"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Гонорар – 151 грн. за годину і постійні затримки виплат: як адвокатам працювати далі?
Половина адвокатів, залучених державою до надання громадянам безоплатної вторинної правничої допомоги, вважають найбільшою проблемою існуючої системи оплату вже наданих ними послуг, в тому числі, недостатній рівень фінансування.
Такими є результати опитування, які Комітет НААУ з питань БПД врахував під час підготовки Звіту з актуальних питань функціонування системи безоплатної правничої допомоги в Україні. Його презентація проходила 19 березня.
Серед проблем, пов’язаних з оплатою послуг, опитані в ході дослідження адвокати відзначали:
- постійні затримки в розрахунках;
- низький рівень оплати послуг;
- нарахування оплати за меншу кількість часу, ніж фактично витрачається на роботу у справі;
- недостатнє державне фінансування;
- необхідність подання значної кількості документів для нарахування оплати;
- заплутаність системи нарахувань.
Секретар Комітету НААУ з питань БПД Олена Дем’янова, яка брала участь у підготовці звіту, розповіла, що Методика, за якою здійснюється оплата послуг (постанова Кабміну від 17.09.2014 №465), бере за основу розмір оплати роботи адвоката за годину, що становить на сьогоднішній день 151 грн. При цьому, саме Методикою визначено скільки часу буде оплачено адвокату за надання того чи іншого виду допомоги, незалежно від реально витраченого часу. «Так, наприклад, досудове розслідування має бути витрачено від 5 до 7 годин; на судовий розгляд – від 13 до 16 годин, на участь в розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції – від 6 до 8 годин. Це включно із участю в процесуальних діях і судових засіданнях, підготовкою, збиранням доказів, спілкуванням з клієнтом тощо, - зауважила адвокат. - Очевидно, що це абсолютно не той час, який витрачає адвокат на надання правничої допомоги». На її погляд, ці норми давно вимагають перегляду.
Також вона звернула увагу на певні види правничої допомоги, які Методикою взагалі ігноруються. Наприклад, до НААУ надходять скарги про відсутність оплати адвокатських запитів в цивільних справах. Хоча це є вкрай важливою частиною правничої допомоги, на яку витрачається чимало часу.
Крім того, Методика містить демотивуючі алгоритми, що не враховують реальні позитивні результати роботи адвокатів. Наприклад, якщо адвокат добився для свого клієнта призначення покарання з випробуванням, але епізод обвинувачення є тільки один, це не вважається позитивним результатом. Також не береться до уваги як позитивний результат, якщо стосовно затриманої особи слідчий і прокурор не звертаються до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. «Подібних випадків багато, - коментує О. Дем’янова. – Вони викривляють структуру відносин, негативно впливають на бажання працювати».
Також у звіті приділяється увага проблемі постійних затримок оплати, нестабільності і непередбачуваності строків розрахунків з адвокатами.
«Система БПД в частині фінансування для адвокатів є абсолютно непрозорою. Адвокати не знають, скільки коштів їм винні, коли вони надійдуть, які є наявні строки погашення заборгованостей, - говорить представниця Комітету НААУ.- На початку функціонування системи інформація оприлюднювалась як відкрита публічна інформація. Кожен адвокат знав, яку суму коштів йому заборгували, і відповідно між розраховувати на оплату. А сьогодні єдиний шлях - це звертатися безпосередньо до працівників центру, що як мінімум ставить адвокатів у принизливе становище і … формує залежність».
Для подолання окреслених проблем у Звіті НААУ пропонується внесення за участі адвокатури змін до Закону «Про безоплатну правничу допомогу» та постанови Кабміну від 17.09.2014 №465 «Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу», зокрема, щодо встановлення обов’язків органів БПД щодо оплати наданих послуг із регламентацією чітких строків та порядку виконання, алгоритму прийняття актів виконаних робіт до оплати, їх перевірки та вирішення суперечностей щодо розміру оплати. Також необхідно повернутися до практики відкритості інформації щодо розрахунків за надані послуги.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Cудова практика
Лідія Ізовітова назвала 7 проблем адмінсудочинства для адвокатів
Передбачуваність судової практики, юрисдикційні спори, касаційні фільтри, виконання рішень проти держави, тягар доказування, письмове провадження та гарантії адвокатської діяльності залишаються ключовими питаннями адміністративного судочинства для адвокатів.
Навчання
Адвокатам пояснили межі професійної взаємодії зі складним клієнтом
У роботі зі складним клієнтом адвокату важливо залишатися у професійній ролі: пояснювати ситуацію, оцінювати ризики, супроводжувати людину в процесі, але не брати на себе відповідальність за її емоції чи рішення.
Анонс
У НААУ проведуть Тиждень спадкового права
22 червня 2026 року розпочнеться Тиждень спадкового права — професійний захід, який проводить Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу.
Навчання
Адвокатура починається з практики – поради для студентів
На старті карʼєри молодим юристам важливо не чекати першої вакансії чи отримання свідоцтва, а шукати практику, знайомитися з адвокатами і використовувати навчання як час для першого професійного вибору.
Навчання
Психологічну готовність молодого адвоката до практики вивчали на…
Фахівці на старті професійного шляху часто стикаються з проблемами, у яких почуваються самотніми. Але такі труднощі проходять багато людей: перший рік є періодом адаптації знань до практичного досвіду і формування розуміння себе як спеціаліста.
Навчання
Доступ до реєстрів: адвокатам дали алгоритми
Для адвоката державні реєстри є інструментом доказування у судовому та позасудовому захисті клієнта. Як отримувати доступ до реєстрів, користуватися захищеним електронним підписом і діяти, коли швидкість отримання інформації має значення для захисту майна – вивчали у НААУ.
Дискусія
ВЛК та ЕКОПФО за кордоном: адвокати вказали на бар’єри дистанційних…
Для окремих категорій українців, які перебувають за кордоном, законодавство передбачає можливість проходження медико-соціальних процедур дистанційно. Але на практиці бар’єри виникають ще до розгляду справи: через направлення, переклади, підтвердження іноземних медичних документів і відсутність супроводу.
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».