"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Новий Порядок підвищення професійного рівня адвокатів затвердила РАУ
Починаючи з 1 січня 2025 року українські адвокати підвищуватимуть свій професійний рівень за оновленими правилами. Рада адвокатів України затвердила відповідний Порядок, який передбачає 14 форм підвищення рівня та кількість залікових годин, які адвокат має отримати протягом року.
Рішення було ухвалено під час засідання РАУ, яке 13-14 грудня проходить у Львівській області.
Відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підвищення професійного рівня є професійним обов’язком адвоката. Його дотримання має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката - здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, та забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві, практиці його тлумачення та застосування.
«Необхідність ухвалення нового Порядку була зумовлена, в тому числі, нещодавнім рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду, який поставив під сумнів існування категорії молодих адвокатів і особливих вимог до підвищення ними професійного рівня, - прокоментувала рішення член Ради адвокатів України Оксана Каденко. - Ми дослідили досвід з цього питання в інших країнах, а також проаналізували його регулювання у суміжних інститутах системи правосуддя, зокрема у суддів та прокурорів».
Україна розпочала переговори щодо вступу до ЄС, і одним з ключових напрямів цих переговорів є забезпечення дотримання професійних стандартів у всіх галузях, зокрема й у сфері правосуддя. У цьому контексті підвищення професійного рівня адвокатів набуває особливого значення, оскільки саме адвокатура є важливим гарантом забезпечення прав і свобод громадян в умовах європейської інтеграції.
Зокрема, в цьому процесі необхідно враховувати Рекомендації Ради адвокатських асоціацій та правових товариств Європи (ССВЕ) стосовно безперервного професійного навчання - Continuing Professional Development (CPD, безперервний професійний розвиток), що спрямовані на підтримку високих стандартів професійної компетентності та етики серед адвокатів Європи.
ССВЕ рекомендує запровадження обов’язкової системи CPD для всіх адвокатів у країнах ЄС, щоб адвокати постійно вдосконалювали свої знання та навички. Це передбачає регулярне оновлення знань з права, етики та інших професійних компетенцій. Адвокатам пропонують широкий вибір форм навчання, зокрема участь у семінарах, конференціях, тренінгах, онлайн-курсах, дослідженнях та наукових публікаціях. Це дозволяє адаптувати навчальний процес до індивідуальних потреб та умов. Рекомендації часто містять конкретні вимоги щодо мінімальної кількості годин CPD, яку адвокати мають здобувати щорічно. Вимоги можуть варіюватися залежно від країни, але зазвичай становлять від 10 до 20 годин на рік.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний проходити відповідну підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України. Суддя проходить підготовку тривалістю не менше 40 академічних годин не рідше одного разу на три роки. При цьому молоді судді (особи, призначені на посаду судді та в яких немає стажу роботи), проходить відповідну підготовку (тобто, 40 академічних годин) щороку протягом перших трьох років. НШСУ організовує тренінги, що є обов’язковими в межах підготовки, а також тренінги, які суддя має право обрати залежно від своїх потреб.
Прокурори також зобов’язані вдосконалювати свій професійний рівень та з цією метою підвищувати кваліфікацію (ст. 19 Закону «Про прокуратуру). Для цього вони мають періодично проходити підготовку у Тренінговому центрі прокурорів України. Згідно із Положенням про систему підвищення кваліфікації прокурорів (наказ ОГП від 15.06.2021 №200) прокурор вважається таким, який пройшов підготовку з підвищення кваліфікації у центрі, якщо впродовж 48 місяців за результатами участі у тренінгових курсах/тренінгах набрав 60 залікових балів (у середньому - 15 годин на рік). Кількість залікових балів за кожний тренінговий курс/тренінг визначається ТЦПУ залежно від його тематики, складності та тривалості.
«Конституція України обʼєднала суддів, прокурорів та адвокатів в одному розділі «Правосуддя». Тож очевидно, що ми маємо зважати і враховувати ті вимоги до професійного рівня, в тому числі щодо обсягу, які визначені для колег», - зауважила О.Каденко.
Отже, згідно з новим Порядком підвищення професійного рівня адвокатів України, усі адвокати, починаючи з 2025 року будуть зобов’язані підвищувати свій професійний рівень на рівні 15 залікових годин на рік незалежно від стажу їхньої діяльності.
