Лідія Ізовітова: Закон про адвокатуру - це частина євроінтеграційного шляху України

Чинний Закон України «Про адвокатуру адвокатську діяльність» є найсучаснішим законом про адвокатуру в Європі. Оскільки він утілював європейські стандарти адвокатської діяльності та самоврядування, його прийняття в тому числі дозволило підписати в 2014 році Угоду про асоціацію з ЄС.

На цьому наголосила голова Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Лідія Ізовітова під час Міжнародного форуму адвокатів, який проходить у Харкові 5 - 6 грудня.

Захід проходить на базі факультету адвокатури Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. НААУ і Рада адвокатів Харківської області виступили співорганізаторами форуму.

Голова НААУ, РАУ нагадала про вагомі моменти становлення та розвитку сучасної адвокатури у контексті євроінтеграційного шляху нашої держави.   Адже під час підготовки проекту Закону було враховано сучасні європейські стандарти щодо організації і діяльності адвокатури, висновки експертів Ради Європи, Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія) та пропозиції провідних вітчизняних науковців.

Тоді необхідність реформування адвокатури обумовлювалася не лише необхідністю здійснення певних кроків всередині нашої країни, а й потребою виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань.

Йдеться про висновок № 190(1995) ПАРЄ щодо вступу України до Ради Європи від 26 вересня 1995 року (п.11), резолюцію №1346 (2003) ПАРЄ «Виконання Україною своїх обов'язків та зобов’язань» від 29.09.2003 (п.10), резолюцію №1755 (2010) ПАРЄ «Функціонування демократичних інституцій в Україні» від 04.10.2010 (п/п. 7.3.6)., які послідовно вимагали забезпечити на законодавчому рівні захист статусу правничої професії та заснувати професійну асоціацію адвокатів.

На виконання цих зобовʼязань і було підготовлено проект, який передбачав створення Національної асоціації адвокатів України, як незалежної єдиної професійної організації адвокатів. При цьому у висновку Венеціанської комісії наголошувалося, що членство у НААУ має бути обов’язковим для всіх адвокатів України. Венеціанська комісія не рекомендувала подвійний рівень членства, хоча в системі органів адвокатського самоврядування передбачалися національні та регіональні органи.

Серед важливих положень, які знайшли реалізацію у фінальному тексті, Л.Ізовітова назвала розширення видів адвокатської діяльності, закріплення професійних прав і гарантій адвокатської діяльності, визначення змісту адвокатської таємниці та правового механізму її захисту, створення та функціонування Єдиного реєстру адвокатів України. Також було встановлено заборону будь-якого впливу на адвоката, втручання у його професійну діяльність.

Тож прийнятий 5 липня 2012 року Закон про адвокатуру та адвокатську діяльність був одним із тих, які дозволили підписати Україні в 2014  Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Адже він утілював європейські стандарти адвокатської діяльності та адвокатського самоврядування і з його прийняттям були виконані міжнародні зобов’язання України перед Радою Європи. 

У подальшому конституційними змінами 2016 року (Закон № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя») було посилено статус інституту. Зокрема, закріплено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, незалежність якої гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

У звʼязку із цим дещо дивно виглядає нещодавній Тіньовий звіт до розділу «Правосуддя та фундаментальні права» Звіту Європейської комісії щодо України, підготовлений Коаліцією громадських організацій. Він критикує становище, фактично зводячи нанівець здобутки усі реформи адвокатури.

Тож якщо припустити, що чинний Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не відповідає європейським стандартам, тоді виходить, що 17-річний моніторинг виконання Україною міжнародних зобов’язань у частині адвокатури, а також прийняття самого закону з подальшим підписанням Угоди про асоціацію, є нічим іншим як обманом наших міжнародних партнерів. Або можливо європейські експерти не перевірили виконання Україною міжнародних зобов’язань перед підписанням Угоди про асоціацію? Це складно уявити, зважаючи на ту увагу і той час, який був ними приділений під час супроводу проекту аж до його ухвалення.

Сьогодні Україна прагне щонайшвидше стати членом Європейського Союзу. І ми приводимо у відповідність до європейських стандартів своє законодавство. І ми стверджуємо, що Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вже опрацьований на предмет відповідності європейським стандартам. Ми маємо доказ - це підписання Угоди про асоціацію.

Тоді що ж таке тіньовий звіт, на який, як пишуть, були виділені чималі кошти, але в якому не приведено жодної значущої основи для реформування інституту адвокатури? Це заявка групи людей на те що реформа адвокатури 2012 року не відбулася.

Можливо вона націлена на те, щоб зруйнувати здобутки України, аби довести, що Україну зарано приймати до Європейського Союзу? Очевидно, що документ не професійний за змістом і за постановкою проблеми. Він виглядає занадто провокативним, адже містить наративи, спрямовані на послаблення інституту адвокатури.

Також Л.Ізовітова наголосила, що будь яка інституція, яка розвивається, потребує певного законодавчого удосконалення. І адвокатура України готова до позитивних змін, які підказує життя, діяльність адвокатів та самоврядних організацій. Але за будь-яких умов в Україні повинна існувати сильна адвокатура, яка є першою лінією захисту прав людини в будь-якій країні, де діє верховенство права.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.