Адвокати обговорили питання маніпуляцій та дотримання Правил адвокатської етики у сімейних спорах

8 лютого у НААУ відбувся круглий стіл на тему «Маніпуляції у сімейних спорах та етика сімейного адвоката. Можливі тактики та стратегії протидії з метою захисту найкращих інтересів дитини».

Модератор і доповідач заходу Савицька Світлана, відкриваючи захід, зазначила, що найчастіше таке явище, як маніпуляція, трактується як приховане управління поведінкою людини для досягнення власних цілей. При цьому для маніпулятора неважливо, якими шляхами буде досягнута мета – головне, щоб ситуація вирішилася в його користь.

“На мій погляд, під час надання правничої допомоги клієнтам адвокат має вміти перемагати свої інтереси, свої потреби, своє особисте “я”, яке інколи є найголовнішим конфліктогеном під час надання правничої допомоги”, - наголосила Світлана Савицька.

Дмитро Бакулін під час заходу висловив проблематику маніпуляцій у сімейних спорах на прикладах справ про поділ майна подружжя. Зокрема, спікер поділився своїм досвідом, яким чином можна протидіяти маніпуляціям других половин, а також бути спокійним і залишатись у рівновазі при процесуальних диверсіях опонента.

Гриценко Людмила розповіла про те, що таке маніпуляції, що таке домашнє насильство та що таке конфлікт. Людмила акцентувала увагу на важливості розуміти різницю і мати навичку відрізнити конфлікт від насильства, особливо в справах, які стосуються дітей, і залежно від того, це конфлікт чи насильство – обирати стратегії вирішення спору (від медіації та переговорів до адміністративної чи кримінальної відповідальності кривдника). Адвокат запропонувала до огляду три постанови ВС (Постанова Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 389/751/20; Постанова ВС від 29.08.2019 у справі № 641/7592/18, Постанова ВС від 03.11.2021 у справі № 752/10604/19), у яких судами були висловлені цікаві правові висновки щодо домашнього насильства та конфлікту. Один з висновків ВС із постанови від 03.11.2021: «Верховний Суд вважає, що наявність тривалого конфлікту між сторонами, небажання його врегулювання, неодноразове застосування економічного насильства та вірогідність його продовження зумовлюють необхідність часткового задоволення заяви Заявниці в частині видачі обмежувального припису у вигляді заходів тимчасового обмеження прав щодо заборони Заінтересованій особі перебувати у місці проживання  (перебування) заявниці - у квартирі, строком на три місяці». Спікер резюмувала свій виступ тезою проте, що в справах, які стосуються дітей, перш за все ми маємо діяти з дотримання принципу найкращих інтересів дитини, а вже потім інтересів клієнта.

Олена Кухаренко розкрила питання маніпуляцій у справах про позбавлення батьківських прав. Адвокат презентувала огляд судової практики та висновків ВС, які можуть бути підставами для маніпуляцій у таких справах.

У своїй доповіді Інна Тута розповіла про домашнє насильство як спосіб дискредитації другого з батьків у справах про визначення місця проживання дитини, а також надала практичні поради, як побудувати позицію у справі, щоб уникнути негативних наслідків. Окрім того, доповідач звернула увагу на те, як:

1) не допустити розірвання договору про визначення місця проживання дитини в судовому порядку з підстав істотного порушення умов договору;

2) протидіяти хитрощам опонентів, які полягають в односторонній та безпідставній зміні місця проживання дитини;

3) запобігти закриттю провадження у справі про визначення місця проживання дитини з підстав відсутності предмета спору.

Марина Сухая розкрила питання маніпуляцій батьками та їх представниками (адвокатами) у спорах про стягнення аліментів. У доповіді висвітлені такі питання, як "фейкові спори" для зменшення розміру аліментів, надання суду недостовірної інформації стосовно участі одного з батьків в утриманні дитини, неправомірне завищення розміру аліментів, приховування одним з батьків своїх реальних доходів.

Анатолій Волков у своїй доповіді звернув увагу на однобічність та необ'єктивність психологічних висновків, які подає одна зі сторін до суду. Зокрема, у разі відсутності безпосереднього спілкування психолога з іншим з батьків, неврахування обставин справи такі висновки мають визнаватися неналежними. Також спікер акцентував увагу, що учасник справи самостійно може замовити висновок атестованого експерта, який буде відповідати вимогам експертного дослідження та буде оцінений судом.

Голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Віктор Вовнюк зауважив, що у сімейних справах трапляються випадки, коли адвокати переймають сторону клієнта та вчиняють необдумані дії. Такі дії містять ризик, що на них може бути подано скаргу до дисциплінарних органів. Крім того, адвокат має вчиняти дії на користь та в інтересах клієнта. Але якщо прохання клієнта може нанести йому шкоду, адвокат не зобов’язаний здійснювати такі дії. Це передбачено Правилами адвокатської етики.

Лариса Гретченко під час виступу наголосила на важливості дотримання адвокатами у процесі збору доказів вимог законодавства про інформацію, про захист персональних даних, про доступ до публічної інформації. На прикладах ситуацій з адвокатської діяльності та в огляді судової практики спікер проаналізувала найбільш поширені помилки та недоліки, які допускаються при оформленні адвокатських запитів до закладів освіти, закладів охорони здоров'я, та мають наслідком дефекти отриманих доказів, викривлення дійсної інформації.

На питання учасників заходу спікер поділилася досвідом забезпечення доступу сторони спору до ознайомлення з матеріалами справи, що перебуває на розгляді служби у справах дітей, у випадку, коли один з батьків заперечив проти доступу до його персональних даних і знеособлений вигляд документів унеможливлював ефективний захист прав та інтересів клієнта.

Учасники круглого столу дійшли однозначної думки, що професіоналізм у сімейних справах - це не маніпуляції, а дотримання Правил адвокатської етики в усіх діях при здійсненні захисту інтересів клієнта.

Деталі обговорення у відеозаписі заходу за посиланням.

Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