7 основних проблем системи БПД окреслили у звіті: трансляція презентації

Поглиблення кризи у взаєминах держави та адвокатури в сфері надання безоплатної правничої допомоги, довготривале ігнорування позиції НААУ призвело до корінних змін, які характеризуються втратою системою БПД первинних орієнтирів на людину як найвищу цінність.

Про це йдеться у Звіті актуальних питань функціонування системи безоплатної правничої допомоги в Україні, який сьогодні, 19 березня, презентує Національна асоціація адвокатів України.

Документ, підготовлений Комітетом НААУ з питань БПД, демонструє причинно-наслідкові зв’язки, що визначають існування проблем в системі БПД та ефективні шляхи їх вирішення.

Серед основних проблем називаються:

1. Моніторинг якості надання БПД.

2. Розподіл та виконання доручень про надання БВПД.

3. Оплата послуг адвокатів.

4. Призначення адвоката для участі в окремій процесуальній дії.

5. Участь адвокатів у кримінальних провадженнях in absentia.

6. Ототожнення адвоката з клієнтом.

7. Припинення надання БВПД у зупинених кримінальних провадженнях.

Попри ініціативне партнерство, створення та апробацію власних (таких, на які не витрачаються кошти Державного бюджету) ресурсів адміністрування та сервісного забезпечення адвокатури, Національна асоціація адвокатів України була штучно позбавлена статусу партнера у реалізації державної політики в сфері надання БПД, а її інституційні потужності повністю ігноруються.

Зокрема, за відсутності будь-якої потреби у цьому та одночасно з існуванням робочих механізмів в адвокатурі, державою створено та профінансовано за кошти платників податків процедури відбору адвокатів, їх навчання, ведення їх реєстру, оцінки якості їх діяльності, ресурси комунікації з ними тощо, що реалізовується державною установою – Координаційним центром з надання правничої допомоги. При цьому якість роботи адвокатів оцінюється штатними працівниками державних органів або органів місцевого самоврядування, які часто не мають уявлення про особливості роботи адвоката.

НААУ системно говорить про те, що все це призводить до викривлення моделі функціонування інституту адвокатури і порушення прав адвокатів. Крім цього, кінцевим носієм тягаря всіх негативних змін є отримувач допомоги – той, для кого і на кого ця система мала працювати.

Крім цього, значна частина коштів, виділених на БПД, витрачається саме на адміністрування ресурсів і процедур, які адвокатура пропонувала реалізувати на користь отримувачів правничої допомоги без фінансування з Державного бюджету.

У звіті також відзначається, що конституційна та законодавчо визначена модель гарантування кожному права на професійну правничу допомогу включає в себе особливого виконавця організації її надання – адвокатуру. І саме адвокати, як особливі суб’єкти, що відповідають спеціально визначеним вимогам, та здійснювана ними діяльність з надання правничої допомоги, якість якої гарантується спеціальними процедурами та механізмами, є визначальними елементами означеної моделі забезпечення кожного саме професійною, а не будь-якою, правничою допомогою. В цьому контексті особливого значення набувають правові підстави та зміст діяльності центрів з надання БПД, адже фактично вони виконують не тільки адміністративні функції посередництва між іншими суб’єктами правовідносин щодо надання БПД (між отримувачами і надавачами БПД), але й значну частину предметних функцій.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.