"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Чи слід в ордері вказувати суд, де надаватиметься правова допомога - ВС
Під назвою органу, в якому надається правова допомога, розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів наприклад: судові органи, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи ухвалу апеляційного суду у справі №754/12387/21, повідомляє «Закон і Бізнес».
У цій справі суд апеляційної інстанції повернув скаргу адвоката через неналежне оформлення ордеру. Адже у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» зазначено: «у судових органах України», що, на думку апеляційного суду, не посвідчує право адвоката на надання правової допомоги особі в Київському апеляційному суді.
Суд апеляційної інстанції врахував правовий висновок, викладений у постанові Великої палати ВС від 05.06.2019 у справі №9901/847/18, де вказано, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. Проте, як зауважив КЦС, в цій справі в ордері були взагалі відсутні відомості про судові органи.
Натомість зазначення у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога», що правова допомога надається «у судових органах України» незалежно від спеціалізації, є достатнім і необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнтам та представляти їх інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції судів.
Також КЦС підкреслив, що надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Популярні новини
Призначення
У НААУ створено Комітет з питань кібербезпеки та віртуальних…
При Національній асоціації адвокатів України створено постійно діючий колегіальний дорадчий орган — Комітет з питань кібербезпеки та віртуальних активів.
Захист військових
Лікування, вислуга і правнича допомога: які зміни необхідні для…
Наслідки катувань і захворювання українських військових у полоні не завжди належно фіксуються та враховуються під час надання соціальних гарантій. Тому на етапі реінтеграції важливе медичне обстеження, яке також необхідне для документування воєнних злочинів.
Взаємодія
Енергетичне право: НААУ та АСРМГ домовилися про співпрацю
Адвокати поглиблюватимуть фахову експертизу у сфері енергетичного права, а учасники ринку розподіленої та маневрової генерації матимуть ширші можливості для отримання професійної правничої допомоги.
Навчання
Як окуляри допомагають вимкнути режим адвоката – лайфхак
Постійна готовність відповідати клієнтам, думки про справи поза робочим часом і переживання чужих емоцій стирають межу між професійним та особистим життям адвоката. Саме тому варто тренувати перемикання між контекстами, використовувати зовнішні «якорі» й відокремлювати власну відповідальність від відповідальності клієнта.
Видання
Бюлетень Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики…
Комітет медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ підготував бюлетень за квітень-червень 2026 року.
Навчання
Куди йде ресурс адвоката і що він отримує натомість
Щоб оцінити баланс у житті, варто визначити сфери, куди спрямовуються найбільші зусилля, час і гроші, а потім з’ясувати, що людина отримує натомість: дохід, повагу, підтримку, любов, відчуття значущості або реалізації важливої ідеї.
Дискусія
СЗЧ й інвалідність: слідчий ДБР розкрив підхід до розслідування…
Під час розслідування самовільного залишення частини військовослужбовцем з інвалідністю слідчий може враховувати медичні документи, фактичне лікування, придатність до служби та спрямованість умислу.
Навчання
Адвокатська таємниця під загрозою: чим небезпечна компрометація…
Зараження робочого комп’ютера інфостілером може відкрити стороннім доступ до пошти адвоката, правових інформаційних систем, державних сервісів, банківських рахунків, хмарних сховищ, месенджерів і сервісів штучного інтелекту, зокрема до інформації клієнтів, що міститься в них.