"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Електронний ордер пропонують закріпити на рівні закону
Ордер може бути згенерований у «Особистому кабінеті адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, та бути підписаний шляхом накладення електронного цифрового підпису адвоката.
Відповідне доповнення ст. 26 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» пропонується у проекті Закону № 12116 від 14.10.2024, текст якого зʼявився на сайті Верховної Ради.
Згідно з чинним законом, ордер є письмовим документом, що у випадках, встановлених законами, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Положення про ордер на надання правничої допомоги було затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41. Воно встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об’єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.
Автори законодавчої ініціативи нарікають, що ні закон, ні Положення не конкретизують поняття «підпис» адвоката, тобто чи може бути посвідчення ордеру електронним підписом або лише власноручним підписом, суди у своїй практиці зловживають такої правовою прогалиною та у випадку відсутності власноручного підпису адвоката на згенерованому в електронному вигляді ордері, підписаного електронним підписом, вказують про відсутність у нього обов`язкових реквізитів, визначених Положенням, та закривають на такій підставі провадження у справі.
«Насправді питання оформлення ордеру в електронному вигляді було врегульовано Радою адвокатів України у червні цього року, коли до Положення були внесені відповідні зміни, - відзначив заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій. - Станом на сьогодні ордер вважається підписаним у трьох випадках: якщо у його графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; якщо ордер засвідчено електронним підписом; коли електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».
Чинною редакцією Положення закріплено, що ордер є письмовим документом в паперовій або електронній формі. Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті НААУ слідуючи командам системи.
Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням, обов’язково має містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу на підставі цього ордера, та підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро, адвокатського об’єднання і скріплений печаткою юридичної особи (за її наявності).
Положення також визначає обовʼязкові реквізити ордеру (п. 12), серед яких:
- підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»);
- підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням (у графі «Адвокат»).
- підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об’єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об’єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об’єднанням.
Відповідні зміни до Положення були внесені рішенням РАУ № 36 від 08.06.2024.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Cудова практика
Лідія Ізовітова назвала 7 проблем адмінсудочинства для адвокатів
Передбачуваність судової практики, юрисдикційні спори, касаційні фільтри, виконання рішень проти держави, тягар доказування, письмове провадження та гарантії адвокатської діяльності залишаються ключовими питаннями адміністративного судочинства для адвокатів.
Навчання
Адвокатам пояснили межі професійної взаємодії зі складним клієнтом
У роботі зі складним клієнтом адвокату важливо залишатися у професійній ролі: пояснювати ситуацію, оцінювати ризики, супроводжувати людину в процесі, але не брати на себе відповідальність за її емоції чи рішення.
Анонс
У НААУ проведуть Тиждень спадкового права
22 червня 2026 року розпочнеться Тиждень спадкового права — професійний захід, який проводить Комітет НААУ з питань цивільного права та процесу.
Навчання
Адвокатура починається з практики – поради для студентів
На старті карʼєри молодим юристам важливо не чекати першої вакансії чи отримання свідоцтва, а шукати практику, знайомитися з адвокатами і використовувати навчання як час для першого професійного вибору.
Навчання
Психологічну готовність молодого адвоката до практики вивчали на…
Фахівці на старті професійного шляху часто стикаються з проблемами, у яких почуваються самотніми. Але такі труднощі проходять багато людей: перший рік є періодом адаптації знань до практичного досвіду і формування розуміння себе як спеціаліста.
Навчання
Доступ до реєстрів: адвокатам дали алгоритми
Для адвоката державні реєстри є інструментом доказування у судовому та позасудовому захисті клієнта. Як отримувати доступ до реєстрів, користуватися захищеним електронним підписом і діяти, коли швидкість отримання інформації має значення для захисту майна – вивчали у НААУ.
Дискусія
ВЛК та ЕКОПФО за кордоном: адвокати вказали на бар’єри дистанційних…
Для окремих категорій українців, які перебувають за кордоном, законодавство передбачає можливість проходження медико-соціальних процедур дистанційно. Але на практиці бар’єри виникають ще до розгляду справи: через направлення, переклади, підтвердження іноземних медичних документів і відсутність супроводу.
Дискусія
Практику судово-медичних експертиз обговорили в НААУ
Зміни в організації судово-медичної експертизи, використання ДНК-досліджень, визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і роботу з медичною документацією дослідили учасники круглого столу «Судово-медична експертиза: від оцінки ступеня тілесних ушкоджень до ідентифікації невстановлених осіб».