Втручання у діяльність адвоката: 5 аргументів «за» деталізацію відповідальності

Національна асоціація адвокатів України висловила підтримку проекту Закону № 12320 від 16.12.2024 про внесення змін до КУпАП, КК та КПК щодо забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності».

Нагадаємо, законопроектом пропонується доповнити КУпАП новою ст. 185-16, у якій передбачити адміністративну відповідальність за порушення заборони ототожнення адвоката і клієнта. Крім того, передбачається деталізація форм утручання в діяльність адвоката, відповідальність за яке вже встановлена ст. 397 КК.

Метою цього законопроекту є створення дієвого механізму захисту прав адвокатів та гарантій їх професійної діяльності, що є невід’ємною складовою забезпечення конституційного права громадян на професійну правничу допомогу. На думку НААУ, запропонована редакція закону є оптимальною для досягнення цієї мети з наступних причин.

1. Обʼєкт кримінально-правового захисту є чітко визначеним. Запропонована редакція статті 397 КК, яка встановлює кримінальну відповідальність виключно за втручання в діяльність адвоката, спрямована на посилення гарантій незалежності адвокатської діяльності. Такий підхід відповідає нормам статті 131-2 Конституції. Розширення об’єкта кримінально-правового захисту, як визначено в чинній редакції норми, яку пропонується змінити, призводить до розмивання гарантій, адже представники, які не є адвокатами, не завжди дотримуються вимог до професійної діяльності.

Згідно із статистичними даними, кількість зареєстрованих кримінальних проваджень за фактами втручання в діяльність адвокатів демонструє значне зростання за останні роки, що вказує на актуальність цієї проблеми. Проте жодне із зареєстрованих в останній рік кримінальних проваджень не завершилося повідомленням особі про підозру, що свідчить про фактичну неефективність розслідування таких правопорушень.

Органи досудового розслідування, зокрема слідчі органи Національної поліції, не змогли забезпечити розслідування та направлення до суду обвинувальних актів. Унаслідок цього відсутні вироки судів. Така ситуація свідчить про відсутність дієвого механізму захисту прав адвокатів від незаконного втручання. Однією з основних причин є нечітке формулювання диспозиції статті 397 КК України, яка не конкретизує форми втручання в діяльність адвокатів і не розкриває основних елементів складу відповідного кримінального правопорушення. Тож запропоновані зміни мають вирішити цю проблему.

2. Відповідальність за ототожнення адвоката з клієнтом сприятиме захисту професійної репутації адвокатів, забезпечення їхньої незалежності та недопущення тиску з боку суспільства або державних органів.

Міжнародна практика демонструє, що публічне ототожнення адвоката з клієнтом шкодить не лише репутації професії, але й незалежності юридичної діяльності загалом. Запровадження адміністративної відповідальності в Україні допоможе уникнути подібних ситуацій, підвищить рівень захисту прав адвокатів та стане важливим кроком у забезпеченні верховенства права.

Група науковців з Австралії та Бразилії, дослідивши проблему переслідування юристів у світі, рекомендує впровадити комплекс заходів для захисту прав адвокатів, зокрема: створення мережі центрів підтримки юристів для збору та аналізу даних щодо їхнього переслідування, а також здійснення публічного розголосу цієї проблеми; проведення регіональних семінарів та практичних тренінгів на цю тему; запрошення провідних правозахисників для проведення лекцій про захист прав юристів; організація освітніх заходів для представників журналістської спільноти; акцент на вивченні відповідної проблематики студентами юридичних вищих навчальних закладів тощо.

3. Визначення підслідності у кримінальних правопорушень, передбачених статтями 397 – 400 КК, за Державним бюро розслідувань підвищить ефективність досудового розслідування. Охорона прав, свобод та законних інтересів адвокатів, як учасників, зокрема, у кримінальному провадженні, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування на цей час слідчими органами Національної поліції, до підслідності якої віднесені ці кримінальні правопорушення, не дає бажаного результату.

4. Гармонізація з міжнародними стандартами. Законопроект враховує рекомендації міжнародних організацій щодо необхідності створення чітких і дієвих механізмів захисту прав адвокатів. Це сприятиме підвищенню довіри до української адвокатури як усередині країни, так і на міжнародному рівні. Захист прав і свобод людини є невід’ємною частиною формування правової держави.

Відповідно до статті 16 Основних положень про роль адвокатів (прийняті VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам у серпні 1990 року) уряди мають забезпечити адвокатам можливість здійснювати їх професійні обов'язки без залякування, перешкод, завдання турботи й недоречного втручання, а також мати можливість вільно пересуватися і консультувати клієнта у своїй країні та за кордоном. Адвокати не повинні ідентифікуватися з клієнтами та їх справами у зв'язку з виконанням професійних обов'язків (стаття 18 Основних положень).

Відповідно до положень пункту 7 Стандартів незалежності юридичної професії, схвалених на конференції Міжнародної асоціації юристів у 1990 року, адвокат не повинен ототожнюватися чи ідентифікуватися владою та громадськістю з його клієнтом або зі справою його клієнта, незалежно від того, наскільки популярною або, навпаки, непопулярною може бути це справа.

Рекомендації № R (2000) 21 Комітету Міністрів державам-членам про свободу професійної діяльності адвокатів, ухвалено Комітетом Міністрів Ради Європи на 727 засіданні заступників міністрів 25 жовтня 2000 року (Рекомендація № R (2000) 21) вказують, що адвокати не повинні потерпати або опинятися під загрозою санкцій чи тиску, якщо вони діють відповідно зі своїми професійними стандартами. Слід уживати всіх необхідних заходів для забезпечення поваги до професії адвоката, її захисту та сприяння її свободі, без дискримінації та без неналежного втручання влади чи широкого загалу, зокрема з огляду на відповідні положення Європейської конвенції про права людини. Слід вжити всіх необхідних заходів для забезпечення додержання конфіденційності відносин між адвокатом і його клієнтом. Винятки із цього принципу можна дозволяти, лише якщо вони сумісні з принципом верховенства права. Адвокатам слід забезпечити доступ до їхніх клієнтів, зокрема до осіб, позбавлених свободи, що уможливить консультування клієнтів у приватній обстановці та представлення їхніх інтересів відповідно до встановлених професійних стандартів. Окрім цього, адвокатам не можна забороняти доступ до суду, в якому вони можуть з’являтися в професійній якості відповідно до своєї кваліфікації, і потрібно забезпечити доступ до всіх матеріалів при захисті прав та інтересів їхніх клієнтів відповідно до професійних стандартів.

5. Посилення гарантій адвокатської діяльності є запорукою забезпечення ефективного захисту прав громадян на отримання професійної правничої допомоги. Без незалежності адвокатів та належних гарантій їхньої діяльності неможливе повноцінне забезпечення права на захист, представництво.

Національна асоціація адвокатів України закликала народних депутатів підтримати законопроект № 12320 у запропонованій редакції. Прийняття цього закону стане важливим кроком на шляху до зміцнення правової системи України та підвищення рівня захисту прав громадян.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.