаційний суд часто не переглядає оцінку судом доказів по суті, що унеможливлює виправлення помилок нижчих судів в оцінці висновків. Проблема існує тому, що єдина правова позиція вищих судових інстанцій щодо статусу та доказової сили висновків фахівців відсутня.

Крім того, на відміну від судових експертиз, процесуальне законодавство не передбачає механізмів призначення повторної експертизи у разі сумнівів у правильності висновку фахівця, проведення додаткової експертизи (при неповноті висновку) або вирішення суперечностей між висновками фахівців та атестованих судових експертів.

Також висновки фахівців часто стикаються з проблемами при їх використанні в різних видах судочинства через відсутність єдиних стандартів оформлення. Так, висновок, отриманий в межах господарського процесу, може не визнаватися в кримінальному провадженні. Консультаційний висновок фахівця, наданий у досудовому розслідуванні, може бути відхилений судом під час судового розгляду.

При допиті фахівця як свідка або спеціаліста в судовому засіданні результат його роботи видається більш уразливим. Бо процесуальний опонент може поставити під сумнів кваліфікацію фахівця. І звісно, що суди схильні більш критично оцінювати показання фахівців порівняно з атестованими судовими експертами.

***

Отже, правова невизначеність статусу фахівців із відповідних галузей знань створює серйозні ризики для адвокатської практики: від різних підходів судів до оцінки їхніх висновків до проблем із допустимістю доказів та доступом до матеріалів. На відміну від атестованих судових експертів, діяльність яких чітко врегульована законом і підкріплена системою атестації та дисциплінарної відповідальності, фахівці працюють у правовому полі з істотними прогалинами. Це не лише знижує довіру до їхніх висновків, але й ускладнює захист інтересів клієнтів.

Убачається, що у перспективі ефективність використання спеціальних знань у судовому процесі потребуватиме законодавчого врегулювання статусу таких фахівців — визначення їхніх прав, обов’язків, відповідальності та процедур залучення. Це дозволить усунути наявні колізії, забезпечити єдність судової практики та створити умови для гармонійного поєднання можливостей судових експертів і фахівців у побудові стратегії захисту.

Автор публікації: Юрій Григоренко

Юрій Григоренко

заступник голови Комітету НААУ з питань експертного забезпечення адвокатської діяльності

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.