Коли адвокат стає лобістом: де межа і за що вже складають протоколи

Щойно адвокат береться впливати на зміст закону в інтересах клієнта, він переходить в інший правовий режим. Тут не діє адвокатська таємниця, натомість потрібні реєстрація, окремий договір і звітність, за якою вже стежить НАЗК.

Про це йшлося під час відкритого вебінару «Лобіювання: нові професійні можливості, правові межі та практичні інструменти», який 15 жовтня 2026 року провів Комітет НААУ з питань лобіювання. Модерувала зустріч членкиня Ради Комітету Валентина Тютюнник.

Тест на межі

Вона нагадала, що Закон «Про лобіювання» діє з 1 вересня 2025 року. І станом на вересень 2026 року в Реєстрі прозорості зареєстровано 207 суб’єктів лобіювання, а 39 суб’єктів припинили або зупинили діяльність При цьому за рік НАЗК склало і передало до суду 25 протоколів про адмінпорушення у сфері лобіювання.

В.Тютюнник звернула увагу на подвійну межу, яку встановили два закони. Закон «Про лобіювання» не вважає лобіюванням незалежну професійну діяльність адвокатів щодо захисту, представництва та надання правничої допомоги. Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» своєю чергою не відносить лобіювання до видів правничої допомоги. Статус лобіста підтверджує запис у Реєстрі прозорості, договір про лобіювання укладають окремо, а оплата за ним не залежить від результату. Дисциплінарної відповідальності для лобістів не передбачено, лише адміністративну.

Окремо спікерка застерегла щодо конфіденційності. Адвокатську діяльність захищає адвокатська таємниця, а в лобіюванні такої гарантії немає. Клієнти й бенефіціари нерідко вважають, що їхні цілі та комунікації з лобістом захищені так само, як у стосунках з адвокатом, тож це варто пояснювати клієнтові.

Щоб визначити, чи перетинає адвокат межу, В.Тютюнник запропонувала тест трьох запитань: кому адресовано дію, що має змінитися і чий це інтерес. Ознака лобіювання — зміна саме законодавчої норми в інтересах бенефіціара або у власних інтересах. Якщо лобіювання починає проявлятися в адвокатських послугах, це підстава для адміністративної відповідальності та репутаційний ризик для клієнта. Повідомити НАЗК про незаконне лобіювання може й сам об’єкт лобіювання. «НАЗК дуже активно зараз реагує на такі звернення, бо це новинка і ще немає напрацьованої практики, – пояснила спікерка. – Тому, я всіх закликаю досить уважно, відповідально до цього відноситися»

Ризики статсусу

Про обов’язки, які виникають разом зі статусом, розповіла членкиня Ради Комітету Юлія Копійко. Суб’єктом лобіювання особа стає лише після реєстрації в Реєстрі прозорості. Закон визначає обставини, за яких особа не може бути лобістом. Серед них непогашена судимість, перебування на держслужбі, зв’язки з державою-агресором чи санкційними особами. Якщо така обставина виникла вже після реєстрації, лобіст має зупинити діяльність, повідомити клієнтів і подати заяву до НАЗК.

Адвокат, який поєднує обидві діяльності, має лобіювати лише на підставі окремого письмового договору про надання послуг з лобіювання. У ньому зазначають предмет, бенефіціара, мету (ухвалення, зміну чи скасування акта), сферу, ціну та обсяг послуг. Винагорода сплачується безготівково і не залежить від того, чи ухвалять законопроєкт, адже такого результату лобіст гарантувати не може. Закон вимагає визначити в договорі способи врегулювання конфлікту інтересів, але ні закон, ні роз’яснення НАЗК їх не деталізують. Тому в зразку договору, який підготував Комітет, цьому присвячено окремий розділ.

Звіти до Реєстру прозорості подають двічі на рік, до 31 липня та 31 січня, лише в електронній формі. Звітувати потрібно навіть тоді, коли лобіювання не здійснювалося [56:31–56:59]. Якщо ж діяльність була, у звіті детально описують зустрічі з представниками влади з датами, заходи, предмет лобіювання і витрати. Тож спікерка порадила підтверджувати все договорами й документувати кожен крок, щоб мати змогу відповісти на запит НАЗК.

Будь-яка особа може повідомити НАЗК про порушення. Після цього агентство проводить моніторинг і може зобов’язати лобіста усунути порушення або притягнути його до відповідальності. За лобіювання без статусу передбачено штраф, а за повторне порушення він сягає 8500 грн. За словами Ю.Копійко, протоколи, які НАЗК склало й передало до суду, стосуються неподання або несвоєчасного подання звітів. Найсуворіше карається лобіювання в інтересах заборонених бенефіціарів, щодо забороненого предмета або із заборонених джерел фінансування. За це штраф сягає 34 тис. грн, можлива також заборона лобіювання на рік.

Конфлікт інтересів, за словами спікерки, особливо ймовірний, коли адвокат поєднує дві діяльності. Лобіст не може одночасно представляти клієнтів із суперечливими інтересами, коли один прагне ухвалення акта, а інший — його скасування. Адвокатові вона порадила чітко розділяти ролі. У суді він здійснює захист і представництво та зобов’язаний берегти адвокатську таємницю, а як лобіст діє в режимі прозорості. Ці види діяльності не мають суперечити одна одній чи шкодити клієнтам.

«Сила адвоката-лобіста — у правовому аргументі, а не в доступі до кабінетів. Саме адвокати можуть знайти і судову практику, і юридичні аргументи, і міжнародні позиції, щоб обґрунтувати пропозицію якісно», — наголосила В.Тютюнник.

Раніше РАУ роз’яснила, що адвокатську діяльність можна суміщати з лобіюванням. У Комітеті НААУ з питань лобіювання розробили зразок договору про надання послуг з лобіювання, підготували посібник щодо розмежування статусів адвоката й лобіста, а також обговорили, як розмежувати досьє адвоката і досьє лобіста.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.