Воєнні збитки бізнесу: від фіксації руйнувань до пошуку джерел відшкодування

Як зафіксувати воєнні збитки, не втративши докази під час відновлення бізнесу? Що насправді покриває страховий поліс і де шукати активи для стягнення? Ці питання постають перед підприємствами, для яких судове рішення ще не означає реального відшкодування.

Про ці проблеми говорили під час круглого столу «Воєнні збитки бізнесу: механізми компенсації та відшкодування», який організував Комітет НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів.

Спочатку докази, потім ремонт

Відкриваючи обговорення, модератор, член Ради Комітету Євгеній Богданов коротко окреслив еволюцію підходів до компенсації воєнних збитків бізнесу. Якщо у 2014 році основний акцент робився на зменшенні фінансового й адміністративного навантаження та адаптації бізнесу до нових умов, то після 24 лютого 2022 року масштаб руйнувань зумовив формування значно ширшої системи — від фіксації та оцінки збитків і страхування воєнних ризиків до міжнародного Реєстру збитків та опрацювання можливостей судового захисту і стягнення.

Водночас він наголосив, що наявність механізму ще не означає його практичну доступність: для бізнесу вирішальним є те, наскільки зрозумілою є процедура, які докази потрібно зібрати та чи приведе її проходження до реального відшкодування.

Голова Комітету НААУ з питань запобігання адміністративним правопорушенням, скоєним стосовно адвокатів, Юрій Григоренко розповів про фіксацію збитків на прикладі супроводу підприємств сонячної електрогенерації, обладнання яких було пошкоджене внаслідок обстрілів. За його словами, судове рішення проти Російської Федерації поки що більшою мірою є титулом, ніж інструментом реального стягнення, водночас воно фіксує обставини та розмір збитків.

Першочерговим завданням після ураження адвокат назвав безпеку персоналу, а до початку відновлювальних робіт рекомендував провести фотофіксацію: зробити загальні й детальні знімки, зафіксувати серійні номери обладнання, геолокацію та час. Серед подальших дій він виокремив звернення до поліції та ДСНС, подання заяви про кримінальне правопорушення й отримання витягу з ЄРДР.

Також Ю.Григоренко пояснив значення дефектного акта підприємства, висновку організації, яка обслуговувала обладнання, та обстеження за участю органу місцевого самоврядування або військової адміністрації. Окремо він наголосив на документах про належність і вартість майна та на підтвердженні витрат, які підприємство вже понесло для відновлення роботи.

Відповідаючи на запитання модератора про етапи, пропуск яких може створити прогалини у доказуванні, адвокат назвав початок відновлення без належної фіксації пошкоджень. За його поясненням, після проведення робіт стає складніше встановити попередній стан об’єкта, час завдання шкоди та її обсяг.

Керівник напряму документування та оцінки збитків від російської агресії Торгово-промислової палати України Олександр Шейко зосередився на якості первинних документів: помилках у формулюваннях, неузгодженості дат і труднощах із підтвердженням того, кому належало майно та як воно передавалося чи зберігалося.

Він також порушив питання доказового значення фотографій, які постраждалі підприємства роблять самостійно. У відповідь Є.Богданов запропонував використовувати процесуальний шлях — клопотати перед органом досудового розслідування про огляд пристрою, на якому містяться знімки чи відеозаписи, зі складанням відповідного протоколу та відображенням технічних відомостей про матеріали.

Начальниця відділу оцінки майна ТПП України Ярослава Буткова пояснила, що будівельна експертиза може слугувати фактологічною основою для оцінки збитків, завданих нерухомості. Вона звернула увагу на необхідність розглядати зібрані документи в комплексі, щоб результати різних досліджень не суперечили один одному. За словами спікерки, для міжнародного розгляду значення має також методологічне обґрунтування розрахунків, а застосування міжнародних стандартів може посилювати основу оцінки, виконаної за національними правилами.

