Міністерство юстиції включило до проекту Плану дій щодо реалізації Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки, затвердженої указом Президента України, положення законопроекту про зміни до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №9055.

Про це повідомила Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова під час позачергового засідання Ради адвокатів України. В засіданні беруть участь Голова Комісії з питань правової реформи при Президентові України Сергій Іонушас, Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Андрій Костін, народний депутат Тарас Тарасенко, голова ВКДКА Сергій Вилков, керівники регіональних органів адвокатського самоврядування, комітетів НААУ.

«Ми спостерігаємо, що окремі державні органи отримали пріоритетне право участі в реформі адвокатури, хоча це суперечить конституційному статусу адвокатури і міжнародним практикам у відносинах адвокатури з виконавчою владою. Деякі позиції, внесені Міністерством юстиції, викликають певне відчуття дежавю, тому що  це не нові ідеї, а ідеї законопроекту 9055, проти якого ми боролися і заперечували можливість його прийняття, оскільки це був наступ на адвокатуру, і цей законопроект був відкликаний», - нагадала Голова НААУ, РАУ.

Зокрема, до Плану дій запозичено з проекту змін до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (реєстраційний номер 9055) запозичені положення щодо зміни вимог щодо набуття права на зайняття адвокатською діяльністю, запровадження єдиного кваліфікаційного іспиту, зміни до порядку стажування кандидатів, реформу Єдиного реєстру адвокатів України.

«З тексту цього небезпечного документу намагаються повернути до життя такі пропозиції, які свого часу були визнані профільним комітетом парламенту корупціогенними. Проте, це не перешкоджає перенесенню їх в нові «амбітні» плани реформи адвокатури», - зауважила Лідія Ізовітова.

Так, недоречними і на етапі подачі цього законопроекту в 2018 році, і зараз є положення про спрощений допуск до адвокатської професії для суддів та прокурорів. Тим більше, судова практика наразі чітко встановлює розділення між цими професійними спільнотами і неможливість перебування одночасно під дією двох присяг.

Ще одна ідея Плану – реформування Єдиного реєстру адвокатів України.

«Як очікують автори цієї пропозиції з Міністерства юстиції, реєстр буде «оновлено». Що мається на увазі, коли реєстр і так постійно модернізується і вдосконалюється, і вважається одним  кращих в Європі? Свідченням цього є і те, що в ближчий час ЄРАУ стане інтегрованою частиною модулів «Електронного суду». Навіщо державі на рівні змін до законодавства змінювати правила роботи або статус цифрового продукту, створеного адвокатурою за кошти адвокатури, який має довіру адвокатів і органів правосуддя? Такий крок можна розцінити як нав’язування ще одного інструменту контролю над адвокатським самоврядуванням і кожним практикуючим адвокатом», - переконана Голова НААУ, РАУ.

Не можна погодитися і з іншими пропозиціями Міністерства юстиції. Наприклад, з його подачі в проекті Плану з’явилися такі заходи, як «запровадження інституту експертної оцінки наданих адвокатських послуг» на рівні нормативно-правової бази, хоча в самій Стратегії такого пункту взагалі немає. Як зазначено в документі, в результаті такої «реформи» має бути «систематизовано контроль за якістю надання адвокатських послуг».

«Це те, від чого відмовилася Україна більше 20 років назад. Очевидно, ідеться про щось ширше, ніж так званий peer review для адвокатів системи БПД, проти якого ми неодноразово виступали з дуже чіткими аргументами. Ризики таких сміливих кроків у напрямку встановлення контролю над адвокатами в документі взагалі не зазначені», - прокоментувала Голова НААУ, РАУ.

Лідія Ізовітова нагадала, що на етапі підготовки президентської Стратегії адвокатура отримувала схвальні оцінки щодо рівня розвитку професії і належного здійснення конституційних функцій. «Саме такі коментарі ми почули під час форуму «Україна 30» на початку березня цього року. Тоді, коли на високому дискусійному майданчику був презентований проект Стратегії, йшлося про вдосконалення інституту адвокатури в контексті посилення гарантій адвокатської діяльності. Також було анонсовано вдосконалення самоврядності й розширення доступу адвокатів до державних реєстрів. Очевидно, що така оцінка мала вказувати на те, що реформування адвокатури не буде передбачати кардинальних змін – адже навіщо дестабілізувати систему, яка ефективно працює», - сказала Лідія Ізовітова. Проте, коли Стратегія затверджена у фінальному вигляді, у проекті Плану дій Міністерством юстиції сформульовано абсолютно інші пріоритети й інший масштаб пропонованих змін.

«Є й такі що дещо викликають подив і на наш погляд засновані на незрозумілій оцінці стану справ - «функціональна недосконалість системи адвокатури, складність порядку доступу до адвокатської діяльності», - додала Голова НААУ.

Нагадаємо, відповідно до Указу, для реалізації Стратегії президентська Комісія з питань правової реформи має забезпечити розробку та схвалення Плану дій. Рада адвокатів України скликана для того, аби затвердити пропозиції до цього документу, напрацьовані адвокатурою.