Революція чи еволюція адвокатури? Який підхід відповідає потребам державотворення

За відсутності потреби у самій реформі, сьогодні здійснюються спроби обґрунтувати необхідність зміни інституту адвокатури революційним шляхом руйнації функціонуючої системи її органів. Ці твердження подаються як такі, що не потребують доведення.

З доповіддю про підходи та доцільність у сучасних реаліях державотворення реформування адвокатури виступила член Ради адвокатів України Оксана Каденко на Міжнародному форумі адвокатів, який днями проходив у Харкові та Києві.

Вона зауважила, що доцільність реформи адвокатури має визначатись з огляду на те, чи може успішно існувати цей інститут згідно моделі, що визначена законодавством, без її концептуальних змін. За будь-яких умов реформа повинна відповідати стандартам поступовості, виваженості та незмінності існуючих основ інституту адвокатури та принципових засад його функціонування.

Серед основних підстав для реформування інституту адвокатури називаються необхідність приведення законодавства про адвокатуру України до європейських стандартів, скасування єдиної організації адвокатів, потребу удосконалення кваліфікаційних та дисциплінарних процедур.

Але чинний Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вже враховує кращі європейські практики організації адвокатури та європейські стандарти адвокатського самоврядування. І це підтверджувалося самими європейськими експертами.

Що стосується удосконалення окремих функцій адвокатури та Національної асоціації адвокатів України, то, на думку О.Каденко, відповідна робота має постійно відбуватись на рівнях нормотворення та правозастосування. Вона нагадала, що до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» уносилися зміни щодо статусу адвокатів, адвокатської діяльності та функціонування органів адвокатського самоврядування. Останні відбулися нещодавно і були повʼязані із реалізацією інститутом повноважень відповідно до нових адміністративних процедур.

Нормативна база самої Національної асоціації адвокатів України є більш гнучкою. Вона постійно вдосконалюється, реагуючи як на законодавче регулювання, так і на практику правозастосування.

Зазначене, на думку О.Каденко, свідчить про те, що існуюча законодавча модель інституту адвокатури передбачає можливість постійного його удосконалення регуляторним та саморегуляторним шляхом, що відповідає еволюційному розвитку. При цьому, жодних об’єктивних статистичних чи аналітичних даних для зміни самої моделі адвокатури в Україні не існує.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.