Клієнт хоче судитися? Що адвокату варто з’ясувати ще до позову

Навіть рішення суду на користь клієнта може залишити його незадоволеним, якщо рішення не вдасться виконати або спір зруйнує важливі для нього стосунки. Тому під час обговорення правової стратегії адвокату варто з’ясувати, які саме інтереси та потреби стоять за вимогою звернутися до суду.

На цьому акцентувала увагу голова Комітету НААУ з питань медіації Луїза Романадзе під час вебінару «Комунікація в адвокатській діяльності з клієнтами, судом і іншими учасниками правовідносин». Захід відбувся 25 вересня 2026 року з ініціативи Молодіжного комітету НААУ — UNBA NextGen у Волинській області. Модерувала зустріч регіональна представниця комітету Наталія Савчук.

Л.Романадзе пояснила, що клієнт часто приходить до адвоката з уже сформульованою позицією: хоче подати позов, домогтися відповіді від іншої сторони або принципово йти до кінця. Водночас за такою вимогою стоять інтереси, потреби, мотиви та цінності, які не завжди одразу озвучуються. Їх з’ясування допомагає адвокату визначити, як вибудувати правову стратегію для задоволення інтересів клієнта.

Для цього спікерка запропонувала використовувати три запитання з практики медіації: «Що для вас важливо?», «Чому це для вас важливо?» та «Що це для вас означає?». Наприклад, почувши вимогу подати позов, адвокат може уточнити, чому звернення до суду є важливим для людини і що воно для неї означає.

Окремо під час обговорення постало питання, як отримати від клієнта більше інформації на початку роботи, коли він із різних причин розповідає не всі обставини. Л.Романадзе пов’язала повноту розкриття інформації як із довірою до адвоката, так і з його вмінням ставити запитання. На етапі збору відомостей вона радила частіше використовувати відкриті запитання, які передбачають розгорнуту відповідь.

Водночас закриті запитання, на які можна відповісти «так» або «ні», також потрібні: їх доречно використовувати для перевірки чи уточнення конкретних обставин. Як приклади спікерка навела запитання про те, чи вже звертався клієнт до суду та чи були спроби врегулювати спір мирним шляхом.

Ще один інструмент — перефразування: адвокат повертає співрозмовнику зміст почутого власними словами, щоб перевірити, чи правильно його зрозумів. За словами Л.Романадзе, це водночас показує клієнту, що його слухають, і дає можливість виправити хибне розуміння. Вона зауважила, що адвокати отримують великий обсяг інформації та нерідко рухаються далі без уточнень, хоча між почутим і тим, що людина намагалася донести, може бути суттєва різниця.

Перефразування спікерка запропонувала поєднувати з проміжним підсумовуванням: після частини розмови коротко викласти, які обставини адвокат зрозумів, що для клієнта важливо та чого він хотів би досягти. Така послідовність дає змогу уточнювати почуте поступово, перш ніж підсумовувати великий обсяг інформації.

Для обговорення альтернатив і можливих наслідків Л.Романадзе радила ставити гіпотетичні запитання, які починаються зі слів «Що буде, якщо…?». Наприклад, що відбудеться, якщо інша сторона не погодиться із запропонованим варіантом або суд ухвалить рішення на користь опонента.

Спікерка пояснила це на прикладі сімейного спору: прагнучи когось покарати або щось довести, людина може не замислюватися, як судовий процес позначиться на її стосунках із родичами. Адвокат може допомогти їй обговорити ці наслідки заздалегідь — зокрема запитати, що зміниться у відносинах навіть після рішення на її користь. За словами Л.Романадзе, саме тут постає питання, чи відповідатиме судовий результат інтересам клієнта, чи лише його початково заявленій позиції.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.