Що робити адвокату, якщо клієнт у стані гострого стресу

Адвокат може зустріти клієнта в гострому стресі, коли людина дивиться на співрозмовника і не бачить його. Перш ніж говорити про справу, її варто повернути до реальності: встановити контакт, поставити кілька запитань і залучити органи чуття.

Поради адвокатам дала психологиня, керівниця служби психологічної реабілітації Простору відновлення військових і цивільних «Гарт» Євгенія Журавель. Вона виступила на вебінарі «Основи першої психологічної допомоги дорослим і дітям», який відбувся 8 жовтня. Захід провели в межах проєкту «Підтримка ментального здоров’я українських адвокатів під час війни», який НААУ реалізує за підтримки Міжнародної асоціації юристів (IBA).

За словами спікерки, першу психологічну допомогу, як і домедичну, може надати будь-яка людина, психологічна підготовка для цього не потрібна. Така допомога може знадобитися не лише після обстрілу чи аварії. Вона буває потрібна й тоді, коли людина отримує звістку про загибель близького. Мета допомоги — знизити гостру стресову реакцію і повернути людині здатність діяти відповідно до ситуації.

Є.Журавель перелічила ознаки гострого стресу. Людина дезорієнтована й не розуміє, де вона і що відбувається. Вона може дивитися крізь співрозмовника, сильно плакати чи кричати, хаотично рухатися, тремтіти, не могти видихнути або не сприймати навіть прості слова. Найпомітніше те, що поведінка людини не відповідає події, в якій вона опинилася. Психологиня пояснила, що в такому стані мозок налаштований на виживання і здатність критично мислити пригнічена. Тому спершу треба забезпечити безпеку, інакше людина не зможе заспокоїтися.

До людини варто підходити спокійно і зупинятися на звичній для розмови відстані, адже швидке наближення вона сприйме як загрозу. Якщо людина сидить чи лежить, треба опуститися на її рівень, спробувати встановити зоровий контакт, назватися і спокійно пояснити, що сталося. Якщо людина в ступорі, спікерка порадила спершу сказати, що зараз торкнетеся її руки, і лише потім торкнутися. Можна попросити її стиснути вашу руку у відповідь: так видно, чи є контакт.

Наступний крок — запитання, над якими доводиться замислитися: де ми зараз, чи є у вас діти, який сьогодні день. Запитувати ім’я, за словами психологині, марно, бо його людина називає автоматично.

Стабілізувати людину допомагають техніки заземлення. Перша з них — дихання разом: рука піднімається на вдих на чотири рахунки і опускається на видих на шість. Довгий видих допомагає розслабитися. Друга — вправа «5–4–3–2–1»: назвати п’ять предметів навколо, торкнутися чотирьох різних поверхонь, розрізнити три звуки, відчути два запахи й один смак. Так задіюються всі органи чуття, і людина повертається в «тут і тепер». Корисно також дати кілька ковтків води, але не алкоголю. За словами Є.Журавель, кількох хвилин таких вправ зазвичай вистачає, щоб людина знову могла діяти.

Але, зауважила спікерка, слова другорядні, головне — щира присутність. «Я тут, я поруч, я з тобою. Цього може бути достатньо», — пояснила психологиня. Вона порадила пояснювати людині, що її реакція нормальна в ненормальних обставинах. Натомість фрази на кшталт «заспокойся», «не плач», «все буде добре» чи «комусь гірше» знецінюють переживання людини. Трусити людину чи бити її по щоках не можна, бо це лише посилює відчуття небезпеки.

Перша психологічна допомога не замінює фахової. Якщо людині потрібен лікар чи психолог, її треба туди спрямувати. Психологиня радить мати під рукою перелік таких фахівців, зокрема й адвокатам, до яких звертаються клієнти у кризі.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.