"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Співробітництво громад через виконавчі органи може створити конфлікт компетенцій
Ідея розвитку співробітництва територіальних громад, запропонована у парламенті, в цілому є позитивною і заслуговує на підтримку. Водночас, низку механізмів треба доопрацювати.
Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань правового регулювання органів місцевого самоврядування проаналізував проект Закону № 11412 від 17.07.2024 «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку співробітництва територіальних громад», який нещодавно Верховна Рада ухвалила за основу, та висловив до нього низку зауважень і пропозицій.
Документ був поданий групою народних депутатів з метою удосконалення порядку ініціювання, організації співробітництва територіальних громад, припинення співробітництва, спрощення процедур укладання та припинення договірних відносин.
Ним, зокрема, передбачені такі зміни до Закону «Про співробітництво територіальних громад»:
- уточнено визначення суб’єкта співробітництва та договору про співробітництво з урахуванням поєднання кількох форм співробітництва;
- встановлено нову форму співробітництва – утворення агломерації у порядку, встановленому окремим законом;
- розмежовано порядок ініціювання співробітництва залежно від його ініціатора;
- визначено особливості співробітництва в умовах дії режиму воєнного або надзвичайного стану;
- встановлено, що проведення громадського обговорення пропозиції співробітництва є правом сільського, селищного, міського голови та під час дії режиму воєнного чи надзвичайного стану може проводитися дистанційно;
- уточнено положення щодо моніторингу співробітництва та підстав припинення співробітництва.
Також законопроектом пропонується внести зміни до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», визначивши, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються не лише питання прийняття рішень щодо надання згоди на організацію співробітництва територіальних громад, а й щодо приєднання до співробітництва, суб’єктом якого є територіальна громада.
На думку комітету НААУ, загалом запропоновані зміни є позитивними та направленими на удосконалення правового регулювання співробітництва територіальних громад з урахуванням напрацьованого Україною практичного досвіду, а також особливостей реалізації відповідних муніципальних партнерств в умовах воєнного стану.
У цьому контексті вдалим і таким, що відповідає змісту цивільного законодавства та результатам реформи децентралізації, є зміна суб’єкта співробітництва, якими визнаються територіальні громади загалом. Позитивним є і закріплення нової форми співробітництва – агломерацій, із нормою про те, що особливості співробітництва територіальних громад у формі агломерацій мають визначатися окремим законом.
Однак є низка ініціатив, які потребують доопрацювання, вважають у комітеті НААУ.
Так, зокрема, проектом пропонується замінити можливість реалізації співробітництва через сільські, селищні та міські ради на будь-які органи місцевого самоврядування (зміни до ч. 1 ст. 3 Закону). Тобто передбачається розширити коло суб’єктів, через яких територіальні громади матимуть можливість здійснювати співробітництво, додавши право на реалізацію співробітництва не лише через представницькі органи (сільські, селищні, міські ради), а й через будь-які виконавчі органи самоврядування.
І хоча автори законодавчої ініціативи пояснюють, що такі новели зумовлені особливостями здійснення місцевого самоврядування в умовах воєнного стану, положення у проекті виписане таким чином, що зміни передбачаються на постійній основі.
Комітет НААУ відзначає, що така ініціатива не суперечить загальним підходам цивільного законодавства, зокрема ч. 1 ст. 172 Цивільного кодексу, згідно з якою територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Але, як випливає зі змісту наведеної норми, саме на закони покладається розмежування повноважень всередині органів місцевого самоврядування. У той же час проект не пропонує нових підходів для розмежування завдань та функцій між представницькими та виконавчими органами.
І це, на думку НААУ, може створити конфлікт компетенцій та призвести до виникнення конфлікту інтересів, у випадку якщо співробітництво буде здійснюватися безпосередньо через виконавчі органи. Адже згідно з чинною редакцією Закону, на виконавчі органи місцевого самоврядування покладається надання попередніх висновків стосовно відповідності інтересам та потребам територіальної громади пропозиції щодо ініціювання співробітництва (ч. 3 ст. 5) та оцінка відповідних ініціатив потребам територіальної громади (ч. 2 ст. 6). Тобто може виникнути ситуація, коли виконавчий орган, через який буде здійснюватися співробітництво, буде одночасно надавати висновки щодо відповідності майбутнього партнерства інтересам громади.
Повністю зауваження і пропозиції до проекту №11412 можна переглянути за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».
Навчання
Молодим адвокатам пояснили формулу персонального бренду
Персональний бренд — це те, що про адвоката кажуть і думають, коли його немає поруч. Він існує навіть тоді, коли адвокат нічого спеціально для цього не робить. Але в такому разі адвокат не керує тим, як його сприймають інші.
Регіони
Історію адвокатури Дрогобиччини вивчатимуть з НААУ
Представники адвокатури відвідали Дрогобиччину, де обговорили дослідження і популяризацію історії адвокатури регіону. У межах заходу було укладено меморандум між НААУ, Радою адвокатів Львівської області та Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. Івана Франка.
Дискусія
Усиновлення під час війни: мотиви і ризики дослідили фахівці
Під час вирішення справ про усиновлення, яке є найпріоритетнішою формою влаштування дитини у сім’ю, суди звертають увагу на мотиви заявників, реальний зв’язок із дитиною, її стан здоров’я та готовність сім’ї до довгострокової відповідальності.
Навчання
Власна адвокатська практика після найму: як змінюється професійна…
Перехід до самостійної адвокатської практики потребує зміни ролі: від працівника системи або виконавця завдань — до фахівця, який сам ухвалює рішення і відповідає за результат.
Гарантії діяльності
Від дискусії до практики: комітети НААУ відвідали ІТТ в Ірпені
Комітети НААУ провели виїзний візит до відділу поліції № 2 Бучанського районного управління поліції та ізолятора тимчасового тримання № 6 у місті Ірпінь. Захід став продовженням дискусії щодо недопуску адвокатів до підзахисних в ІТТ.
Навчання
Адвокат у соцмережах: як показувати кейси і не перейти межу етики
Соцмережі можуть допомагати адвокату пояснювати правові проблеми, формувати довіру й комунікувати з потенційними клієнтами. Але публічність прямо повʼязана з професійною етикою: не розголошувати адвокатську таємницю, не давати гарантій результату і не перетворювати правову позицію на хейт щодо колег.
Дискусія
Правова визначеність у розмінуванні: адвокати, оператори і держава…
У гуманітарному розмінуванні сформувався масив технічних процедур, стандартів і документів. Але для правоохоронної та судової практики ця галузь залишається новою. Як забезпечити правову визначеність і спільний підхід до оцінки виконаних робіт?