"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
НААУ підтримує необхідність формування Вищого суду з інтелектуальної власності - Валентин Гвоздій
В Україні створення Вищого Суду з питань інтелектуальної власності є важливим процесом сучасної судової реформи, спрямованим на вдосконалення функціонування судової системи в цілому, а також системи захисту прав інтелектуальної власності. Вдосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності є частиною міжнародних зобов’язань України.
На цьому наголосив заступник Голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій під час виступу на круглому столі «Вищий суд з питань інтелектуальної власності: стан формування». Захід організований профільним комітетом НААУ.
«Національна асоціація адвокатів України активно підтримує формування Вищого Суду з питань інтелектуальної власності, адже ми усі розуміємо необхідність невідкладного початку роботи цього суду. Процедура відбору кандидатів на посаду суддів проходитиме під пильним оком адвокатської спільноти. Зокрема, сьогоднішній захід, ініційований Комітетом з інтелектуальної власності НААУ, є показником важливості цього питання для адвокатури», - сказав Валентин Гвоздій.
Він нагадав, що Україна є учасницею низки двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів, які регулюють захист прав інтелектуальної власності, включаючи Угоду про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС.
«Активний захист і розвиток прав інтелектуальної власності є особливо важливими для України, яка має гордитися своїми інноваційними досягненнями та винаходами. Усі ці аспекти є реальними цілями, які ми можемо досягнути завдяки великій кількості інтелектуальної еліти, яка практикує у цій сфері в Україні. Право інтелектуальної власності тісно пов’язане з творчістю, інноваціями, економічним зростанням та процвітанням, але ці можливості можуть бути реалізовані лише за умови відповідного судового захисту прав інтелектуальної власності незалежними судами», - переконаний Валентин Гвоздій.
В Україні вже існує законодавча база, пов’язана зі створенням та діяльністю Вищого Суду з питань інтелектуальної власності. Це указ Президент України № 299/217 від 29 вересня 2017 року «Про утворення Вищого Суду з питань інтелектуальної власності»; нова редакція Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено процедуру вирішення спорів у новостворюваному Суді з ІВ) та наказ Державної судової адміністрації України № 929 від 30 вересня 2017 року «Про визначення кількості суддів у Вищому суді з питань інтелектуальної власності».
У своєму виступі Валентин Гвоздій наголосив на тому, що створення Суду з ІВ сприйматиметься як позитивний сигнал для громадськості про повагу держави до інтелектуальної власності. Створення професійної, прозорої та передбачуваної системи судового захисту в галузі права інтелектуальної власності в Україні сприятиме підвищенню рівня довіри бізнесу до всієї судової системи України і стане сприятливою умовою для інвестицій, інновацій та творчості, що вплине на економічне зростання та процвітання. Перевагою створення спеціалізованого суду є те, що він є більш компетентною інстанцією для розгляду відповідних справ і, зокрема, менш залежною від технічних експертів при ухваленні рішень.
«Спеціалізований суд здатний бути обізнаним про розвиток у цих сферах права значно більше, ніж не спеціалізовані суди. Крім того, більш високий рівень спеціальних знань суддів може знизити залежність від технічних експертів при ухваленні рішення, що в свою чергу підвищує якість судочинства та неупередженість судових рішень», - наголосив Валентин Гвоздій.
Водночас, необхідно, аби процедура відбору суддів до цього суду була об’єктивною, позбавленою корупціогенних факторів та передбачала високі вимоги володіння належними знаннями в цій галузі права. Оскільки планується, що Суд з інтелектуальної власності буде розміщено в Києві, необхідно для рівного доступу громадян до цього суду забезпечити можливості проведення його засідань в режимі відеоконференцій. При цьому також має бути чітко визначений порядок і форма подання електронних доказів.
Програму круглого столу можна переглянути тут
Популярні новини
Дорожня карта
Самоврядність у фокусі, зовнішнє адміністрування — поза межами:…
У Національній асоціації адвокатів України відбулося чергове засідання підгрупи «Організація адвокатури і самоврядування» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Підтримка
Форми підтримки українців у Польщі обговорили НААУ і посольство
Для тисяч українців у Польщі правові питання давно стали частиною щоденного життя — від документів і консульських дій до праці, сімейних справ та доступу до правничої допомоги. Саме тому взаємодія дипломатів і адвокатури виходить за межі протоколу.
Дорожня карта
Доступ до професії: підгрупа зосередилась на стажуванні та…
У НААУ відбулося чергове засідання підгрупи «Доступ до професії та підготовка адвоката. Організаційні форми адвокатської діяльності» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Новий Трудовий кодекс: адвокати назвали сильні сторони і ризики…
Проект Трудового кодексу містить низку прогресивних положень, спрямованих на модернізацію трудового законодавства: цифровізація процедур, розширення форм зайнятості, підвищення прозорості оплати праці. Водночас, деякі системні питання потребують доопрацювання.
Дорожня карта
Реформа без даних і адвокатури: що показав старт у Мін’юсті
У Мін’юсті відбулося перше засідання робочої групи з реформування адвокатури. Але замість фахової підготовки законодавчих змін ми побачили саме те, про що напередодні в Києві говорив директор Armada Network Дейл Армстронг: не реформу, а боротьбу за контроль над порядком денним через вузьке коло “стейкхолдерів”, які самі формують для себе ехо‑систему впливу.
Сумна звістка
Помер голова КДКА Черкаської області Володимир Хлистуненко
З глибоким сумом і скорботою повідомляємо про непоправну втрату – смерть голови КДКА Черкаської області, досвідченого адвоката і авторитетного представника правничої спільноти Володимира Хлистуненка.
Cудова практика
Відсутність e-mail не є підставою для повернення скарги на адвоката
Відсутність у особи електронної адреси сама по собі не може бути підставою для повернення КДКА скарги на поведінку адвоката, якщо скаржник прямо зазначив, що не має e-mail. Але це не стосується адвокатів — вони зобов’язаний мати електронний кабінет у ЄСІТС.
Дорожня карта
Адвокатура, євроінтеграція і межі втручання: американський звіт…
Після презентації в Брюсселі звіт «Українська адвокатура в контексті верховенства права та євроінтеграції» дістався Києва. Він засвідчив існування критичних проблем як у розумінні самої природи самоврядної професії, так і в появі навколо української адвокатури «ринку тіньової звітності».