Яких порушень припускаються правоохоронці при проведенні НС(Р)Д (відео)

У 2022 році апеляційними судами розглянуто майже 90 тис. клопотань про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з них майже 90 % – задоволені.

Ключові характеристики, особливості та відмінності у проведенні НС(Р)Д розповіла під час вебінару адвокатка, експертка в сфері кримінальної юстиції, кандидатка юридичних наук Людмила Вигівська.

Навчальний захід ініціювали регіональне представництво Молодіжного Комітету - UNBA NextGen у Чернігівській області та Рада адвокатів Чернігівської області.

Відкрила захід голова Ради адвокатів Чернігівської області Галина Якуба, модерувала – регіональний представник Молодіжного Комітету - UNBA NextGen у Чернігівській області Тетяна Веремій.

Л.Вигівська зазначила, що відповідно до Звіту апеляційних судів про розгляд судових справ, у 2022 році апеляційними судами розглянуто 88.788 клопотань про дозвіл на проведення НС(Р)Д, з яких 78.791 або 88,7 % – задоволені. При цьому, за весь рік відповідно до Єдиного звіту про кримінальні правопорушення, до суду скеровано 114.916 проваджень, з яких лише 53.181 – особливо тяжкі та тяжкі злочини, в яких можна проводити НС(Р)Д.

Під час вебінару вона комплексно дослідила передумови виникнення цієї інституції в Кримінальному процесуальному кодексі України, зупинилася на основних етапах ініціювання та проведення НС(Р)Д, а також з’ясовувала відмінності між цими негласними діями та оперативно-розшуковими заходами, які проводяться відповідно до Закону «Про оперативно-розшукову діяльність».

Серед основних відмінностей були названі:

- мета проведення – для пошуку і фіксації фактичних даних про кримінальні правопорушення, що готуються, чи осіб, що їх готують до реєстрації відомостей в ЄРДР (ОРД), та дії, спрямовані на збирання доказів чи перевірку вже отриманих доказів після реєстрації кримінального провадження (НС(Р)Д);

- виключення щодо тяжкості злочину при проведенні такої дії, як установлення місцезнаходження радіообладнання (радіоелектронного засобу) – в рамках ОРД проводиться виключно з метою запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, в кримінальному провадженні (НС(Р)Д) – незалежно від тяжкості кримінального правопорушення;

- відсутність можливості здійснення моніторингу банківських рахунків (ст. 269-1 КПК) під час проведення ОРД.

Лекторка окреслила перелік основних порушень, яких припускаються органи досудового розслідування при проведенні НС(Р)Д, і вказала, на що звертати увагу при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження.

Було наголошено на важливості встановлених КПК гарантій щодо обов’язкового письмового повідомлення осіб, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення НС(Р)Д. Таке повідомлення повинне бути здійснене прокурором або слідчим за його дорученням протягом 12 місяців з дня припинення НС(Р)Д, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.