"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
НААУ підтримує необхідність формування Вищого суду з інтелектуальної власності - Валентин Гвоздій

В Україні створення Вищого Суду з питань інтелектуальної власності є важливим процесом сучасної судової реформи, спрямованим на вдосконалення функціонування судової системи в цілому, а також системи захисту прав інтелектуальної власності. Вдосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності є частиною міжнародних зобов’язань України.
На цьому наголосив заступник Голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій під час виступу на круглому столі «Вищий суд з питань інтелектуальної власності: стан формування». Захід організований профільним комітетом НААУ.
«Національна асоціація адвокатів України активно підтримує формування Вищого Суду з питань інтелектуальної власності, адже ми усі розуміємо необхідність невідкладного початку роботи цього суду. Процедура відбору кандидатів на посаду суддів проходитиме під пильним оком адвокатської спільноти. Зокрема, сьогоднішній захід, ініційований Комітетом з інтелектуальної власності НААУ, є показником важливості цього питання для адвокатури», - сказав Валентин Гвоздій.
Він нагадав, що Україна є учасницею низки двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів, які регулюють захист прав інтелектуальної власності, включаючи Угоду про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС.
«Активний захист і розвиток прав інтелектуальної власності є особливо важливими для України, яка має гордитися своїми інноваційними досягненнями та винаходами. Усі ці аспекти є реальними цілями, які ми можемо досягнути завдяки великій кількості інтелектуальної еліти, яка практикує у цій сфері в Україні. Право інтелектуальної власності тісно пов’язане з творчістю, інноваціями, економічним зростанням та процвітанням, але ці можливості можуть бути реалізовані лише за умови відповідного судового захисту прав інтелектуальної власності незалежними судами», - переконаний Валентин Гвоздій.
В Україні вже існує законодавча база, пов’язана зі створенням та діяльністю Вищого Суду з питань інтелектуальної власності. Це указ Президент України № 299/217 від 29 вересня 2017 року «Про утворення Вищого Суду з питань інтелектуальної власності»; нова редакція Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено процедуру вирішення спорів у новостворюваному Суді з ІВ) та наказ Державної судової адміністрації України № 929 від 30 вересня 2017 року «Про визначення кількості суддів у Вищому суді з питань інтелектуальної власності».
У своєму виступі Валентин Гвоздій наголосив на тому, що створення Суду з ІВ сприйматиметься як позитивний сигнал для громадськості про повагу держави до інтелектуальної власності. Створення професійної, прозорої та передбачуваної системи судового захисту в галузі права інтелектуальної власності в Україні сприятиме підвищенню рівня довіри бізнесу до всієї судової системи України і стане сприятливою умовою для інвестицій, інновацій та творчості, що вплине на економічне зростання та процвітання. Перевагою створення спеціалізованого суду є те, що він є більш компетентною інстанцією для розгляду відповідних справ і, зокрема, менш залежною від технічних експертів при ухваленні рішень.
«Спеціалізований суд здатний бути обізнаним про розвиток у цих сферах права значно більше, ніж не спеціалізовані суди. Крім того, більш високий рівень спеціальних знань суддів може знизити залежність від технічних експертів при ухваленні рішення, що в свою чергу підвищує якість судочинства та неупередженість судових рішень», - наголосив Валентин Гвоздій.
Водночас, необхідно, аби процедура відбору суддів до цього суду була об’єктивною, позбавленою корупціогенних факторів та передбачала високі вимоги володіння належними знаннями в цій галузі права. Оскільки планується, що Суд з інтелектуальної власності буде розміщено в Києві, необхідно для рівного доступу громадян до цього суду забезпечити можливості проведення його засідань в режимі відеоконференцій. При цьому також має бути чітко визначений порядок і форма подання електронних доказів.
Програму круглого столу можна переглянути тут
Популярні новини

Різне
Адвокати підсумували тиждень захисту бізнесу велозаїздом
У НААУ завершили тиждень захисту бізнесу незвичним форматом. Після оприлюднення тематичних публікацій і проведення серії круглих столів про наслідки скасування Господарського кодексу адвокати зібралися на підсумкове засідання… у крос-кантрійних перегонах.

Дискусія
Чому в затримці формування КК ВККС адвокати вбачають загрозу…
Для України звичною стала практика, коли норми закону спершу приймаються, а потім нівелюються. Але коли реформа за реформою обирають взірців доброчесності, а їх «святість» порушує будь-які закони, логіка побудови карткового будиночку ламається вщент.

Дискусія
Експерти мають винятковий потенціал, який варто розвивати спільно…
Професії адвоката і експерта можуть і повинні розвиватися, навчаючись одна в одної, обмінюючись досвідом та кращими практиками. Разом ми зможемо побудувати сильну, незалежну та ефективну систему правосуддя, гідну європейської України.

Взаємодія
У вихідні не працюватимуть електронні судові сервіси
На суботу, 12 липня, заплановано глобальні роботи на інфраструктурі ДП «Інформаційні судові системи». У звʼязку із цим, в цей день з продовженням на 13 липня, можуть бути недоступні сервіси електронного суду, електронного кабінету та інші.

Дискусія
Як пережити скасування ГК без утрат — радили адвокати за круглим…
Що зміниться для бізнесу після скасування Господарського кодексу? Як тепер укладати договори, хто нестиме відповідальність, як захищати інтереси у спорах і чим компенсувати втрату спеціального регулювання?

Дискусія
Прозорі правила будівельної галузі: навіщо Україні Містобудівний…
Українське містобудівне законодавство залишається фрагментарним, суперечливим і непридатним до завдань відбудови. Тож ідея кодифікації викликає значний інтерес і серед юристів, і серед фахівців будівельної галузі.

Дискусія
Укріплення суверенітету країни потребує нової моделі формування…
Модель конкурсної комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, запроваджена як антикризова, себе вичерпала. Бездіяльність ВРП щодо формування нового складу КК, відсутність відповідальності та наявні ознаки політичного впливу свідчать: повноваження мають бути передані безпосередньо законодавчо визначеним субʼєктам формування ВККС.

Законодавство
Аграрна підтримка не може зводитися до досягнення KPI – Комітет НААУ
Підміна державної аграрної політики орієнтацією на показники ігнорує реальні потреби сільського господарства в умовах війни.