Чи слід в ордері вказувати суд, де надаватиметься правова допомога - ВС
Під назвою органу, в якому надається правова допомога, розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів наприклад: судові органи, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи ухвалу апеляційного суду у справі №754/12387/21, повідомляє «Закон і Бізнес».
У цій справі суд апеляційної інстанції повернув скаргу адвоката через неналежне оформлення ордеру. Адже у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» зазначено: «у судових органах України», що, на думку апеляційного суду, не посвідчує право адвоката на надання правової допомоги особі в Київському апеляційному суді.
Суд апеляційної інстанції врахував правовий висновок, викладений у постанові Великої палати ВС від 05.06.2019 у справі №9901/847/18, де вказано, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. Проте, як зауважив КЦС, в цій справі в ордері були взагалі відсутні відомості про судові органи.
Натомість зазначення у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога», що правова допомога надається «у судових органах України» незалежно від спеціалізації, є достатнім і необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнтам та представляти їх інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції судів.
Також КЦС підкреслив, що надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Популярні новини
Євроінтеграція
Адвокатура в складі Української делегації взяла участь у…
17 - 19 вересня у Брюсселі (Бельгія) проходить друга двостороння сесія Україна-ЄС в межах скринінгу відповідності законодавства України праву Європейського Союзу. У порядку денному - доповіді за трьома блоками: «Судова влада», «Антикорупційна політика», «Основоположні права».
Євроінтеграція
Україна на шляху до ОЕСР: адвокатура сприяє виконанню програми
Вступ в Організацію економічного співробітництва та розвитку є спільним викликом усіх національних інституцій, від якого залежить європейське майбутнє держави. Адвокатура робить свій унесок у виконання відповідної Програми ОЕСР для України.
Взаємодія
Аналітичне дослідження щодо обробки персональних даних у сфері…
Голова Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ Ірина Сенюта презентувала авторське Аналітичне дослідження щодо обробки персональних даних у сфері охорони здоров’я та дотримання прав людини в межах співпраці з Офісом Ради Європи в Україні.
Законодавство
Для захисту прав поновлених працівників необхідні зміни до КЗпП
До страхового стажу зараховуватиметься період, протягом якого особа була звільнена за місцем роботи, а потім поновлена на підставі рішення суду, яким таке звільнення визнано незаконним.
Cудова практика
Адвокат, якщо він не зупинив діяльність, безробітним не буває, - ВП ВС
Наявність в особи права на заняття адвокатською діяльністю унеможливлює надання їй статусу безробітного та призначення відповідної допомоги.
Cудова практика
Цивільне право та процес: оприлюднено дайджест судової практики
Дайджест судової практики у сфері цивільного права та процесу за I півріччя 2024 року оприлюднений на сайті Національної асоціації адвокатів України.
Законодавство
Обмеження доступу до реєстрів не має порушувати прав третіх осіб
Критерії та механізм обмеження під час воєнного стану доступу до відомостей державних реєстрів прав інтелектуальної власності, пов’язаних зі сферами національної безпеки і оборони, повинні виключати можливість порушення прав третіх осіб.
Дискусія
Проблеми стягнення в Україні віртуальних активів обговорили…
Україна, хоча і посіла пʼяте місце серед 154 країн світу в рейтингу глобального індексу впровадження криптовалют, вона досі не має законодавчого регулювання цієї галузі. Ухвалений на початку 2022 року Закон «Про віртуальні активи» так і не набрав чинності, оскільки був ветований Президентом.