Українці не підтримують ідею криміналізації діяльності адвокатів на ТОТ, – дослідження

Адвокати в Криму не є колаборантами. І сам факт продовження адвокатом професійної діяльності на окупованій території не може бути підставою для переслідувань, зокрема, за так звану колабораційну діяльність.

Таку думку висловила експертка коаліції «Україна. П’ята ранку» Дар’я Свиридова під час обговорення звіту «Переслідування і приниження: реалії адвокатів в окупованому Криму», передає ADVOKAT POST. Документ був підготовлений коаліцією у співпраці з The CEELI Institute (Чехія), а сама прес-конференція, присвячена звіту, проходила напередодні Дня адвокатури в Укрінформі.

Адвокат Свиридова розповіла, що з початку окупації Криму в 2014 році росія майже за місяць анексувала ці території і поширила на них дію свого законодавства і створила на цій території суди, правоохоронні органи. Серед іншого були створені і органи адвокатського самоврядування, абсолютно лояльні і підконтрольні російській федерації. До них необхідно було вступити абсолютно всім українським адвокатам, які хотіли і бажали продовжувати свою діяльність на території Криму.

На момент окупації, за підрахунками різних правозахисних організацій, на півострові було 1700 українських адвокатів. З них станом на сьогодні за різними оцінками залишилось близько 800 та близько 100 адвокатів заїхало з рф. Але більшість адвокатів, які залишились на території, це українські адвокати.

Тож у звіті експерти шукали віднайти відповіді на декілька питань:

• чи є ці адвокати колаборантами;
• чи безпечно і взагалі можливо продовжувати свою діяльність згідно стандартів на окупованій території;
• чи є робота адвоката у політично мотивованих справах в окупованому Криму взагалі можливою;
• які ризики вона несе для самого адвоката;
• що в цих умовах могла і має робити Україна і міжнародна спільнота.

«Нашим звітом ми намагались фактично підсвітити роботу адвокатів, яка, на жаль, в умовах окупації часто є невидимою, стає все більш небезпечною і загалом факти переслідування адвокатів в умовах окупації фіксуються не тільки останні роки, – прокоментувала звіт Д.Свиридова. – Майже з початку окупації адвокати, особливо ті, які працюють у важливих справах захисту політв’язнів проукраїнських кримськотатарських активістів, такі адвокати зазнавали переслідувань з боку окупаційної влади, перешкоджань своїй діяльності. Це фіксувалось не тільки українськими правозахисниками, але, зокрема, і міжнародними структурами, такими, як ПАРЄ, як генеральна асамблея ООН тощо».

Вона перерахувала основні форми тиску і переслідувань, які зазнають адвокати через свою діяльність. В першу чергу, це системне перешкоджання доступу до їх клієнтів, постійні переслідування, навіть у вигляді арештів та затримань на кілька діб, переслідування їх в рамках кримінальних і адміністративних проваджень, розгортання проти таких адвокатів дискредитаційних кампаній через підконтрольні ЗМІ, соціальні мережі, затримання і примусовий їх допит в якості свідків в справах їх же клієнтів, штрафування, наприклад, за публікацію в соцмережах інформації, яку рф вважає забороненою чи екстремістською.

«Таких форм переслідувань доволі багато і безумовно все це має дуже сильний охолоджуючий ефект на всіх адвокатів, які працюють в умовах окупації, які звичайно задумуються чи взагалі включатися в складні справи, особливо в справи захисту наших громадян, які переслідуються з політичних мотивів», – зауважила експертка.

Крім того, на її думку ризиків додає те, що адвокати, які продовжують діяльність в окупації, вимушені працювати з незаконно створеними окупаційними судами, взаємодіяти з так званими правоохоронними органами. Як ця взаємодія буде оцінена державою Україна? Відповідь на це запитання Д.Свиридова назвала «зоною страхів для адвокатів окупації».

Вона пригадала, що у парламенті зареєстрований законопроект, який пропонує криміналізувати адвокатську діяльність на окупованих територіях. Це, на її погляд, абсолютно не відповідає консенсусу суспільства. «Останнє опитування показує, що населення України не вважає необхідним криміналізувати таку роботу», – зауважила представниця коаліції «Україна. П’ята ранку». Також, на її погляд, це дуже сильно вдарить по можливості захищати громадян в окупації від переслідувань.

«Безумовно, і ми про це в звіті пишемо, сам факт роботи на окупованих територіях не може бути таким, що є підставою для переслідування адвокатів або криміналізації, або підставою неможливості повернення їх у професію після деокупації і звільнення цих території, – пояснила експертка. – Але звичайно інша справа, коли адвокат не просто продовжує свою роботу, а наприклад співпрацює з ФСБ в тому числі з метою нанесення шкоди своєму клієнту або в порушення прав свого клієнта, або наносячи такою співпрацею шкоду національній безпеці України, або фактично співпрацюючи з окупантом у вчиненні воєнних злочинів на цій території. Такі факти теж є і ми теж про них зазначаємо в нашому звіті».

Д.Свиридова висловила переконання, що рано чи пізно і Крим, і інші території будуть деокуповані. Тоді постане питання відновлення адвокатури, адвокатської спільноти, органів адвокатського самоврядування на цій території. І ці питання, вважає експерт, мають вирішуватись вже зараз. «Безумовно, політика реінтеграції, відновлення адвокатури має бути напрацьована за участі органів адвокатського самоврядування і що дуже важливо за участі адвокатів-переселенців з окупованих територій, і адвокатів, які досі залишаються і намагаються працювати в умовах окупації. І це вкрай важливо враховувати, – зауважила Д.Свиридова. – Тож я сподіваюсь, це буде зроблено і це задачі на майбутнє, які обов’язково нам треба вирішити. Бо після деокупації ми розуміємо, з якою кількістю викликів і питань стикнеться населення цивільне. І без належної правової допомоги ми не зможемо забезпечити справедливий суд, права на захист, яке не можна буде забезпечити в тому числі без відновлення належної адвокатури на деокупованих територіях».

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.