"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Відповідальність за перешкоджання праву особи на захист слід посилити - проект Закону
Останнім часом в Україні почастішали випадки перешкоджання громадянам в реалізації їх конституційного права на захист. Такі протиправні діяння вчиняються службовими особами, зокрема військовослужбовцями ТЦК та СП. Їхня суспільна небезпечність істотно підвищується в умовах воєнного або надзвичайного стану, під час якого право людини на захист не може бути обмежено.
Зважаючи на це, у Національній асоціації адвокатів України підготували проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за перешкоджання праву особи на захист».
В НААУ наголошують, що зростання тиску на адвокатуру загрожує погіршенням стану дотримання прав людини в Україні. А статистика порушень прав адвокатів свідчить про загрозливу ситуацію для ефективної і безпечної професійної діяльності захисників.
Нагадаємо, за злочини, що пов’язані із перешкоджанням реалізації особою права на захист та порушенням гарантій адвокатської діяльності, передбачено кримінальну відповідальність у Кримінальному кодексі:
- ст. 374. Порушення права на захист;
- ст. 397. Втручання в діяльність захисника чи представника особи;
- ст. 398. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи;
- ст. 399. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи;
- ст. 400. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги.
Проектом Закону пропонується доповнити ч. 1 ст. 374 КК вказівкою на спеціального суб’єкта кримінального правопорушення – військовослужбовця.
Також вчинення протиправних дій в умовах воєнного або надзвичайного стану слід зробити особливо кваліфікованими складами злочинів (ст.ст. 374 та 397 КК) та кваліфікуючою ознакою (ст.ст. 398, 399 КК).
Так, за порушення права на захист в умовах воєнного або надзвичайного стану пропонується карати позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. А за втручання в діяльність захисника чи представника особи в аналогічних умовах - позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
НААУ вкотре виражає занепокоєння непоодинокими випадками перешкоджання праву особи на захист, вчиненими службовими особами, зокрема військовослужбовцями ТЦК та СП. Адвокати інформують про випадки цинічного та грубого втручання в їхню професійну діяльність безпосередньо під час надання правничої допомоги клієнтам. Відомо про такі випадки на Харківщині, Миколаївщині, Закарпатті, Чернігівщині, Чернівеччині та Одещині.
Проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за перешкоджання праву особи на захист» з проханням ініціювання його внесення до Верховної Ради та подальшої підтримки направлено Голові ВР Руслану Стефанчуку, голові Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександру Завітневичу, голові Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергію Іонушасу, Уповноваженому ВР з прав людини Дмитру Лубінцю, та міністру оборони Рустему Умєрову.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дискусія
Не лише покарання: у НААУ обговорили проблему СЗЧ
Проблема самовільного залишення військової частини, крім кримінально-правової оцінки, окремо потребує аналізу причин. Серед них – нерозглянуті рапорти, проблеми з ротацією, медичним забезпеченням, психологічна виснаженість і відсутність дієвих механізмів оскарження бездіяльності командування.
Захист військових
Родинам зниклих, полонених і загиблих військових підготували…
Родини військовослужбовців, які зникли безвісти, перебувають у полоні або загинули під час захисту України, часто мають діяти одночасно в кількох правових процедурах. Для цього важливо розуміти, до яких органів звертатися, які документи збирати і які соціальні гарантії передбачені законом.
Дискусія
Найкращі інтереси дитини: від гарантій до спільної батьківської…
Захист найкращих інтересів дитини потребує не лише правових гарантій, а й дієвих механізмів їх реалізації: участі дитини у рішеннях, що її стосуються, відповідального батьківства та належного врегулювання спільної опіки.
Cудова практика
Захист честі, гідності, ділової репутації: у НААУ підготували…
У справах про захист честі, гідності та ділової репутації, крім оцінки змісту поширеної інформації, важливими також є юрисдикція спору, належний відповідач, доказування факту поширення, контекст висловлювань і межі допустимої критики.
Навчання
Адвокатська діяльність і ФОП: податкові ризики пояснили на вебінарі
Адвокатська діяльність і підприємницька діяльність із надання юридичних чи консультаційних послуг мають різні податкові режими. Тому акти, рахунки, призначення платежів і облік доходів мають відповідати статусу, в межах якого фактично отримуються кошти.
Призначення
Юрій Григоренко очолив комітет НААУ щодо правопорушень проти…
Відповідно до рекомендацій Ради адвокатів України щодо керівника комітету та у зв’язку з розпорядженням голови НААУ, РАУ, адвоката Юрія Григоренка призначено головою Комітету з питань запобігання адміністративним правопорушенням.
Законодавство
Звітність цифрових платформ не має розкривати адвокатську таємницю…
Запровадження автоматичного обміну інформацією про доходи через цифрові платформи пов’язане з виконанням Україною міжнародних зобов’язань та наближенням законодавства до правил ЄС. Утім, новий податковий режим не повинен створювати механізм, через який податкові органи отримуватимуть дані про звернення клієнтів до адвокатів.
Дискусія
Спільне виховання дитини не має зводитися до формули 50/50, — круглий…
Після розлучення батьків спільне виховання дитини може стати механізмом реалізації рівності батьківських прав. Але така модель потребує чітких критеріїв і не може застосовуватися автоматично, без урахування віку дитини, рівня конфлікту між батьками, ризиків насильства та можливості виконання майбутнього рішення.