Спочатку повернення активів, потім субсидіарна відповідальність — думка

У справах про банкрутство правової охорони потребує здатність самої юридичної особи зберігати та відновлювати майнову основу своєї діяльності. У цьому аспекті самостійним об’єктом правової охорони має бути право на платоспроможність, де юридична особа виступає потерпілим суб’єктом.

Таку думку висловив адвокат, експерт Комітету НААУ з питань банкрутства, голова Комітету НААКУ з питань науково-методологічного розвитку та професійної експертизи Артем Данілов у статті «Право на платоспроможність юридичної особи як самостійний об’єкт правової охорони у банкрутстві», яка опублікована в журналі «Економіка та право» № 3/2026. Автор зазначає, що оригінальна ідея визнання права на платоспроможність та юридичної особи як потерпілого суб’єкта належить судді КГС ВС Олегу Васьковському.

Автор пов’язує платоспроможність із майновою автономією юридичної особи — її можливістю самостійно виконувати зобов’язання, зберігати відокремленість майна та брати участь у цивільному обороті. Виведення активів, штучне нарощення боргу чи приховування майна можуть руйнувати цю основу. Тому доведення до банкрутства він розглядає як посягання також на власний інтерес боржника у збереженні та відновленні платоспроможності.

На думку адвоката, перехід до ліквідації змінює форму такого захисту: його метою стає максимально повне відновлення майнової сфери боржника в межах ліквідаційної маси. Тож пріоритет мають засоби прямого майнового відновлення: визнання правочинів недійсними з поверненням майна, витребування майна, стягнення його вартості, дебіторської заборгованості та відшкодування збитків.

Субсидіарній відповідальності А.Данілов відводить залишкову роль: вона має покривати дефіцит ліквідаційної маси, який не вдалося усунути такими засобами. Він пояснює, що без з’ясування можливостей майнового відновлення неможливо належно визначити розмір вимоги. Передчасне звернення до цього механізму створює ризик подвійного стягнення, якщо активи або їхню вартість згодом повернуть іншим способом.

Експерт застерігає: запропонована послідовність випливає з призначення способів захисту й не є прямо встановленою законом черговістю. Свою позицію він обґрунтовує аналізом Кодексу України з процедур банкрутства, практики Верховного Суду та наукових досліджень.

Ознайомитися з повним текстом статті можна за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.