Суд - не абстрактний орган. Правила заповнення ордеру нагадав ВС
Ордер про надання правничої допомоги має містити назву органу, в якому адвокатом надається така допомога. При цьому в ордері має бути зазначено не абстрактний орган, а конкретна назва такого органу чи групи органів, зокрема судових органів.
Про це правило нагадав Касаційний господарський суд Верховного Суду у справі № 591/6387/21 (постанова від 19.08.2024 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Одну із правових проблем, яку вирішували суди, була повʼязана із підтвердженням повноважень адвоката у справі представляти інтереси клієнта у апеляційному суді як конкретному судовому органі, так і в судових органах взагалі, оскільки зі змісту ордеру випливало, що що адвокат уповноважений на надання правничої допомоги «у всіх установах, підприємствах та організаціях України».
Колегія суддів виходила з того, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
У КГС врахували, що за законом повноваження адвоката на надання правничої допомоги посвідчуються зокрема ордером, форму якого затверджує Рада адвокатів України.
Відповідно до Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням РАУ від 12.04.2019 № 41, установлений обовʼязковий реквізит ордера - назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом. Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Отже, законодавством чітко визначено, які саме реквізити та відомості повинен містити ордер. Водночас, в ордері, що став предметом суперечок, у графі «Назва органу, в якому надається правнича допомога» було зазначено: «у всіх установах, підприємствах та організаціях України».
Але ж у разі надання адвокатом допомоги в суді ордер має містити назву суду або судові органи, в якому адвокат надає правову допомогу. У свою чергу, якщо в ордері узагальнено вказано «у всіх установах, підприємствах та організаціях України», такий ордер не можна вважати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у суді.
Також КГС ВС послався на схожий за змістом правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, постановах Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 911/2636/19 та від 24.02.2021 у справі № 554/213/19.
Нагадаємо, раніше у ВС також робили висновок, що зазначення у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога», що правова допомога надається «у судових органах України» незалежно від спеціалізації, є достатнім і необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнтам та представляти їх інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення чи зазначення територіальної, інстанційної, предметної та субʼєктної юрисдикції судів.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Євроінтеграція
Адвокатура в складі Української делегації взяла участь у…
17 - 19 вересня у Брюсселі (Бельгія) проходить друга двостороння сесія Україна-ЄС в межах скринінгу відповідності законодавства України праву Європейського Союзу. У порядку денному - доповіді за трьома блоками: «Судова влада», «Антикорупційна політика», «Основоположні права».
Євроінтеграція
Україна на шляху до ОЕСР: адвокатура сприяє виконанню програми
Вступ в Організацію економічного співробітництва та розвитку є спільним викликом усіх національних інституцій, від якого залежить європейське майбутнє держави. Адвокатура робить свій унесок у виконання відповідної Програми ОЕСР для України.
Взаємодія
Аналітичне дослідження щодо обробки персональних даних у сфері…
Голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ Ірина Сенюта презентувала авторське Аналітичне дослідження щодо обробки персональних даних у сфері охорони здоров’я та дотримання прав людини в межах співпраці з Офісом Ради Європи в Україні.
Законодавство
Для захисту прав поновлених працівників необхідні зміни до КЗпП
До страхового стажу зараховуватиметься період, протягом якого особа була звільнена за місцем роботи, а потім поновлена на підставі рішення суду, яким таке звільнення визнано незаконним.
Cудова практика
Адвокат, якщо він не зупинив діяльність, безробітним не буває, - ВП ВС
Наявність в особи права на заняття адвокатською діяльністю унеможливлює надання їй статусу безробітного та призначення відповідної допомоги.
Cудова практика
Цивільне право та процес: оприлюднено дайджест судової практики
Дайджест судової практики у сфері цивільного права та процесу за I півріччя 2024 року оприлюднений на сайті Національної асоціації адвокатів України.
Законодавство
Обмеження доступу до реєстрів не має порушувати прав третіх осіб
Критерії та механізм обмеження під час воєнного стану доступу до відомостей державних реєстрів прав інтелектуальної власності, пов’язаних зі сферами національної безпеки і оборони, повинні виключати можливість порушення прав третіх осіб.
Дискусія
Проблеми стягнення в Україні віртуальних активів обговорили…
Україна, хоча і посіла пʼяте місце серед 154 країн світу в рейтингу глобального індексу впровадження криптовалют, вона досі не має законодавчого регулювання цієї галузі. Ухвалений на початку 2022 року Закон «Про віртуальні активи» так і не набрав чинності, оскільки був ветований Президентом.