"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Гонорар – 151 грн. за годину і постійні затримки виплат: як адвокатам працювати далі?
Половина адвокатів, залучених державою до надання громадянам безоплатної вторинної правничої допомоги, вважають найбільшою проблемою існуючої системи оплату вже наданих ними послуг, в тому числі, недостатній рівень фінансування.
Такими є результати опитування, які Комітет НААУ з питань БПД врахував під час підготовки Звіту з актуальних питань функціонування системи безоплатної правничої допомоги в Україні. Його презентація проходила 19 березня.
Серед проблем, пов’язаних з оплатою послуг, опитані в ході дослідження адвокати відзначали:
- постійні затримки в розрахунках;
- низький рівень оплати послуг;
- нарахування оплати за меншу кількість часу, ніж фактично витрачається на роботу у справі;
- недостатнє державне фінансування;
- необхідність подання значної кількості документів для нарахування оплати;
- заплутаність системи нарахувань.
Секретар Комітету НААУ з питань БПД Олена Дем’янова, яка брала участь у підготовці звіту, розповіла, що Методика, за якою здійснюється оплата послуг (постанова Кабміну від 17.09.2014 №465), бере за основу розмір оплати роботи адвоката за годину, що становить на сьогоднішній день 151 грн. При цьому, саме Методикою визначено скільки часу буде оплачено адвокату за надання того чи іншого виду допомоги, незалежно від реально витраченого часу. «Так, наприклад, досудове розслідування має бути витрачено від 5 до 7 годин; на судовий розгляд – від 13 до 16 годин, на участь в розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції – від 6 до 8 годин. Це включно із участю в процесуальних діях і судових засіданнях, підготовкою, збиранням доказів, спілкуванням з клієнтом тощо, - зауважила адвокат. - Очевидно, що це абсолютно не той час, який витрачає адвокат на надання правничої допомоги». На її погляд, ці норми давно вимагають перегляду.
Також вона звернула увагу на певні види правничої допомоги, які Методикою взагалі ігноруються. Наприклад, до НААУ надходять скарги про відсутність оплати адвокатських запитів в цивільних справах. Хоча це є вкрай важливою частиною правничої допомоги, на яку витрачається чимало часу.
Крім того, Методика містить демотивуючі алгоритми, що не враховують реальні позитивні результати роботи адвокатів. Наприклад, якщо адвокат добився для свого клієнта призначення покарання з випробуванням, але епізод обвинувачення є тільки один, це не вважається позитивним результатом. Також не береться до уваги як позитивний результат, якщо стосовно затриманої особи слідчий і прокурор не звертаються до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. «Подібних випадків багато, - коментує О. Дем’янова. – Вони викривляють структуру відносин, негативно впливають на бажання працювати».
Також у звіті приділяється увага проблемі постійних затримок оплати, нестабільності і непередбачуваності строків розрахунків з адвокатами.
«Система БПД в частині фінансування для адвокатів є абсолютно непрозорою. Адвокати не знають, скільки коштів їм винні, коли вони надійдуть, які є наявні строки погашення заборгованостей, - говорить представниця Комітету НААУ.- На початку функціонування системи інформація оприлюднювалась як відкрита публічна інформація. Кожен адвокат знав, яку суму коштів йому заборгували, і відповідно між розраховувати на оплату. А сьогодні єдиний шлях - це звертатися безпосередньо до працівників центру, що як мінімум ставить адвокатів у принизливе становище і … формує залежність».
Для подолання окреслених проблем у Звіті НААУ пропонується внесення за участі адвокатури змін до Закону «Про безоплатну правничу допомогу» та постанови Кабміну від 17.09.2014 №465 «Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу», зокрема, щодо встановлення обов’язків органів БПД щодо оплати наданих послуг із регламентацією чітких строків та порядку виконання, алгоритму прийняття актів виконаних робіт до оплати, їх перевірки та вирішення суперечностей щодо розміру оплати. Також необхідно повернутися до практики відкритості інформації щодо розрахунків за надані послуги.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Підтримка
Ментальне здоров’я, архіви і кібербезпека: НААУ та IBA оцінили хід…
Національна асоціація адвокатів України та Міжнародна асоціація юристів (IBA) розглянули хід реалізації спільних проєктів, які мають практичне значення в умовах війни: підтримку ментального здоров’я адвокатів, оцифрування архівів та посилення кібербезпеки адвокатської інфраструктури.
Дорожня карта
Гарантії адвокатської діяльності: підгрупа обговорила порушення…
6 травня відбулося засідання підгрупи «Гарантії адвокатської діяльності та захист адвокатів» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Обшуки, бізнес і адвокатська таємниця: межі втручання визначали…
Судовий контроль за проведенням обшуку не може зводитися до формального санкціонування слідчої дії. Без дотримання принципів змагальності та пропорційності дозвіл суду перестає бути засобом правового захисту та запобіжником від свавільного втручання.
Видання
Докази та доказування у трудових спорах: презентовано методичне…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував методичні матеріали для адвокатів «Докази та доказування у трудових спорах». Видання має допомогти сформувати системний і практично орієнтований підхід до роботи з доказами у справах, що виникають із трудових правовідносин.
Навчання
Містобудівне право — студентам: Комітет НААУ провів освітні заходи
Комітет НААУ з питань будівельного права провів у квітні два заходи для студентів, присвячені містобудівному регулюванню. У фокусі – концепція майбутнього Містобудівного кодексу, європейський вектор реформи, практичні питання проєктування, дозвільних процедур і відповідальності архітектора.
Дискусія
But first IP mediation: чому медіацію варто пробувати першою
Спори у сфері інтелектуальної власності часто супроводжуються тривалими процесами, експертизами та значними витратами сторін. Альтернативою може бути підхід «But first IP mediation», за якого сторони ще на початковому етапі перевіряють можливість домовленості замість затяжного протистояння.
Cудова практика
Процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними у ЄСПЛ: огляд…
У Європейському суді з прав людини процесуальні прорахунки можуть звести нанівець навіть змістовно сильну заяву про порушення Конвенції. На цьому акцентує Огляд практики ЄСПЛ щодо України за 2025–2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними.
Дискусія
Правопорушення з нерухомістю: як бізнесу захистити активи
Правопорушення у сфері нерухомості дедалі частіше створюють ризики не лише для власників, а й для добросовісного бізнесу. Недоліки реєстраційних процедур, зловживання окремих суб’єктів і кримінальні провадження можуть призводити до втрати або обмеження прав на майно.