Що адвокат може передати помічнику, колегам і ШІ, а що — ні

Помічнику можна доручити навіть складний позов, з колегами — радитися щодня, а штучний інтелект — попросити знайти практику. Проте вичитати документ, перевірити кожне посилання й вирішити, що розкривати про справу клієнта, адвокат має сам.

На цьому наголосила адвокатка Дар’я Тарасенко під час вебінару «Адвокатура без методички: чесна розмова про старт професії», організованого Молодіжним комітетом НААУ – UNBA NextGen у м. Києві. Модерувала зустріч регіональна представниця комітету Ольга Бодян.

Спікерка порадила молодим колегам залучати помічника, щойно з’являється така можливість. За її словами, без помічника адвокат неефективно витрачає робочий час: відправлення пошти, складання опису вкладення чи подання документів до канцелярії суду слід делегувати. Водночас помічник — не лише кур’єр. Кваліфікованому помічникові можна доручити готувати навіть складні позови.

Перевірку готового документа Д.Тарасенко залишає за собою. «Відповідальність завжди буде на мені. Не може бути ситуації, коли кудись пішов адвокатський запит чи позов, якого я не бачила», — наголосила вона. Хибним спікерка назвала переконання, що ніхто не зробить роботу краще за самого адвоката. Документи на кшталт клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, де неідеальне формулювання не вплине на результат, варто доручати. Власний час адвокату краще витрачати на те, що може зробити тільки він.

Так само адвокатка розмежувала передання справи колезі та відповідальність перед клієнтом. Якщо питання виходить за межі її спеціалізації, вона з самого початку повідомляє клієнтові, що з ним працюватиме інший адвокат, і скеровує до колеги.

Ключові рішення щодо правової позиції та стратегії у справі адвокат приймає самостійно  і сам несе за них відповідальність. Проте радитися з колегами — не є проявом слабкості. Скоріше це спосіб почути альтернативну думку. У команді Д.Тарасенко практикують своєрідну гру: один адвокат викладає фабулу справи, а інший заперечує йому з позиції опонента. Саме в такій дискусії народжуються чіткіші аргументи, виявляються слабкі місця та формується сильна правова позиція.

 Адвокату не варто перекладати на когось іншого і наслідки власних помилок. Д.Тарасенко порадила чесно називати клієнтові проблемні місця справи. В одній із її справ суд застосував неефективний спосіб захисту порушеного права, і рішення на користь клієнта не дало результату. Другий позов спікерка підготувала і подала безоплатно, вважаючи це виправленням власної помилки.

Окремо адвокатка застерегла щодо використання штучного інтелекту. Вона вважає прийнятним доручити ШІ пошук судової практики за умови обов’язкової перевірки. Як приклад вона навела апеляційну скаргу відповідача в одній зі справ. За певними ознаками Д.Тарасенко зрозуміла, що опоненти готували текст за допомогою ШІ. Відкривши постанови Верховного Суду, на які посилалися опоненти, вона з’ясувала, що практика насправді була на користь її клієнта.

Також адвокат сам вирішує і те, що можна розповісти про справу публічно. Д.Тарасенко пояснила, що, описуючи кейси в соцмережах, стежить, щоб клієнта неможливо було ідентифікувати. На уточнювальні запитання про подробиці, вона не відповідає. Одне з рішень у її справі опинилося в реєстрі з обмеженим доступом, а поділитися ним з колегами було важливо для формування належної практики. Тому спікерка спершу отримала письмову згоду клієнта на розкриття змісту рішення. Але якщо є сумнів, краще не публікувати, підсумувала вона.

Раніше спікери UNBA NextGen розповідали, коли адвокату варто сказати клієнту «я не знаю», називали типові помилки у спілкуванні з клієнтом та пояснювали, коли варто відмовити потенційному клієнту. Про психологічну готовність молодого адвоката до практики йшлося на попередньому вебінарі UNBA NextGen у м. Києві.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.