2021 рік має стати роком початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності

До такого висновку дійшли учасники круглого столу, що відбувся в НААУ за ініціативою Комітету з інтелектуальної власності. Модератором заходу став Голова цього Комітету, адвокат Микола Потоцький.

Із вітальним словом до учасників звернувся заступник Голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій, який зазначив, що створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності є важливим етапом сучасної судової реформи, спрямованим на вдосконалення функціонування судової системи в цілому, а також системи захисту прав інтелектуальної власності .

Про законодавче врегулювання процесу формування IP-суду, зокрема впровадження пілотного проекту «IP-суд у смартфоні», що покликаний започаткувати систему електронного судочинства, розповів народний депутат України, голова Комісії з питань правової реформи при Президентові України Сергій Іонушас.

Заступник Голови Вищого господарського суду у відставці Віктор Москаленко зосередив увагу учасників на проблемах, які виникають при формуванні Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ІР-Суд), а також на необхідності прийняття відповідного спеціального закону, який би визначив засади організації діяльності відповідного суду. Також було озвучена пропозиція щодо створення відповідної робочої групи, можливо в рамках роботи Комісії з питань правової реформи.

У круглому столі також узяли участь представники Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Так, директор Департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності Андрій Демчук нагадав учасникам про створення у 2020 році Національного органу інтелектуальної власності та зазначив, що фахівці у сфері інтелектуальної власності розробили й оприлюднили для громадського обговорення проект наказу Мінекономіки «Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Національного органу інтелектуальної власності». Цей акт також вносить свій вклад в підвищення стандартів захисту прав інтелектуальної власності. Заступник директора вказаного департаменту Богдан Падучак продовжив доповідь та розповів про законодавчі новели ІР-сфери у 2020 році, акцентувавши увагу на тому, що наразі в Мінекономіки особливу увагу приділяють адаптації українського законодавства до права Європейського Союзу, зокрема імплементації вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у частині механізмів захисту прав інтелектуальної власності.

Від Представництва ЄС в Україні виступила Оксана Попруга, яка наголосила на тому, що ЄС підтримує ініціативу створення ІР-Суду, оскільки це сприятиме формуванню усталеної судової практики, знизить рівень невизначеності правозастосування, посилить захист прав інтелектуальної власності, і, відповідно, підвищить інвестиційну привабливість української економіки.

Модератор заходу, надаючи слово менеджерці Проекту університету Квін Мері в місті Лондон щодо підтримки створення ІР-Суду в Україні Марії Тимофієнко, зазначив, що за межах цього Проекту було розроблено пропозиції стосовно формування й законодавчого забезпечення роботи ІР-Суду. Марія Тимофієнко презентувала запропоновані експертами Підсумковий звіт та рекомендації Проекту, а також Дорожню карту і програму підготовки для суддів. Крім того, доповідачка відзначила, що створення ІР-Суду може стати історією успіху на шляху реформування судової системи України.

Суддя Харківського окружного адміністративного суду, кандидатка до ІР-Суду та його Апеляційної палати Ольга Ніколаєва акцентувала увагу на тому, що ІР-Суд вже зареєстровано як юридичну особу, а на його діяльність передбачено кошти в державному бюджеті. Кандидати до цього суду сподіваються на якнайшвидший початок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що дозволить завершити формування складу Суду. Цього вже чекають 3 роки, протягом яких кандидати підвищують свою кваліфікацію, проходять курси Центру досліджень комерційного права Університету Квін Мері (м. Лондон), Всесвітньої організації інтелектуальної власності.

Заступник Голови Комітету з інтелектуальної власності НААУ Сергій Барбашин виступив із доповіддю на тему: «Електронні докази та спрощення процедур», у якій проаналізував проблемні питання подання електронних доказів (способи фіксації, оцінка доказів тощо), зазначивши, що в більшості справ, де було залучено такий вид доказів, вони відіграють вирішальну роль.

