Виснаження адвоката: коли варто звернутися до лікаря

Порушення сну, брак енергії після пробудження та втрата інтересу до звичних занять — зміни, на які варто звертати увагу за тривалого стресу. Якщо вони зберігаються та заважають повсякденному життю та роботі, варто звернутися по фахову допомогу.

Про межі самодопомоги та вплив психоемоційного стану на професійну діяльність розповів лікар-психіатр, психотерапевт Владислав Бритіков під час вебінару «Адвокат і клієнт у стані стресу: психічне здоров’я, професійне вигорання та комунікація в умовах війни».

Захід відбувся 30 вересня з ініціативи Молодіжного комітету НААУ — UNBA NextGen у Харківській області. Модерувала зустріч адвокатка, регіональна представниця комітету Катерина Дьома.

В.Бритіков пояснив, що тривале стресове навантаження в умовах війни залишає людині недостатньо можливостей для відновлення, а його накопичення позначається на працездатності та якості життя. Водночас люди мають різну здатність витримувати психоемоційні навантаження і стикаються з різними обставинами, тому наслідки стресу не будуть однаковими для всіх.

Серед змін, які можна помітити у себе, лікар назвав труднощі із засинанням, нічні або ранні пробудження та відчуття виснаження вже на початку дня, коли людина ще нічого не встигла зробити.

Відповідаючи на запитання, коли потрібен психолог, а коли психіатр, В.Бритіков наголосив на необхідності індивідуальної оцінки стану, якщо негативні прояви людина відчуває щодня протягом двох-трьох тижнів. За його словами, така консультація допоможе визначити, якої саме допомоги людина потребує.

Окремо модераторка порушила питання про стан, за якого адвокат не має бажання йти на роботу: чи пов’язано це з професійним вигоранням, потребою у відпочинку або депресивними проявами. Спікер звернув увагу на результат спроб відновитися: якщо відпочинок і зміна обстановки не поліпшують самопочуття, це, за його оцінкою, може свідчити про глибшу проблему.

Лікар також висловився проти самостійного застосування психотропних препаратів, зокрема заспокійливих. Він пояснив, що вибір допомоги залежить від характеру та вираженості розладу: в одній ситуації може бути достатньо зменшити навантаження, в іншій цього не вистачить.

Як один зі способів підтримувати власний стан В.Бритіков запропонував регулярну фізичну активність, зокрема ходьбу. При цьому він наголосив на індивідуальному доборі навантаження: починати з меншого, спостерігати за самопочуттям і поступово знаходити прийнятну для себе інтенсивність.

У професійній взаємодії стан адвоката також має значення: за словами спікера, його спокій і впевненість впливають на перебіг розмови з клієнтом, який перебуває у напрузі. Водночас повністю відмежуватися від чужих переживань складно, тому після емоційно напруженого спілкування лікар радив передбачати час для власного відновлення.

«Нема сил зовсім нічого робити, нема бажання зовсім нічого робити. Погіршився сон, з апетитом розлад. Якщо хоча б декілька речей, про які я зараз кажу, вони відчуваються, я все ж таки порадив звернутись до лікаря», — зазначив В.Бритіков.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.