"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Суд - не абстрактний орган. Правила заповнення ордеру нагадав ВС
Ордер про надання правничої допомоги має містити назву органу, в якому адвокатом надається така допомога. При цьому в ордері має бути зазначено не абстрактний орган, а конкретна назва такого органу чи групи органів, зокрема судових органів.
Про це правило нагадав Касаційний господарський суд Верховного Суду у справі № 591/6387/21 (постанова від 19.08.2024 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
Одну із правових проблем, яку вирішували суди, була повʼязана із підтвердженням повноважень адвоката у справі представляти інтереси клієнта у апеляційному суді як конкретному судовому органі, так і в судових органах взагалі, оскільки зі змісту ордеру випливало, що що адвокат уповноважений на надання правничої допомоги «у всіх установах, підприємствах та організаціях України».
Колегія суддів виходила з того, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
У КГС врахували, що за законом повноваження адвоката на надання правничої допомоги посвідчуються зокрема ордером, форму якого затверджує Рада адвокатів України.
Відповідно до Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням РАУ від 12.04.2019 № 41, установлений обовʼязковий реквізит ордера - назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом. Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Отже, законодавством чітко визначено, які саме реквізити та відомості повинен містити ордер. Водночас, в ордері, що став предметом суперечок, у графі «Назва органу, в якому надається правнича допомога» було зазначено: «у всіх установах, підприємствах та організаціях України».
Але ж у разі надання адвокатом допомоги в суді ордер має містити назву суду або судові органи, в якому адвокат надає правову допомогу. У свою чергу, якщо в ордері узагальнено вказано «у всіх установах, підприємствах та організаціях України», такий ордер не можна вважати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у суді.
Також КГС ВС послався на схожий за змістом правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18, постановах Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 911/2636/19 та від 24.02.2021 у справі № 554/213/19.
Нагадаємо, раніше у ВС також робили висновок, що зазначення у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога», що правова допомога надається «у судових органах України» незалежно від спеціалізації, є достатнім і необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнтам та представляти їх інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення чи зазначення територіальної, інстанційної, предметної та субʼєктної юрисдикції судів.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Підтримка
Ментальне здоров’я, архіви і кібербезпека: НААУ та IBA оцінили хід…
Національна асоціація адвокатів України та Міжнародна асоціація юристів (IBA) розглянули хід реалізації спільних проєктів, які мають практичне значення в умовах війни: підтримку ментального здоров’я адвокатів, оцифрування архівів та посилення кібербезпеки адвокатської інфраструктури.
Дорожня карта
Гарантії адвокатської діяльності: підгрупа обговорила порушення…
6 травня відбулося засідання підгрупи «Гарантії адвокатської діяльності та захист адвокатів» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Обшуки, бізнес і адвокатська таємниця: межі втручання визначали…
Судовий контроль за проведенням обшуку не може зводитися до формального санкціонування слідчої дії. Без дотримання принципів змагальності та пропорційності дозвіл суду перестає бути засобом правового захисту та запобіжником від свавільного втручання.
Видання
Докази та доказування у трудових спорах: презентовано методичне…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував методичні матеріали для адвокатів «Докази та доказування у трудових спорах». Видання має допомогти сформувати системний і практично орієнтований підхід до роботи з доказами у справах, що виникають із трудових правовідносин.
Навчання
Містобудівне право — студентам: Комітет НААУ провів освітні заходи
Комітет НААУ з питань будівельного права провів у квітні два заходи для студентів, присвячені містобудівному регулюванню. У фокусі – концепція майбутнього Містобудівного кодексу, європейський вектор реформи, практичні питання проєктування, дозвільних процедур і відповідальності архітектора.
Дискусія
But first IP mediation: чому медіацію варто пробувати першою
Спори у сфері інтелектуальної власності часто супроводжуються тривалими процесами, експертизами та значними витратами сторін. Альтернативою може бути підхід «But first IP mediation», за якого сторони ще на початковому етапі перевіряють можливість домовленості замість затяжного протистояння.
Cудова практика
Процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними у ЄСПЛ: огляд…
У Європейському суді з прав людини процесуальні прорахунки можуть звести нанівець навіть змістовно сильну заяву про порушення Конвенції. На цьому акцентує Огляд практики ЄСПЛ щодо України за 2025–2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними.
Дискусія
Правопорушення з нерухомістю: як бізнесу захистити активи
Правопорушення у сфері нерухомості дедалі частіше створюють ризики не лише для власників, а й для добросовісного бізнесу. Недоліки реєстраційних процедур, зловживання окремих суб’єктів і кримінальні провадження можуть призводити до втрати або обмеження прав на майно.