Президент Всеукраїнської асоціації патентних повірених України, патентний повірений Василь Красніков висловив думку про те, що потреба в роботі ІР-Суду випливає з кількості справ, які вже потрібно розглядати. Доповідач зазначив, що необхідно розширити коло справ, які буде слухати відповідний суд, а також підтримав думку Віктора Москаленка щодо необхідності внесення змін до відповідних процесуальних кодексів.

Представниця правління Національної асоціації патентних повірених України, патентна повірена Юлія Прохода звернулася до питання юрисдикції ІР-Суду, указавши, що вона має бути чітко визначена в законі. Пані Прохода не погоджується із твердженням про те, що звернення до Апеляційної палати НОІВ має бути обов’язковим перед зверненням до ІР-Суду, адже це може обмежувати доступ до правосуддя.

Президент Союзу експертів України, судовий експерт Ігор Стародубов звернув увагу присутніх на ролі судової експертизи у процесі створення IP-суду та важливості залучення атестованих судових експертів до процесу для забезпечення якісних доказів у справі.

В.о. директора Науково дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, судовий експерт Олександр Дорошенко розповів про важливість фахового розгляду спорів ІР-Судом. Експерт висловився щодо можливості передбачення інституту наукових або ж технічних радників, які б могли надавати судді фахову допомогу з  питань, які потребують спеціальних знань в галузі науки чи техніки, і які часто виникають під час розгляду патентних спорів.

Голова Всеукраїнської асоціації інтелектуальної власності, кандидат до Вищого суду з питань інтелектуальної власності, адвокат Олег Чернобай акцентував увагу присутніх на актуальності формування IP-суду та зауважив: «Ситуація, яка склалася в Україні щодо розгляду спорів у сфері інтелектуальної власності, не сприяє підвищенню довіри ні до правосуддя, ні до розвитку сфери в цілому». Проте доповідач сподівається, що створення спеціалізованої судової інституції сприятиме поверненню довіри бізнесу й людей до IP-сфери, стимулюватиме винахідницьку активність та бізнес-активність у цій сфері.

Завершуючи роботу круглого столу Голова Комітету з інтелектуальної власності, адвокат Микола Потоцький сформулював основні позиції, які були озвучені учасниками заходу:

доцільність невідкладного завершення конкурсних процедур до Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

необхідність імплементації до процесуальних кодексів України Директиви № 2004/48/ЄС Європейського парламенту і Ради ЄС від 29 квітня 2004 року про забезпечення прав на інтелектуальну власність та положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, в частині захисту прав інтелектуальної власності, шляхом розроблення проекту Закону України “Про посилення захисту прав інтелектуальної власності”;

питання про розширення категорій справ, підвідомчих Вищому суду з питань інтелектуальної власності новими категоріями справ (про захист від недобросовісної конкуренції, кримінальні правопорушення тощо), має порушуватися лише після початку роботи цього суду, а також за на підставі належного теоретичного обґрунтування з урахуванням особливостей практики застосування спеціального законодавства у цій сфері;

доцільність розроблення та прийняття закону, який би визначав засади організації та діяльності Вищого суду з питань інтелектуальної власності, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їх діяльності. Перехідні положення такого акту мають вирішити питання щодо врахування результатів конкурсних процедур, розпочатих Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. Альтернатива – законопроект № 4229 від 19.10.2020, який прийнятий в першому читанні, стосовно покладення на Вищу раду правосуддя повноважень ВККС може бути доопрацьований до другого читання з пропозиціями в частині завершення конкурсної процедури щодо суддів IP-суду;

доцільність розроблення Закону України «Про Вищий суд з питань інтелектуальної власності» з урахуванням результатів розгляду Конституційного подання щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про Вищий антикорупційний суд) від 7 червня 2018 року № 2447-VIII;

доцільність синхронізації роботи всіх гілок влади з розробки проектів законів України «Про Вищий суд з питань інтелектуальної власності» та «Про посилення захисту прав інтелектуальної власності».

Указані висновки будуть обговорені й доопрацьовані на засіданні Комітету з інтелектуальної власності, що діє у складі НААУ.

Відеозапис круглого столу можна переглянути на сторінці НААУ у Facebook.

Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