"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Ухвала суду щодо адвоката має розглядатися КДКА як скарга – проект
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання адвокатом процесуальними правами, порушення чи неналежного виконання ним процесуальних обов’язків. Але закон недостатнім чином врегульовує процедуру розгляду таких окремих ухвал та їх правові наслідки.
У Верховній Раді зареєстровано проект Закону №13137 від 26.03.2025 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення дисциплінарних та інших процедур».
Автори законодавчої ініціативи відзначають, що чинне процесуальне законодавство України (статті 256 ГПК, 262 ЦПК, 249 КАС) передбачає повноваження суду, який виявив під час розгляду справи порушення закону, постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Окрема ухвала щодо адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності - кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону.
Умови та процедура дисциплінарної відповідальності адвоката передбачені розділом VI Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Відомості про дисциплінарний проступок, викладені у такій заяві, перевіряються КДКА. За результатами приймається рішення про порушення дисциплінарної справи (або відмову у цьому). Якщо справу порушено, вона розглядається дисциплінарною палатою КДКА і за результатами розгляду приймається рішення.
По своїй суті окрема ухвала є скаргою. Але принципові відмінності ухвали суду від скарги полягають в тому, що з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Крім того, ухвалу може бути оскаржено особами, яких вона стосується. Але за Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» скаржник не може давати КДКА якісь вказівки, встановлювати термін для розгляду його заяви. З іншого боку, адвокат не може оскаржити заяву скаржника.
Саме тому проектом пропонується доповнити ст. 36 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що регулює питання ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, новою частиною третьою такого змісту:
«3.Окрема ухвала суду, якою встановлено факт зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків чи іншого порушення законодавства адвокатом, а також рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, яким подання дисциплінарної скарги адвокатом визнано зловживанням правом, є підставою для дисциплінарного провадження щодо адвоката.
Для цілей цього Закону відповідні окрема ухвала суду та рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, вважаються заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката та розглядаються за правилами, що передбачені для розгляду такої заяви (скарги)».
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Законодавство
Зобовʼязання за оновленим ЦК: адвокати дали пропозиції
У Національній асоціації адвокатів України підготували зауваження і пропозиції до проекту Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку із оновленням (рекодифікацією), книги 5 «Зобов’язання».
Самоврядування
Частину завдань Дорожньої карти виконано рішеннями адвокатського…
Адвокатське самоврядування на своєму рівні вже виконує завдання Дорожньої карти з питань верховенства права в частині реформування адвокатури. Яскравим прикладом є зміни у дисциплінарних процедурах, запроваджені останнім часом.
Законодавство
Ініціативи НААУ з виконання Дорожньої карти підтримали міжнародні…
Міжнародні експерти, які брали участь в установчому засіданні Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права щодо адвокатури та зголосилися увійти до її складу, висловили слова підтримки ініціативі Національної асоціації адвокатів України.
Законодавство
Як діятиме група з виконання Дорожньої карти щодо адвокатури
Робоча група з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права в частині адвокатури буде працювати на кількох рівнях: пленарні засідання як майданчик ухвалення рамкових рішень, координаційне бюро для зведення документів та календарного контролю, тематичні підгрупи для підготовки норм і їх аргументації. Верифікацію напрацювань за європейськими стандартами і «червоними лініями» забезпечуватимуть міжнародні експерти.
За кордоном
Перехідне правосуддя та інтеграція українців: дискусія у Великій…
У Глазго відбулася міждисциплінарна дискусія про перехідне правосуддя та правову інтеграцію переміщених українців у Шотландії. Юристи, науковці й правозахисники говорили про доступ до правосуддя, підтримку переміщених правників і стандарти незалежності адвокатури.
Законодавство
Адвокатура — відповідальний суб’єкт, а не критик реформи —…
Дорожня карта з питань верховенства права — це не підстава перебудовувати модель адвокатури, а рамка для верифікації і точкового вдосконалення вже європейсько-орієнтованої системи. При цьому частину роботи вже виконано, тож далі рухатися слід в режимі узгоджених і практично застосовних рішень.
Законодавство
Ватрас про реалізацію Дорожньої карти: лише адвокати повинні…
Робота над виконанням Дорожньої карти у частині, що стосується адвокатури, має спиратися на участь самої професійної спільноти, а ключові завдання варто структурувати так, щоб не змішувати різні за змістом і процедурою процеси.
Законодавство
Лідія Ізовітова окреслила підхід до виконання Дорожньої карти щодо…
Загальним підходом до роботи над імплементацією Дорожньої карти з питань верховенства права в частині реформування адвокатури мають стати не «гасла», а збір фактів, звірка зі стандартами, консультації з професійною спільнотою й формулювання норм, за які учасники готові нести відповідальність.