"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
НААУ підтримує необхідність формування Вищого суду з інтелектуальної власності - Валентин Гвоздій
В Україні створення Вищого Суду з питань інтелектуальної власності є важливим процесом сучасної судової реформи, спрямованим на вдосконалення функціонування судової системи в цілому, а також системи захисту прав інтелектуальної власності. Вдосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності є частиною міжнародних зобов’язань України.
На цьому наголосив заступник Голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій під час виступу на круглому столі «Вищий суд з питань інтелектуальної власності: стан формування». Захід організований профільним комітетом НААУ.
«Національна асоціація адвокатів України активно підтримує формування Вищого Суду з питань інтелектуальної власності, адже ми усі розуміємо необхідність невідкладного початку роботи цього суду. Процедура відбору кандидатів на посаду суддів проходитиме під пильним оком адвокатської спільноти. Зокрема, сьогоднішній захід, ініційований Комітетом з інтелектуальної власності НААУ, є показником важливості цього питання для адвокатури», - сказав Валентин Гвоздій.
Він нагадав, що Україна є учасницею низки двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів, які регулюють захист прав інтелектуальної власності, включаючи Угоду про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС.
«Активний захист і розвиток прав інтелектуальної власності є особливо важливими для України, яка має гордитися своїми інноваційними досягненнями та винаходами. Усі ці аспекти є реальними цілями, які ми можемо досягнути завдяки великій кількості інтелектуальної еліти, яка практикує у цій сфері в Україні. Право інтелектуальної власності тісно пов’язане з творчістю, інноваціями, економічним зростанням та процвітанням, але ці можливості можуть бути реалізовані лише за умови відповідного судового захисту прав інтелектуальної власності незалежними судами», - переконаний Валентин Гвоздій.
В Україні вже існує законодавча база, пов’язана зі створенням та діяльністю Вищого Суду з питань інтелектуальної власності. Це указ Президент України № 299/217 від 29 вересня 2017 року «Про утворення Вищого Суду з питань інтелектуальної власності»; нова редакція Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено процедуру вирішення спорів у новостворюваному Суді з ІВ) та наказ Державної судової адміністрації України № 929 від 30 вересня 2017 року «Про визначення кількості суддів у Вищому суді з питань інтелектуальної власності».
У своєму виступі Валентин Гвоздій наголосив на тому, що створення Суду з ІВ сприйматиметься як позитивний сигнал для громадськості про повагу держави до інтелектуальної власності. Створення професійної, прозорої та передбачуваної системи судового захисту в галузі права інтелектуальної власності в Україні сприятиме підвищенню рівня довіри бізнесу до всієї судової системи України і стане сприятливою умовою для інвестицій, інновацій та творчості, що вплине на економічне зростання та процвітання. Перевагою створення спеціалізованого суду є те, що він є більш компетентною інстанцією для розгляду відповідних справ і, зокрема, менш залежною від технічних експертів при ухваленні рішень.
«Спеціалізований суд здатний бути обізнаним про розвиток у цих сферах права значно більше, ніж не спеціалізовані суди. Крім того, більш високий рівень спеціальних знань суддів може знизити залежність від технічних експертів при ухваленні рішення, що в свою чергу підвищує якість судочинства та неупередженість судових рішень», - наголосив Валентин Гвоздій.
Водночас, необхідно, аби процедура відбору суддів до цього суду була об’єктивною, позбавленою корупціогенних факторів та передбачала високі вимоги володіння належними знаннями в цій галузі права. Оскільки планується, що Суд з інтелектуальної власності буде розміщено в Києві, необхідно для рівного доступу громадян до цього суду забезпечити можливості проведення його засідань в режимі відеоконференцій. При цьому також має бути чітко визначений порядок і форма подання електронних доказів.
Програму круглого столу можна переглянути тут
Популярні новини
Навчання
Що робити, коли потрібен швидкий захист в LCIA
Спір із контрагентом передано до Лондонського міжнародного арбітражного суду (LCIA), але склад арбітрів сформують лише за кілька тижнів, а захист клієнту потрібен негайно? Отримати його можна через надзвичайного арбітра чи прискорене формування трибуналу.
Навчання
Скріншота замало: як зафіксувати електронний доказ, щоб суд його…
Як зафіксувати вебсторінку чи переписку в месенджері, щоб суд прийняв їх як доказ? Чи можна посилатися на відповідь штучного інтелекту? І за яких умов повідомлення у Viber суд визнає належним і допустимим доказом?
Захист військових
Рішення є, грошей немає: як домогтися реальних виплат військовому
Суд зобов’язав перерахувати грошове забезпечення, а військовий отримав лише частину очікуваної суми? Варто витребувати розрахунки, перевірити кожну складову і заздалегідь обрати спосіб, у який рішення виконуватимуть.
За кордоном
Практикувати в Шотландії: українські адвокати здобувають статус…
Щоб отримати право практикувати в Шотландії, українським адвокатам доводиться доводити знання місцевого права на загальних умовах. Щоправда шотландські колеги звільнили наших громадян від плати за складання кваліфікаційних іспитів, а на літературу й проживання кандидати отримали гранти.
Дискусія
3 критерії оцінки висновку судового експерта назвали науковці
Висновок судового експерта є одним із джерел доказів, яке не може бути замінене іншим доказом. А оцінка його об’єктивності та обґрунтованості є найбільш спірною і дискусійною у судовому процесі.
Навчання
Суддя ВС: доктрина заборони суперечливої поведінки – це джокер, а не…
Доктрина заборони суперечливої поведінки спрацьовує тоді, коли у правовідносинах є вада, а рішення за загальними нормами було б очевидно несправедливим. Там, де діють норми, посилання на неї зайве.
Законодавство
НААУ застерегла від поширення норм про сек’юритизацію на всі…
Зміни до Цивільного кодексу, пов’язані із запуском сек’юритизації, зачеплять не лише спеціалізовані платформи фінансування, а й усі непідприємницькі товариства: громадські об’єднання, благодійні організації, професійні та творчі спілки. При цьому нового правового механізму вони не створюють.
Навчання
Зустріч адвоката з клієнтом поза офісом: як її провести і не видати…
Якщо клієнт пропонує зустрітися у публічному місці, варто зважати на те, що кожне назване вголос прізвище чи суму може почути сторонній. Тож варто заздалегідь подбати про стіл, розсадку й рамки розмови.