В Україні створення Вищого Суду з питань інтелектуальної власності є важливим процесом сучасної судової реформи, спрямованим на вдосконалення функціонування судової системи в цілому, а також системи захисту прав інтелектуальної власності. Вдосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності є частиною міжнародних зобов’язань України.

На цьому наголосив заступник Голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій під час виступу на круглому столі «Вищий суд з питань інтелектуальної власності: стан формування». Захід організований профільним комітетом НААУ.

«Національна асоціація адвокатів України активно підтримує формування Вищого Суду з питань інтелектуальної власності, адже ми усі розуміємо необхідність невідкладного початку роботи цього суду. Процедура відбору кандидатів на посаду суддів проходитиме під пильним оком адвокатської спільноти. Зокрема, сьогоднішній захід, ініційований Комітетом з інтелектуальної власності НААУ, є показником важливості цього питання для адвокатури», - сказав Валентин Гвоздій.

Він нагадав, що Україна є учасницею низки двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів, які регулюють захист прав інтелектуальної власності, включаючи Угоду про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС.

«Активний захист і розвиток прав інтелектуальної власності є особливо важливими для України, яка має гордитися своїми інноваційними досягненнями та винаходами. Усі ці аспекти є реальними цілями, які ми можемо досягнути завдяки великій кількості інтелектуальної еліти, яка практикує у цій сфері в Україні. Право інтелектуальної власності тісно пов’язане з творчістю, інноваціями, економічним зростанням та процвітанням, але ці можливості можуть бути реалізовані лише за умови відповідного судового захисту прав інтелектуальної власності незалежними судами», - переконаний Валентин Гвоздій.

В Україні вже існує законодавча база, пов’язана зі створенням та діяльністю Вищого Суду з питань інтелектуальної власності.  Це указ Президент України № 299/217 від 29 вересня 2017 року «Про утворення Вищого Суду з питань інтелектуальної власності»; нова редакція Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено процедуру вирішення спорів у новостворюваному Суді з ІВ) та наказ Державної судової адміністрації України № 929 від 30 вересня 2017 року «Про визначення кількості суддів у Вищому суді з питань інтелектуальної власності».

У своєму виступі Валентин Гвоздій наголосив на тому, що створення Суду з ІВ сприйматиметься як позитивний сигнал для громадськості про повагу держави до  інтелектуальної власності. Створення професійної, прозорої та передбачуваної системи судового захисту в галузі права інтелектуальної власності в Україні сприятиме підвищенню рівня довіри бізнесу до всієї судової системи України і стане сприятливою умовою для  інвестицій, інновацій та творчості, що вплине на економічне зростання та процвітання. Перевагою створення спеціалізованого суду є те, що він є більш компетентною інстанцією для розгляду відповідних справ і, зокрема, менш залежною від технічних експертів при ухваленні рішень.

«Спеціалізований суд здатний бути обізнаним про розвиток у цих сферах права значно більше, ніж не спеціалізовані суди. Крім того, більш високий рівень спеціальних знань суддів може знизити залежність від технічних експертів при ухваленні рішення, що в свою чергу підвищує якість судочинства та неупередженість судових рішень», - наголосив Валентин Гвоздій.

Водночас, необхідно, аби процедура відбору суддів до цього суду була об’єктивною, позбавленою  корупціогенних факторів та передбачала високі вимоги володіння належними знаннями в цій галузі права. Оскільки планується, що Суд з інтелектуальної власності буде розміщено в Києві, необхідно для рівного доступу громадян до цього суду забезпечити можливості проведення його засідань в режимі відеоконференцій. При цьому також має бути чітко визначений порядок і форма подання електронних доказів.

Програму круглого столу можна переглянути тут