Вибір чи обовʼязок? Зміни до СК щодо утримання пасинка чи падчерки недоречні

Після шлюбу мачуха або вітчим фактично утримують дитину свого чоловіка чи дружини. Тому у ст. 268 Сімейного кодексу варто закріпити відповідний обов’язок на період шлюбу. Бо на практиці це відбувається і без норм закону.

У парламенті зареєстровано відповідний проект Закону №13057 від 28.02.2025 «Про внесення змін до статті 268 Сімейного кодексу України щодо уточнення питань участі мачухи, вітчима у вихованні пасинка, падчерки». Його прохання Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики проаналізували у Національній асоціації адвокатів України.

Згідно із чинною редакцією норми, мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Документом пропонується встановити, що «мачуха, вітчим, які проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, зобов’язані брати участь у їхньому утриманні до досягнення повноліття, починаючи із дня вступу у шлюб з батьком, матір’ю дитини. При цьому, у разі розірвання шлюбу з матір’ю, батьком дитини, обов’язок у мачухи, вітчима щодо сплати аліментів на утримання пасинка, падчерки не виникає». При цьому «утримання пасинка, падчерки вітчимом, мачухою не позбавляє обов’язку батька, матері дитини, які проживають окремо, утримувати дитину в порядку визначеному цим Кодексом».

У Комітеті НААУ з питань сімейного права нагадали, що ст. 12 Закону «Про охорону дитинства» унормовує підхід щодо прав, обов’язків та відповідальності батьків за виховання та розвиток дитини. Зокрема, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Ст.ст. 180, 181 Сімейного кодексу закріплює обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними або за рішенням суду. Таким чином, сімейне законодавство пов'язує обов'язок утримання дитини безпосередньо з батьківством щодо такої дитини. У разі якщо батьки або один з них з різних причин не можуть виконати такий обов'язок – обов'язок з утримання дитини здійснюється іншими особами, на яких він покладений згідно з вимогами закону або державою.

Укладання шлюбу батьком (матір’ю) дитини з іншою особою не свідчить про намір іншої особи виховувати дитину та не має наслідком встановлення між вітчимом, мачухою та падчеркою, пасинком батьківських прав та обов’язків, - акцентують увагу адвокати. А добровільне надання мачухою (вітчимом) утримання дитині не повинно мати наслідком закріплення юридичного обов’язку. 

У разі якщо така дитина має обох батьків, то саме вони несуть обов'язок з її утримання. Покладання такого обов’язку ще на третю особу видається недоцільним і таким, що становить надмірний тягар та встановлює диспропорційність.

При цьому закріплення обов’язку означатиме, що у разі його невиконання можна застосувати заходи правового примусу щодо його виконання та стягнення коштів на утримання дитини, - застерігають у НААУ.

У звʼязку із цим адвокати також звернули увагу на закріплене ст.ст. 260, 262 СК право мачухи, вітчима брати участь у вихованні пасинка, падчерки, здійснювати їх самозахист. Окремою нормою ст. 263 СК закріплено порядок вирішення судом спорів щодо участі  мачухи, вітчима у вихованні дитини.

Відтак, роблять висновок адвокати, видається доцільним послідовно дотримуватися  принципу добровільності участі мачухи, вітчима брати участь як у вихованні пасинка, падчерки, так і в їх утриманні, оскільки ці елементи життєзабезпечення дитини є пов'язаними. Різність підходів, які пропонуються законопроектом (ст. 268 СК), при незмінному збереженні їх права на виховання (ст. ст. 260, 262 СК) можуть призвести до виникнення непорозумінь, конфліктних ситуацій та судових спорів.

У випадку, якщо інший з батьків у падчерки (пасинка) відсутній або позбавлений батьківських прав, то мачуха (вітчим) можуть реалізувати своє право на усиновлення такої дитини. Адже усиновлення – це прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина. Це матиме наслідком виникнення відносин батьків та дитини, у тому числі й обов’язку з утримання усиновленої дитини.

Тож, роблять висновок у комітеті НААУ, встановлення обов’язку мачухи, вітчима з утримання дитини  окремо від інших прав та обов’язків батьків щодо дитини є фрагментарним підходом, що нівелює баланс прав та обов’язків та не відповідає загальним засадам сімейного права.

Відтак, існуюча редакція статті 268 Сімейного кодексу видається цілком виваженою та такою, що балансує права як  мачухи / вітчима, так і дитини, не потребує внесення змін, ініційованих проектом.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.