Адвокатура потребує реформування - прес-конференція у Вінниці

Прес-конференція за участі заступника Голови Національної асоціації адвокатів України Олексія Кухара, Голови Ради адвокатів Вінницької області Терещенко О.В., Голови КДКА Вінницької області Хоменчук К.Л. на тему: “Реформування адвокатури – складова розвитку громадянського суспільства” відбулася 07 жовтня у місті Вінниця.

Основною думкою виступаючих під час прес-конференції було те, що адвокатура вже є частково реформованою.

На вимогу Ради Європи з метою консолідації адвокатів в одну незалежну професійну фундацію у 2012 році було прийнято Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Цим законом передбачена незалежність від державного втручання в діяльність адвоката, органів адвокатського самоуправління та адвокатури в цілому.

Всі адвокати України, а це майже 40 тисяч чоловік, об’єднані в єдину організацію - Національну асоціацію адвокатів України (НААУ). Членство в НААУ є обов’язковим для кожного адвоката.

Органами адвокатського самоврядування, які вирішують основні питання діяльності адвокатури є:
- з’їзд адвокатів України - найвищий орган;
- Рада адвокатів України (засідання проходить між з’їздами адвокатів України);
- конференція адвокатів регіону та Рада адвокатів регіону – проходять у регіонах.

Усі керівні органи обираються адвокатами, їхня діяльність фінансується за рахунок щорічних обов’язкових внесків, які сплачують адвокати.

Дисциплінарне провадження щодо адвокатів також здійснюють органи, що обираються адвокатами, а саме кваліфікаційно-дисциплінарні комісії. Раніше за діючим законодавством такі дисциплінарні комісії були державними і підпорядковувалися Кабінету Міністрів України.

Ці положення сприяють рухові адвокатури в напрямку громадянського суспільства, основними аспектами якого з погляду взаємовідносин з державою є сфера автономного існування, самовияву, самореалізації і самоорганізації індивідів, яка захищена законами від прямого втручання та регламентації з боку державної влади, а також сукупність неполітичних, недержавних відносин у суспільстві: економічних, соціальних, духовних, етнічних, релігійних тощо.

Також позитивним є те, що органи адвокатського самоврядування ведуть Єдиний реєстр адвокатів України, доступ до якого є відкритим. На разі кожен може перевірити, чи дійсно той чи інший юрист, що пропонує юридичні послуги і називає себе адвокатом, насправді таким є.

Попри позитиви, адвокатура є недостатньо реформованою, оскільки автори Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, який приймався за попередньої влади, були не зовсім щирими стосовно принципів дотримання незалежності адвокатури від держави та руху до громадянського суспільства.

Задля створення громадянського суспільства необхідне подальше реформування адвокатури. На сьогоднішній день не встановлена монополія адвокатів на ведення справ у судах (однак кримінальні справи може вести лише адвокат).

За наявності монополії адвокатури підвищиться якість представництва громадян у судах, відповідальність довірителя перед клієнтом, оскільки це контролює кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури. Водночас збережеться конкуренція, оскільки адвокати між собою також є конкурентами. Лише на Вінниччині діє понад 700 адвокатів.

Сьогодні не існує механізму впливу на недобросовісних юристів – фахівців в галузі права. Ще одним із недоліків нинішнього законодавства є те, що адвокат позбавився права на перебування на єдиному податку. Це – непрямий механізм тиску на адвоката, оскільки адвокат, який наприклад, успішно захищає права підприємця проти податкової інспекції сам може зазнати податкової перевірки, яка нашукає “недоліків” у його податковій звітності. За своєю специфікою робота адвоката така, що ніколи займатися бухгалтерським обліком, вести докладний облік доходів і тим більше витрат, а тому перевіряючому за бажанням завжди є до чого присіктися.

Найоптимальніший спосіб оподаткування для адвоката є єдиний податок, який не потребує багато витрат часу для обтяжливої звітності. Тому, необхідно поставити в рівні умови адвоката з підприємцями і повернути адвокатурі право на єдиний податок, яке до речі, діяло до 2012 року.

Як засіб одержавлення адвокатури появився державний орган Центр безоплатної правової допомоги, який виступає посередником між особою, що потребує безоплатної правової допомоги та адвокатом. Послуги чиновників цього Центру лише в 2014 році коштували Державному бюджету більше ніж 28 мільйонів гривень. За даними самого Центру близько 31,5 відсотків від усіх коштів освоювалися адміністративними працівниками самого Центру, і лише близько 68,5 % доходило до оплати безпосередньої юридичної допомоги.

Інститут безоплатної правової допомоги малозабезпеченим громадянам  був завжди. Адміністрування такої допомоги здійснювали органи адвокатського самоврядування, і не брали за це від держави жодних коштів. Проте, сьогодні під благою назвою “безоплатної” правової допомоги бюрократичний апарат цього Центру лише розростається.

Але, головна шкода бюрократичного апарату цього Центру навіть не в тому, що він “з’їдає” кошти платників податків, тобто, наші з Вами кошти, а головна проблема полягає в тому, що завдяки цьому механізму відбувається спроба одержавлення адвокатури, знищення її незалежності, робиться спроба зробити адвоката залежним не від свого клієнта, а від державного чиновника Центру.

Якщо ми говоримо про рух до громадянського суспільства, то створення державного органу такого, як Центр безоплатної правової допомоги, то це рух в протилежному напрямку. Громадянське суспільство передбачає скорочення бюрократичного апарату, а не його розростання, скорочення функцій держави, а не перебирання на себе функцій, які раніше бездоганно виконували недержавні органи адвокатського самоврядування.

Завдяки об’єднанню в єдину організацію і консолідацію зусиль, адвокати мають впевненість, що спроби одержавити адвокатуру зазнають фіаско. При НААУ створено Комітет законодавчих ініціатив, який працює над виробленням пропозицій щодо внесення змін до діючого законодавства України, і є сподівання, що вони будуть підтримані Верховною Радою, що це дасть поштовх до завершення реформування адвокатури в напрямку становлення в Україні громадянського суспільства.