Скільки коштує повернутися до роботи

Про технічне обстеження пошкоджених будівель розповіла експертка з технічного обстеження будівель і споруд Юлія Свічинська. Вона пояснила, що фотографії самі собою не дають відповіді, наскільки серйозні пошкодження, чи можна експлуатувати об’єкт і які роботи необхідні для його відновлення. Зокрема, у її практиці звернення щодо розбитого засклення після обстеження виявило потребу замінювати весь фасад.

Спікерка рекомендувала проводити обстеження до демонтажу: коли на об’єкті залишається лише каркас, експерту може бути складно встановити навіть матеріали, з яких була зведена будівля. Водночас вона застерегла, що небезпечні конструкції потрібно демонтувати з огляду на першочерговість безпеки.

Ю.Свічинська також розмежувала обсяг безпосередніх пошкоджень і обсяг відновлення: щоб замінити пошкоджену стіну чи перекриття, іноді необхідно розібрати суміжні ділянки та виконати додаткові роботи. За її словами, саме технічне обстеження має визначити стан об’єкта, можливість його використання, першочергові заходи та обґрунтований обсяг відновлення.

Оцінювачка та судова експертка Вікторія Денисова продовжила тему з погляду грошових розрахунків: розмір збитків і потреби у відновленні можуть суттєво відрізнятися. Вона пояснила, що при визначенні збитків враховується стан майна до пошкодження, зокрема його знос, тоді як відновлення потребує майбутніх витрат на відповідні роботи.

За словами В.Денисової, звіт про технічне обстеження дає вихідні дані для кошторису, який охоплює, серед іншого, демонтаж, вивезення сміття та витрати на проєктно-кошторисну документацію. Відповідаючи на запитання про майно, документи на яке згоріли або були відсутні, вона запропонувала починати з аналізу збережених матеріалів і можливості зібрати підтвердження належності та вартості активів у конкретному випадку.

Що ховається за полісом

Правові аспекти страхування воєнних ризиків представив член Ради Комітету НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів Андрій Москвічов, який запропонував розмежовувати воєнну подію, її наслідки та страховий випадок. За його поясненням, згадка війни в договорі ще не підтверджує покриття всіх втрат: фізичне пошкодження обладнання, неможливість доступу через окупацію та зупинення виробництва мають різний правовий зміст.

До підписання договору спікер рекомендував перевірити весь комплект умов і додатків, зіставити визначення страхового випадку з винятками, з’ясувати територіальні обмеження, момент початку покриття, ліміти та франшизу. Окремої уваги, за його словами, потребують умови щодо окупації, примусового вилучення майна, уламків засобів ураження, наслідків роботи ППО та пожежі, яка поширюється із сусіднього об’єкта. Страхування будівлі, наголосив адвокат, не означає автоматичного відшкодування недоотриманого доходу — перерву в господарській діяльності потрібно погоджувати окремо.

Після події А.Москвічов радив повідомити страховика у передбачений договором строк, забезпечити доступну фото- та відеофіксацію, зібрати документи компетентних органів і погодити порядок огляду. Якщо доступ до об’єкта неможливий, він рекомендував документувати причини й письмово узгоджувати альтернативні способи підтвердження збитків. Адвокат також звернув увагу на необхідність узгоджувати страхову виплату, державну компенсацію та подальші вимоги з урахуванням правил кожного механізму, щоб уникнути повторного відшкодування тієї самої частини збитку.

Керівник однієї із страхових компаній» Андрій Семченко пояснив, що під час прийняття об’єкта на страхування компанія аналізує виробничі процеси, площу, скляні поверхні, сусідні об’єкти, маршрути прольотів дронів і ракет та наявність інших застрахованих об’єктів поряд. За його словами, доступність покриття залежить також від безпекової ситуації та можливостей перестраховиків, а підходи до оцінки ризику змінюються.

