НААУ звернулася до Верховної Ради щодо законопроекту №3276 щодо правосуддя під час карантину

НААУ направила пропозиції до Верховної Ради щодо законопроекту «Про внесення зміни до розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (реєстр. № 3276 від 29.03.2020).

Загальновідомим є те, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), який набрав чинності 2 квітня 2020 року вже Кримінальний процесуальний кодекс України доповнено Перехідні положення КПК пунктом 20-5.

Таким чином, у законопроекті слід відобразити ставлення його ініціатора до вже чинної редакції пункту 20-5. Адже конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному.

«Поділяємо позицію Головного науково-експертного управління ВРУ, вкладену ним у пункті 2 свого висновку на законопроект № 3276 від 30 березня 2020 року. А саме, у разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду) місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів», - ідеться у зверненні НААУ.

При цьому звернуто увагу на некоректність формулювання «суд в межах юрисдикції різних апеляційних судів». Адже один суд не може знаходитись в межах юрисдикції різних апеляційних судів. Швидше за все, у даному випадку мова має йти про передачу клопотання з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

В абзаці 5 пункту 20-5 Перехідних положень КПК законопроекту № 3276 зазначається, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеному у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу або розглянуто головуючим, а за його відсутності іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Прийняття у такій редакції зазначеного абзацу призведе до істотних порушень прав особи у кримінальному провадженні та посилення обвинувального ухилу в кримінальному провадженні, який і без того панує у цій сфері.

Така правова невизначеність призведе до обгрунтованих сумнівів у неупередженості такого судді та зрештою потягне за собою порушення основоположних прав на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод)

Викликає неабияку стурбованість і зміст абзацу 7 зазначеного пункту. У ньому йдеться про те, що розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду (крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд не має права прийняти рішення про проведення судового засідання щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою у режимі відеоконференції, в якому поза межами приміщення суду перебуває підозрюваний (обвинувачений), якщо він проти цього заперечує.

По-перше, такий підхід ігнорує право учасників кримінального провадження на стороні захисту брати безпосередню особисту участь у розгляді інших звернень (клопотань): про обрання запобіжних заходів відмінних від тримання під вартою; зміну та скасування запобіжних запобіжних заходів, у тому числі це стосується й тримання під вартою.

По-друге, безапеляційна заборона розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у режимі відеоконференції в умовах пандемії повинно супроводжуватися відповідними гарантіями  підозрюваному (обвинуваченому) та його захиснику, зокрема в аспекті забезпечення таких найвищих цінностей як життя та здоров’я (стаття 3 Конституції України). За наведених умов слідчий суддя, суд мають відкласти судовий розгляд.

«Пропонуємо доповнити положеннями про необхідність обов’язкового врахування під час карантину відповідними органами державної влади (судами, слідчими суддями, прокурорами та органами досудового розслідування) умов пандемії (епідемії) серед обставин, що мають враховуватися як при ініціюванні так і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або зміні іншого запобіжного заходу на тримання під вартою та пошук можливостей застосування на виконання положень статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики ЄСПЛ щодо альтернативних запобіжних заходів (наприклад, домашнього арешту), а також надання наразі законодавчої можливості (наприклад, за ініціативи сторони захисту) перегляду судами, слідчими суддями вже обраних запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою задля їх скасування або зміни на більш м’які», - ідеться у зверненні НААУ.

НААУ також пропонує замінити абзац 9 пункту 20-5 законопроекту двома абзацами наступного змісту: 

«Участь захисника у судовому засіданні забезпечується відповідно до вимог Конституції України та цього Кодексу з урахуванням того, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, та права на вільний вибір захисника своїх прав, наданням часу та можливостей задля надання професійної правничої допомоги та умов, які діють на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Якщо в судове засідання з поважних причин не прибув за повідомленням захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, слідчий суддя, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду.»

Окрім того, НААУ пропонує під час доопрацювання законопроекту до другого читання передбачити, що у разі передачі клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею для розгляду до іншого суду, такий розгляд має здійснюватися судом, максимально наближеним за територіальною ознакою, як правило, в межах однієї області. Крім того, вважаємо за необхідне передбачити можливість участі у такому засіданні потерпілого.

Повний текст листа щодо законопроекту №3276