Писати так, ніби читатиме суд: правила ясного юридичного тексту

Складний текст не робить документ точнішим. Частіше він створює двозначність, яку згодом доводиться тлумачити суду. Тому зайві слова, іменники замість дієслів, розмиті строки й оцінні формулювання варто прибирати ще під час складання договору.

На цьому наголосила експертка з юридичного письма та правничої лінгвістики, керівниця Центру правничої лінгвістики ВША НААУ Людмила Колодник під час вебінару «Юридичне письмо без канцеляриту: як писати коротко, ясно та переконливо». Захід відбувся з ініціативи Молодіжного комітету НААУ — UNBA NextGen у Луганській області. Модерував зустріч регіональний представник комітету Максим Сібілєв.

Спікерка розмежувала два підходи до юридичного письма: збереження традиційної складності та спрощення тексту. Сама вона запропонувала шукати між ними золоту середину. За її поясненням, спрощення полягає не в тому, щоб спростити право, а в тому, щоб читач легше зрозумів юридичний зміст. І ключове правило тут — знати свою аудиторію.

Приклади Л.Колодник брала з англомовних договорів. Насамперед вона порадила позбуватися legalese і латинізмів. Із синонімічних пар і трійок варто обирати одне слово. Водночас спікерка застерегла, що в нотаріальних документах, зокрема довіреностях, відтінки значень бувають потрібні. Окремо спікерка порадила замінювати конструкції «дієслово + іменник» дієсловами — писати «вирішив» замість «ухвалив рішення», — бо так текст стає динамічнішим.

Чимало двозначностей, за спостереженням спікерки, виникає через займенники, тож особу у документі краще назвати ще раз. Небезпечним вона назвала і формулювання строку «до 29 квітня» (by 29 April) : з нього незрозуміло, чи можна виконати зобов’язання саме 29 квітня. Тому Л.Колодник радить писати «не пізніше 29 квітня» або «до 29 квітня включно», що юридичною англійською мовою слід писати on or before 26 April. Також вона звернула увагу й на терміни з кількома значеннями. Для одного поняття в тексті варто послідовно вживати один термін, а не чергувати їх.

Оцінні слова, як-от «негайно», «необхідно», «належна якість» чи «розумні зусилля», спікерка порадила або не вживати, або розкривати: встановлювати точні строки та вимоги до якості. Інакше, за її словами, їх тлумачитиме суд.

Вона також рекомендувала дотримуватися правила «одна думка — одне речення» і вести читача текстом за допомогою вступних слів «по-перше», «переходячи до…», «насамкінець».

Відповідаючи на запитання слухачів, Л.Колодник пояснила, що британська юридична англійська зберігає традиційні конструкції, а американська тяжіє до спрощення. Крім того, однакові терміни та доктрини в цих юрисдикціях можуть застосовуватися по-різному. Тим, хто вивчає юридичну англійську самостійно, вона порадила почати з підручників серії The Lawyer’s English Language Coursebook британської викладачки Кетрін Мейсон: перший із них розрахований на початковий рівень A2/B1. Згодом можна переходити до складніших кембриджських видань.

«Пишіть так, ніби ваші слова читатимуть у суді, бо одного дня так і може статися», — підсумувала спікерка.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.