У НААУ відбулося експертне обговорення проблем захисту дітей, що постраждали від злочину

У НААУ за ініціативою Секції захисту прав дитини Комітету захисту прав людини відбувся круглий стіл на тему: «Зміцнення захисту дітей, які постраждали вiд злочину».

Відкриваючи захід, модератор, адвокат, Голова Комітету захисту прав людини Ганна Колесник акцентувала увагу на його актуальності, зазначивши, що останнім часом відбулося дуже багато змін у кримінально-процесуальному законодавстві. Відповідні зміни стосуються посилення захисту прав дітей, яких переслідують правоохоронні органи або які є підозрюваними обвинуваченими тощо. Водночас зовсім мало уваги приділяється захисту прав дітей, які саме постраждали від злочину.

Доповідачі розкрили питання, що стосуються порушень у сфері захисту прав дітей, які постраждали від злочину, а також пошуку шляхів посилення захисту дітей-жертв злочинів. Крім того, експерти розповіли про порушення, зафіксовані в  юридичній практиці, щодо недотримання вимог національного законодавства й міжнародних стандартів у сфері захисту прав дитини-жертви злочину.

Адвокат, член Комітету захисту прав людини Ганна Круглякова розповіла про особливості ідентифікації дитини саме як потерпілого в кримінальному провадженні та охарактеризувала загальні положення національного й міжнародно-правового регулювання забезпечення захисту прав дитини в кримінальному провадженні.

До обговорення долучився й адвокат, Голова секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини Ігор Свєтлічний, який акцентував увагу на такому: «Під час досудового розслідування варто уникати додаткового травмування як потерпілого, так і підозрюваного. Позиція «проти підозрюваного» і «за жертву» вкорінює модель віктимної  поведінки, що є недопустимим. Найкращим варіантом є відновлення спілкування та взаєморозуміння жертви зі злочинцем».

Адвокат, член комітету захисту прав людини Ірина Смірнова закцентувала увагу на особливостях допиту дитини-потерпілої, зазначивши: «На етапі досудового розслідування ефективною є методика допиту дитини «Зелена кімната», розроблена з метою впровадження найкращого досвіду допиту дитини, одночасно не травмуючи останню та забезпечуючи можливість зібрати всі необхідні докази у справі. На жаль, на практиці допит дитини за такою методикою використовують рідко, зважаючи на невелику кількість таких кімнат». Крім того, адвокатка зауважила, що українське законодавство передбачає проведення допиту дитини в кримінальному провадженні у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності – лікаря. Із цього положення законодавства витікає, що обов’язкова участь адвоката не передбачена при допиті дитини-потерпілої.

Правозахисник, заступник Голови Комітету захисту прав людини Сергій Старенький розповів про необхідність залучення законного представника для проведення процесуальних дій за участі дитини-потерпілої  від злочину.

Також участь в обговоренні взяла адвокат, член Комітету захисту прав людини Мирослава Сорока, яка  розповіла про необхідність залучення експертів до процесуальних дій із метою ефективного захисту прав дитини-потерпілої у кримінальному провадженні: «Слідчі дії є травматичним та стресовим досвідом для неповнолітніх осіб. Основне завдання учасників процесу під час будь-якої слідчої дії – забезпечити відчуття безпеки та довіри й не травмувати дитину повторно. На сьогодні можна  говорити про те, що участь малолітніх та неповнолітніх осіб у статусі як свідка, так і потерпілого є недостатньо врегульованою на рівні закону. Існує достатня кількість рекомендацій для тих чи інших учасників процесу про те, як проводити допит чи слідчі дії осіб та в чому особливість таких дій. Але жодні рекомендації не маю сили закону, а отже, й застосовуються слідчими, прокурорами, суддями на власний розсуд. Така ситуація часто призводить до повторного або ж посиленого  травматизму дитини-потерпілої під час процесуальних дій. Коло осіб, що передбачені у ст. 226 КПК, є недостатнім для ефективного захисту неповнолітніх осіб, оскільки лише незацікавлена особа, яка має відповідні знання та кваліфікацію може виступати гарантом дотримання прав дитини під час процесуальних дій» – зауважила доповідач.

Адвокат, заступник Голови Комітету захисту прав людини, голова Секції захисту прав дитини Комітету Тетяна Гнатюк повідомила про особливості захисту прав дітей-жертв сексуального насильства. Доповідачка акцентувала увагу на необхідності залучення до процесуальних дій за участі неповнолітніх саме захисника-адвоката, а не законного представника, обґрунтовуючи це тим, що: «законний представник може бути тією особою, яка вчиняє злочин проти прав та інтересів дитини, і, представляючи інтереси неповнолітнього-потерпілого, намагається захистити себе та уникнути покарання». Крім того, Тетяна Гнатюк розповіла про створення за ініціативою Уповноваженого Президента України з прав дитини та у співпраці з Офісом Генерального прокурора Центру дитячого правосуддя його роль і функції, а також  продемонструвала відео про те, як саме працює подібний Центр у США.

Також до участі в обговоренні долучилися адвокати, члени Комітету захисту прав людини: Сергій Старенький, Ольга Новікова, Олена Гайдай.

Завершуючи захід, Ганна Колесник подякувала всім доповідачам та зазначила, що нині дійсно проблем у сфері захисту прав дитини-потерпілої від злочину дуже багато, і їх необхідно вирішувати шляхом унесення змін до чинного законодавства та приведення його у відповідність до міжнародних стандартів.

Текст і фото підготовлено командою координатора комітетів НААУ