"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
НААУ підтримує необхідність формування Вищого суду з інтелектуальної власності - Валентин Гвоздій
В Україні створення Вищого Суду з питань інтелектуальної власності є важливим процесом сучасної судової реформи, спрямованим на вдосконалення функціонування судової системи в цілому, а також системи захисту прав інтелектуальної власності. Вдосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності є частиною міжнародних зобов’язань України.
На цьому наголосив заступник Голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій під час виступу на круглому столі «Вищий суд з питань інтелектуальної власності: стан формування». Захід організований профільним комітетом НААУ.
«Національна асоціація адвокатів України активно підтримує формування Вищого Суду з питань інтелектуальної власності, адже ми усі розуміємо необхідність невідкладного початку роботи цього суду. Процедура відбору кандидатів на посаду суддів проходитиме під пильним оком адвокатської спільноти. Зокрема, сьогоднішній захід, ініційований Комітетом з інтелектуальної власності НААУ, є показником важливості цього питання для адвокатури», - сказав Валентин Гвоздій.
Він нагадав, що Україна є учасницею низки двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів, які регулюють захист прав інтелектуальної власності, включаючи Угоду про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС.
«Активний захист і розвиток прав інтелектуальної власності є особливо важливими для України, яка має гордитися своїми інноваційними досягненнями та винаходами. Усі ці аспекти є реальними цілями, які ми можемо досягнути завдяки великій кількості інтелектуальної еліти, яка практикує у цій сфері в Україні. Право інтелектуальної власності тісно пов’язане з творчістю, інноваціями, економічним зростанням та процвітанням, але ці можливості можуть бути реалізовані лише за умови відповідного судового захисту прав інтелектуальної власності незалежними судами», - переконаний Валентин Гвоздій.
В Україні вже існує законодавча база, пов’язана зі створенням та діяльністю Вищого Суду з питань інтелектуальної власності. Це указ Президент України № 299/217 від 29 вересня 2017 року «Про утворення Вищого Суду з питань інтелектуальної власності»; нова редакція Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено процедуру вирішення спорів у новостворюваному Суді з ІВ) та наказ Державної судової адміністрації України № 929 від 30 вересня 2017 року «Про визначення кількості суддів у Вищому суді з питань інтелектуальної власності».
У своєму виступі Валентин Гвоздій наголосив на тому, що створення Суду з ІВ сприйматиметься як позитивний сигнал для громадськості про повагу держави до інтелектуальної власності. Створення професійної, прозорої та передбачуваної системи судового захисту в галузі права інтелектуальної власності в Україні сприятиме підвищенню рівня довіри бізнесу до всієї судової системи України і стане сприятливою умовою для інвестицій, інновацій та творчості, що вплине на економічне зростання та процвітання. Перевагою створення спеціалізованого суду є те, що він є більш компетентною інстанцією для розгляду відповідних справ і, зокрема, менш залежною від технічних експертів при ухваленні рішень.
«Спеціалізований суд здатний бути обізнаним про розвиток у цих сферах права значно більше, ніж не спеціалізовані суди. Крім того, більш високий рівень спеціальних знань суддів може знизити залежність від технічних експертів при ухваленні рішення, що в свою чергу підвищує якість судочинства та неупередженість судових рішень», - наголосив Валентин Гвоздій.
Водночас, необхідно, аби процедура відбору суддів до цього суду була об’єктивною, позбавленою корупціогенних факторів та передбачала високі вимоги володіння належними знаннями в цій галузі права. Оскільки планується, що Суд з інтелектуальної власності буде розміщено в Києві, необхідно для рівного доступу громадян до цього суду забезпечити можливості проведення його засідань в режимі відеоконференцій. При цьому також має бути чітко визначений порядок і форма подання електронних доказів.
Програму круглого столу можна переглянути тут
Популярні новини
Захист військових
Заступник міністра пояснив, як співпраця із НААУ посилює правовий…
Мінветеранів розвиває системну співпрацю з Національною асоціацією адвокатів України для посилення правового захисту ветеранів. Сторони вже підготували спільні методичні матеріали, а пропозицію Міністерства щодо спрощення пошуку адвокатів, які працюють із ветеранською тематикою, розгляне Рада адвокатів України.
Дискусія
Кібербезпека адвокатів: чим займатиметься новий Комітет НААУ
У Національній асоціації адвокатів України відбулося перше засідання Комітету з питань кібербезпеки та віртуальних активів. Учасники визначили ключові напрями його роботи та секції, що ними опікуватимуться.
Видання
Збори, строки та практика ВС: видано бюлетень з інтелектуальної…
Комітет НААУ з питань інтелектуальної власності підготував інформаційний дайджест за І півріччя 2026 року. У виданні зібрано нормативну базу за основними об’єктами ІВ, 20 законодавчих новел та добірку постанов Верховного Суду.
Захист військових
«Адвокат+» розширив роботу до 18 військових підрозділів
Проєкт Національної асоціації адвокатів України «Адвокат+», у межах якого за військовими підрозділами закріплюють адвокатів, поширив роботу на 18 підрозділів. Для нових учасників уже визначили фахівців, які мають розпочати консультації наступного тижня.
Регіони
На Волині UNBA NextGen започаткував новий формат зустрічей адвокатів
Молодіжний комітет НААУ — UNBA NextGen спільно з Радою адвокатів Волинської області розпочали серію професійних зустрічей «Не кодексами єдиними». Першу з них присвятили історії волинської адвокатури XVI–XVIII століть.
Видання
Адвокатам підготували рекомендації щодо комунікації з ветеранами
Для адвокатів, їхніх помічників, адвокатських бюро й об’єднань та працівників, які організовують прийом, підготували Методичні рекомендації щодо етичної та безбар’єрної комунікації адвоката з клієнтами-ветеранами війни та членами їхніх сімей.
Дискусія
Чому плату за опалення нараховують за відсутності споживання
Плату за централізоване опалення можуть продовжувати нараховувати, навіть якщо власник не проживає у приміщенні та фактично не споживає теплову енергію. Для припинення нарахувань необхідно пройти процедуру відмови від послуги, яка є складною.
Видання
Дорожню карту у справах про СНПК підготували адвокатам
Комітет НААУ з питань гендерної політики підготував Дорожню карту у справах про сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом.