Адвокати, науковці та експерти дослідили проблеми судової експертизи (відео)

Національна асоціація адвокатів України у співпраці з провідними науково-дослідними інститутами судових експертиз організувала круглий стіл з питань експертного забезпечення адвокатської діяльності.

Спікерами заходу, що проходив у змішаному форматі 2 травня, виступили науковці, судові експерти та практикуючі адвокати. Всього участь у круглому столі взяло більше восьми тисяч лише адвокатів.

Гостра дискусія розгорілася вже на етапі вступних промов, адже у сфері судової експертизи накопичилася низка системних проблем, що вимагають нагального вирішення.

Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова звернула увагу на одну з найгостріших, за оцінкою адвокатської спільноти, проблем у сфері судової експертизи: нерозмежування експертами понять «вихідні дані» та «професійна інформація» і хибне тлумачення останньої як заборони на самостійне збирання матеріалів.

Така практика фактичного самообмеження експертів призводить до відмови від використання відкритих фахових джерел,  зокрема, статистичних даних, ринкової інформації та технічних нормативів,  які є необхідними для формування обґрунтованого, повноцінного експертного висновку.

Подібний підхід завдає особливої шкоди у складних економічних, будівельних та екологічних експертизах, де ігнорування професійної інформації не лише знижує якість дослідження, а й прямо суперечить вимогам чинних стандартів експертної діяльності.

За словами очільниці НААУ, експерти іноді уникають критичного аналізу достатності наданих матеріалів, що відкриває шлях до маніпуляцій з боку сторін провадження і перетворює експертизу на інструмент створення доказів, а не їх дослідження. А це порушує принцип неупередженості експерта та рівності сторін.

Інша повʼязана проблема — це поширення практики «матрьошкової» експертизи: коли висновок одного фахівця без власного аналізу підтверджується експертом. Це грубо порушує принцип безпосередності дослідження й сприяє легалізації заздалегідь створених позицій. В обох випадках експерт втрачає об’єктивність, а висновок — доказову цінність.

Отже, відзначила Л.Ізовітова, потрібні роз’яснення законодавства щодо дозволеності використання відкритих джерел професійної інформації та запровадження гарантій, які унеможливлять використання експертизи як інструменту створення доказів однією зі сторін. Це необхідно для збереження автономії експерта, змагальності процесу та захисту прав людини, що є ключовими умовами функціонування правової держави.

Про нюанси збирання вихідних даних та використання професійної інформації у судовій експертизі розповів директор Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України Юрій Чечіль.

Він нагадав, що в межах товарознавчої експертизи слідчий часто надає договори та цінові пропозиції, які експерт формально бере за основу. Проте в такому випадку, коли експерт лише відтворює надані дані, постає логічне запитання: у чому тоді полягає експертна робота? Саме це й підкреслив Юрій Чечіль, зазначивши, що така роль експерта нівелюється.

Водночас він висловився на підтримку використання експертом професійної інформації, зокрема даних про ринок, тощо. При цьому Ю.Чечіль окремо зауважив, що на практиці  підхід до цього питання часто залежить від самого експерта.

З експертними установами, університетами та адвокатами багато років співпрацює Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, який хоча і не є експертною установою, часто на замовлення органів державної влади готує науково-правові висновки, які впливають не тільки на правотворчу, але і на правозастосовну діяльність. Проректор з наукової роботи НЮУ Дмитро Лученко розповів, що в 2024 році науковцями університету було підготовлено науково-правові висновки на запити Верховної Ради (131) Верховного Суду (106), Конституційного Суду (53). Також університет опрацював сотні запитів від органів державної влади, правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування. Проректор відзначив, що значну кількість науково-правових висновків університет підготував на запити адвокатів. «Саме співпраця з адвокатським середовищем складає левову частку роботи нашого науково-дослідного сектору», - зауважив Д.Лученко.

Директор Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України Сергій Тюлєнєв підтвердив зацікавленість захисників у спеціальних знаннях. Він навів статистичні дані, згідно з якими за адвокатськими запитами у 2024 році та першому кварталі 2025 року було проведено 290 експертиз. «Більшість питань, які порушуються адвокатами у своїх запитах, стосуються можливості призначення проведення судових експертиз, наявності експертів, кваліфікації за певними видами судових експертиз, строків виконання експертиз, завантаження експертів, також надання копій висновків судового експерта або методик, які використовувались в проведенні зазначених експертиз», - пояснив очільник центру.

Він також пригадав меморандум про співпрацю, який нещодавно було підписано з НААУ, що активізував роботу адвокатів. «Це показує вже більшу довіру до наших заходів Міністерства юстиції, відповідно до тих дій, які ми з вами проводимо», - прокоментував С.Тюлєнєв

На проблемі підвищення професійного рівня замовників експертиз зосередив увагу в.о. директора Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз Міністерства юстиції України Андрій Свінцицький.

Він запропонував за результатами круглого столу створити навчальний курс щодо можливості правової оцінки тих матеріалів, з якими стикаються замовники експертизи. «У нас вже є започаткований курс на підвищення кваліфікації замовників експертиз. Це експертні спеціальності щодо економічної, будівельно-технічної, комп'ютерно-технічної, фоноскопічної експертиз, дотримання державної таємниці тощо, - зауважив очільник НДЦНСЕ. - Нам потрібно всім підвищувати свій професійний рівень, тому що хоча все унормовано, але саме фахівці галузі можуть надати в рамках навчального курсу ці знання для замовників експертиз».

Колегу підтримав директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Максим Кисельов. Він висловив переконання, що як у кримінальних провадженнях, так і в цивільних та господарських справах необхідно відбудовувати співпрацю на якісно новому рівні. «Я сам із адвокатської спільноти і можу сказати, що експертиза є достатньо складною з точки зору формулювання питань і отримання того результату, який сторони очікують. Це специфічна галузь, вона потребує експертного залучення безпосередньо всередину цього процесу, - зауважив директор КНДІСЕ. - І я вважаю, що нам треба більше збиратися, більше комунікувати, виробляти, вчити адвокатів працювати з експертами, тому що експерт зарегульований, а адвокат він більш вільний, над ним не нависають оці загрози тої самої дисциплінарної відповідальності».

Питання експертного забезпечення адвокатської діяльності є вкрай важливим і не потребує доведення своєї актуальності, - переконаний декан факультету адвокатури НЮУ імені Ярослава Мудрого Володимир Шеховцов. Для його реалізації необхідно покроково, поступово налагодити дороговказ або дорожню карту щодо взаємодії і вирішення поставлених завдань. Він також відзначив необхідність створення методичних порадників, методичних рекомендацій.

Декан анонсував плани організації наприкінці року у Харкові традиційного Міжнародного форуму адвокатів, де можуть бути представлені напрацювання круглого столу у вигляді методично-наукових практичних порад для адвокатів.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.