"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Суд - не абстрактний орган. Правила заповнення ордеру нагадав ВС
Ордер про надання правничої допомоги має містити назву органу, в якому адвокатом надається така допомога. При цьому в ордері має бути зазначено не абстрактний орган, а конкретна назва такого органу чи групи органів, зокрема судових органів.
Про це правило нагадав Касаційний господарський суд Верховного Суду у справі № 591/6387/21 (постанова від 19.08.2024 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Одну із правових проблем, яку вирішували суди, була повʼязана із підтвердженням повноважень адвоката у справі представляти інтереси клієнта у апеляційному суді як конкретному судовому органі, так і в судових органах взагалі, оскільки зі змісту ордеру випливало, що що адвокат уповноважений на надання правничої допомоги «у всіх установах, підприємствах та організаціях України».
Колегія суддів виходила з того, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
У КГС врахували, що за законом повноваження адвоката на надання правничої допомоги посвідчуються зокрема ордером, форму якого затверджує Рада адвокатів України.
Відповідно до Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням РАУ від 12.04.2019 № 41, установлений обовʼязковий реквізит ордера - назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом. Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Отже, законодавством чітко визначено, які саме реквізити та відомості повинен містити ордер. Водночас, в ордері, що став предметом суперечок, у графі «Назва органу, в якому надається правнича допомога» було зазначено: «у всіх установах, підприємствах та організаціях України».
Але ж у разі надання адвокатом допомоги в суді ордер має містити назву суду або судові органи, в якому адвокат надає правову допомогу. У свою чергу, якщо в ордері узагальнено вказано «у всіх установах, підприємствах та організаціях України», такий ордер не можна вважати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у суді.
Також КГС ВС послався на схожий за змістом правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, постановах Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 911/2636/19 та від 24.02.2021 у справі № 554/213/19.
Нагадаємо, раніше у ВС також робили висновок, що зазначення у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога», що правова допомога надається «у судових органах України» незалежно від спеціалізації, є достатнім і необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнтам та представляти їх інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення чи зазначення територіальної, інстанційної, предметної та субʼєктної юрисдикції судів.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Законодавство
Адвокатура — відповідальний суб’єкт, а не критик реформи —…
Дорожня карта з питань верховенства права — це не підстава перебудовувати модель адвокатури, а рамка для верифікації і точкового вдосконалення вже європейсько-орієнтованої системи. При цьому частину роботи вже виконано, тож далі рухатися слід в режимі узгоджених і практично застосовних рішень.
Законодавство
Ватрас про реалізацію Дорожньої карти: лише адвокати повинні…
Робота над виконанням Дорожньої карти у частині, що стосується адвокатури, має спиратися на участь самої професійної спільноти, а ключові завдання варто структурувати так, щоб не змішувати різні за змістом і процедурою процеси.
Законодавство
Лідія Ізовітова окреслила підхід до виконання Дорожньої карти щодо…
Загальним підходом до роботи над імплементацією Дорожньої карти з питань верховенства права в частині реформування адвокатури мають стати не «гасла», а збір фактів, звірка зі стандартами, консультації з професійною спільнотою й формулювання норм, за які учасники готові нести відповідальність.
Законодавство
Дорожня карта і адвокатура: робоча група провела перше засідання
2 січня відбулося перше організаційне засідання Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права в частині реформування адвокатури. Захід був присвячений узгодженню рамки подальшої роботи та обміну стартовими позиціями учасників.
Дискусія
У НААУ напрацьовують правила для залучення інвестицій у відбудову
Адвокатура може зробити вагомий внесок у формування правової та інституційної основи для відновлення країни після завершення воєнних дій, поєднуючи теоретичну підготовку з практичним досвідом.
Законодавство
Проект рекодифікації книги «Речове право» потребує доопрацювання -…
Цивільне законодавство потребує якісного оновлення, тому проект книги третьої ЦК «Речове право», напрацьований робочою групою з рекодифікації, має бути суттєво і системно доопрацьований.
Привітання
Привітання з Новим 2026 роком
Дорогі колеги, щиро вітаю вас із Новим 2026 роком!
Самоврядування
РАУ: ініціативи НАЗК щодо адвокатури — антиконституційне втручання
Рада адвокатів України розцінила ініціативи щодо реформування адвокатури, запропоновані Національним агентством з питань запобігання корупції, як пряме, грубе та системне втручання органу виконавчої влади у діяльність незалежного конституційного інституту.