Установлені такі види підвищення професійного рівня адвокатів:
- навчання або викладання за професійними програмами підвищення професійного рівня адвокатів у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації, якщо вони є акредитованими операторами підвищення професійного рівня адвокатів;
- участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо, які організовані та проводяться операторами підвищення професійного рівня адвокатів в Україні та за кордоном;
- участь у будь-яких акредитованих заходах з підвищення професійного рівня адвокатів (у тому числі в форматі онлайн), які організовані операторами підвищення професійного рівня адвокатів, після проходження тестування (за наявності) на онлайн-платформі адміністратора з підвищення професійного рівня адвокатів ВША НААУ. Кількість залікових годин у межах акредитації;
- виступ у якості сертифікованого лектора з доповіддю, презентацією або науковим повідомленням на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо;
- наукові або науково-практичні статті, які пройшли рецензування Вченою радою ВША;
- видання монографій, підручників, посібників (у тому числі у співавторстві);
- здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права при здійсненні адвокатської діяльності;
- здобуття наукового ступеня доктора наук в галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном) при здійсненні адвокатської діяльності;
- робота в органах адвокатського самоврядування;
- участь адвоката в роботі комітетів із захисту прав адвокатів рад адвокатів регіонів за поданням голови ради адвокатів регіону;
- участь в роботі інших комітетів НААУ;
- успішне проходження онлайн тестування з подальшим нарахуванням залікових годин;
- успішне проходження онлайн тестування на тему «Нормативне регулювання статусу та питання діяльності органів адвокатського самоврядування»;
- проходження курсів Ради Європи на навчальній платформі HELP, за умови підтвердження навчання відповідним сертифікатом.
«Важливо, що Рада адвокатів України змінила підхід до акредитації заходів, які проводять оператори. Визначаючи кількість залікових годин у рамках акредитованого заходу, Експертна рада НААУ, крім тривалості, тепер також враховуватиме критерій їх складності, - пояснила О.Каденко. - Як і раніше, ради адвокатів регіонів проводитимуть безкоштовні семінари та вебінари. Втім, адвокати зможуть самостійно обирати і платні форми підвищення професійного рівня».
Повний текст Порядку підвищення професійного рівня адвокатів України буде оприлюднений на сайті НААУ найближчим часом.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дорожня карта
Реформа без даних і адвокатури: що показав старт у Мін’юсті
У Мін’юсті відбулося перше засідання робочої групи з реформування адвокатури. Але замість фахової підготовки законодавчих змін ми побачили саме те, про що напередодні в Києві говорив директор Armada Network Дейл Армстронг: не реформу, а боротьбу за контроль над порядком денним через вузьке коло “стейкхолдерів”, які самі формують для себе ехо‑систему впливу.
Сумна звістка
Помер голова КДКА Черкаської області Володимир Хлистуненко
З глибоким сумом і скорботою повідомляємо про непоправну втрату – смерть голови КДКА Черкаської області, досвідченого адвоката і авторитетного представника правничої спільноти Володимира Хлистуненка.
Cудова практика
Відсутність e-mail не є підставою для повернення скарги на адвоката
Відсутність у особи електронної адреси сама по собі не може бути підставою для повернення КДКА скарги на поведінку адвоката, якщо скаржник прямо зазначив, що не має e-mail. Але це не стосується адвокатів — вони зобов’язаний мати електронний кабінет у ЄСІТС.
Дорожня карта
Адвокатура, євроінтеграція і межі втручання: американський звіт…
Після презентації в Брюсселі звіт «Українська адвокатура в контексті верховенства права та євроінтеграції» дістався Києва. Він засвідчив існування критичних проблем як у розумінні самої природи самоврядної професії, так і в появі навколо української адвокатури «ринку тіньової звітності».
Дискусія
ЕКОПФО та ВЛК: де система дає збій
Нова система оцінювання повсякденного функціонування особи і практика проходження ВЛК вже породили чимало питань — від нечітких процедур до складнощів з оскарженням рішень. Їх дослідили адвокати під час круглого столу «Проблемні питання ЕКОПФО та ВЛК», який організували Комітет НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю та ВГО «Правозахисна спілка інвалідів».
Дорожня карта
Доступ до професії адвоката: підгрупа визначила вектор змін
У понеділок, 16 березня, відбулося засідання підгрупи «Доступ до професії та підготовка адвоката. Організаційні форми адвокатської діяльності» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права.
Призначення
У Каїрі зʼявилася представниця НААУ
Адвокатку Ірену Марію Острозьку-Санґушко призначено представником Національної асоціації адвокатів України в Арабській Республіці Єгипет, у місті Каїр. Відповідне розпорядження № 80 від 10.03.2026 підписала голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова.
Дискусія
Моніторинг судових процесів: адвокати долучилися до обговорення…
Моніторинг судових процесів має значення не лише як спосіб фіксації порушень, а і як інструмент оцінки того, наскільки судовий розгляд відповідає стандартам справедливого суду, виробленим статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практикою ЄСПЛ.