А.Семченко підтвердив можливість страхування перерви в господарській діяльності як спеціального розширення основного покриття. У наведеному ним варіанті умовою є пошкодження або знищення основного активу внаслідок воєнних дій, через яке виник простій. Також він розповів про випадки, коли підприємства відкладали придбання поліса, а після руйнувань сусідніх об’єктів уже не могли отримати прийнятне страхове рішення через зростання ризику.

Від довідки до позову

Окрему дискусію викликали вимоги до документів правоохоронних органів: Є.Богданов описав випадок, коли на вимогу державного органу для підтвердження зв’язку пошкоджень із воєнною агресією доводилося додатково звертатися до органу досудового розслідування. А.Семченко відповів, що в практиці його компанії таких проблем не виникало, а поряд із документами компетентних органів компанія збирає й інформацію з медіа про відповідну подію.

Член Ради Комітету НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів Святослав Болінський навів інший досвід — вимоги змінити кваліфікацію правопорушення або деталізувати фабулу у витягу з ЄРДР, виконання яких затримувало захист інтересів бізнесу. Він розповів про позови щодо стягнення збитків із підсанкційних осіб як солідарних відповідачів разом із РФ.

За словами С.Болінського, на початку розгляду таких справ він зіткнувся з різними підходами судів до сплати судового збору, а відкриття провадження в описаному випадку потребувало кількох місяців. Інше питання стосувалося обґрунтування зв’язку між діями конкретної підсанкційної особи та завданою шкодою: для побудови своєї позиції адвокат використовував, зокрема, відомості про підстави застосування санкцій у Європі та Україні.

Спікер пояснив, що під час вибору відповідачів орієнтувався на наявність активів за кордоном і перспективу подальшого визнання та виконання рішення українського суду. Водночас він наголосив на складності й вартості пошуку такого майна для постраждалих підприємств.

Ключ до пошуку активів

Про можливості розшуку активів розповів начальник Управління виявлення та розшуку фінансових та інших активів центрального апарату АРМА Віталій Чубаєвський. Він пояснив, що в межах співпраці зі слідчими органами агентство може розшукувати майно фігурантів за кордоном і передавати отриману інформацію ініціатору звернення.

На запитання, чи може скористатися допомогою АРМА приватна особа або її представник у межах судового захисту від приватного відповідача, В.Чубаєвський відповів, що очолюваний ним підрозділ розглядає запити уповноважених органів і не здійснює розшук майна за зверненням приватної особи у цивільній справі. Він назвав серед умов відкрите кримінальне провадження щодо тяжкого злочину, санкція за який передбачає конфіскацію, та опис слідчим зв’язку відповідних підприємств зі злочинною діяльністю.

Під час обговорення член Ради Комітету НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів Денис Нагорнюк запропонував підготувати рекомендації щодо озвучених проблем, зокрема для законодавців. Він також порушив питання узгодження стандартів оцінки, щоб підприємствам було простіше використовувати підготовлені документи для звернення до національних і міжнародних органів, та запропонував створити спільну робочу групу або долучитися до ініціатив ТПП як юридичні радники.

Учасники підтримали ініціативу та погодились із пропозицією подальшої співпраці та реалізації відповідних практичних кроків.

Підбиваючи підсумки заходу, Євгеній Богданов наголосив, що ефективність кожного наступного етапу роботи з воєнними збитками залежить від того, наскільки правильно та своєчасно пройдено попередній. Саме тому бізнесу важливо мати чіткий алгоритм дій — від первинної фіксації та оцінки збитків до використання доступних механізмів відшкодування.

Водночас він підкреслив, що, попри складність теми та відсутність універсальних рішень, послідовна робота, накопичення практики та подолання правових бар’єрів поступово наближають створення дієвих компенсаційних механізмів.

«Те, що ще кілька років тому здавалося неможливим або юридично незрозумілим, сьогодні вже стає частиною практики. Наше завдання — продовжувати послідовно вибудовувати цей шлях», — резюмував він.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.