"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
У спорах щодо витрат на дитину шаблонів доказування не існує – комітет НААУ

Коли дитина через свої особливості (розвиток здібностей, хвороба, каліцтво) потребує додаткових витрат, обовʼязок участі у цих витратах покладається на обох батьків. У разі спору розмір участі визначається судом з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Як суд має визначати такі обставини пропонується визначити проектом Закону №13051 від 27.02.2025 «Про внесення змін до статті 185 Сімейного кодексу України щодо врегулювання деяких положень стосовно участі батьків у додаткових витратах на дитину».
На думку авторів законодавчої ініціативи, зокрема потрібно враховувати, якою мірою кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси, та умови. Також пропонується закріпити, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують витрати, свідчать про необхідність та додаткових витрат.
На прохання Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики у Національній асоціації адвокатів України проаналізували положення проекту та висловили зауваження і пропозиції.
Комітет НААУ з питань сімейного права послався на позицію судді КЦС ВС Ольги Ступак, висловлену нею під час тематичного круглого столу «Спори про стягнення додаткових витрат на дитину: на що звертати увагу для досягнення позитивного результату». Зокрема, вона відзначила, що у відповідній категорії справ потрібно зосередитися на доказуванні існування особливих обставин. І тут не може бути шаблонів. Необхідно детально доводити особливості дитини. Зокрема, можливо надавати висновки психолога, інших спеціалістів щодо схильності дитини до спорту, малювання, музики тощо. Також необхідно враховувати думку дитини: чи бажає вона сама розвиватися у певній сфері, чи це більше бажання одного з батьків. І тут також може бути корисним, наприклад, висновок психолога про інтереси дитини.
У звʼязку із цим в комітеті НААУ зауважили, що чинне законодавство встановлює, що розмір участі у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. І цю норму не можна обмежувати лише певними обставинами, оскільки в кожному конкретному випадку вони будуть особливі і матимуть значення лише в справі, що розглядається.
При цьому питання доказів і доказування у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, регулюється Цивільним процесуальним кодексом.
За змістом його ст. 76 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими й електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Тож пропонована проектом процесуальна норма щодо доказів не узгоджується з процесуальними нормами, може розцінюватися як звужуюча обсяг доказів лише до документального підтвердження додаткових витрат, що негативно впливатиме на реалізацію процесуальних прав сторін і може призвести до порушення основоположних принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.
Таким чином, роблять висновок у Комітеті НААУ з питань сімейного права, проект Закону № 13051 потребує суттєвого доопрацювання.
Популярні новини

Cудова практика
Суд підтвердив, що підставою звільнення зі служби через догляд може…
Військовослужбовці, які під час воєнного стану звільняються за сімейними обставинами у зв’язку з необхідністю постійного догляду за дружиною чи чоловіком з інвалідністю I або II групи, мають підтверджувати цю підставу висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) та довідкою за формою №080-4/о.

Підтримка
Ще шість адвокатів отримають матеріальну допомогу від Опікунської…
Опікунська рада НААУ вирішила надати матеріальну підтримку ще шістьом адвокатам, які опинилися в скрутних життєвих обставинах через війну в Україні. Решті було відмовлено. Загалом розглянуто 12 звернень.

Дискусія
Ототожнення адвоката з клієнтом: НААУ представила гайд для медіа
У Національній асоціації адвокатів України підготували гайд для журналістів, медіа та громадськості, який роз’яснює зміст поняття «ототожнення адвоката з клієнтом» і пропонує практичні рекомендації, як уникати порушень гарантій адвокатської діяльності.

Дискусія
Ототожнення – це удар не тільки по адвокату, а й по верховенству…
У ст. 23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплена заборона ототожнення адвоката з клієнтом. Але норма наразі має декларативний характер. Закон про зміни до КУпАП, який перебуває на підписі Президента, робить цю гарантію реальною.

Дискусія
Адвокати мають бути не об’єктом обговорення, а повноцінними…
Професійна дискусія, яка покликана висвітлити один із найчутливіших аспектів адвокатської діяльності — ототожнення адвоката з клієнтом — відбувається без участі самих українських адвокатів.

Дискусія
Ініціативи посилення гарантій адвокатської діяльності окреслив…
Адвокатура залишається однією з небагатьох інституцій в Україні, яка зберігає незалежність від державних органів, і саме ця незалежність є запорукою якісного захисту громадян.

Дискусія
Мораторій РНБО на перевірки не гарантує бізнесу повного захисту –…
Черговий мораторій на перевірки бізнесу, як очікується, зменшить податковий тиск. Що досить важливо в умовах воєнного стану, коли більшість компаній приречені виживати. Втім мораторій не усуне всіх ризиків.

Гарантії діяльності
Процес підписання Конвенції про захист професії адвоката взяли на…
Мінʼюст направив текст перекладу Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката до Міністерства закордонних справ «для опрацювання та затвердження». Також головне юридичне відомство висловило підтримку МЗС щодо підписання й ратифікації цієї Конвенції.