"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Коли відсутність адвоката не впливає на допустимість доказів, отриманих під час слідчої дії - рішення ВС
Хоча під час проведення огляду місця події не був присутній захисник, за обставин кримінальної справи у Верховного Суду не знайшлось підстав вважати, що виявлені речові докази були отримані саме внаслідок відсутності адвоката.
Такого висновку дійшла колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду. Відповідна постанова від 02.05.2024 у справі № 676/4040/20 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
У касаційній скарзі захисник ставив вимогу про скасування обвинувального вироку апеляційного суду щодо особи та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своєї вимоги він зокрема посилався на те, що один із доказів у справі - протокол огляду місця події (службового кабінету слідчого, якому згідно з матеріалами кримінального провадження намагалися дати хабар) - є недопустимим, оскільки слідчу дію було проведено за відсутності захисника, а відтак, було порушено право особи на захист.
Високі судді зауважили, що ця обставина насправді не тягне за собою недопустимості доказів, отриманих під час слідчої дії.
Суд послідовно визнає недопустимими показання, отримані від підозрюваної особи під час слідчих дій, у випадку порушення її права зберігати мовчання і не свідчити проти себе, або права бути представленим захисником. Це пояснюється тим, що право особи давати показання без застосування примусу є вкрай важливим для виконання завдань кримінального провадження, тому для оцінки допустимості показань визначальним є дотримання права особи зберігати мовчання і, як гарантія цього права, забезпечення її права бути представленою захисником. Порушення цих прав має або може мати прямий вплив на зміст отриманих показань, а тому такі порушення є релевантним фактором для оцінки допустимості показань.
Але у цій справі не йдеться про допустимість показань, наданих обвинуваченим під час огляду місця події, оскільки апеляційним судом при оцінці обставин справи брався до уваги протокол цієї слідчої дії, в якому зафіксовано виявлення на робочому столі слідчого грошей, які в подальшому визнані речовими доказами.
Підходи до оцінки допустимості доказів, які існують незалежно від волі особи, суттєво відрізняються від оцінки показань особи. І фактори, які здатні зумовити недопустимість показань особи, можуть не мати впливу на допустимість доказів, які мають зовсім іншу природу.
Із огляду на це, колегія суддів зауважила, що хоча при проведенні огляду місця події після затримання обвинуваченого не був присутній захисник, за обставин цієї справи у Верховного Суду немає підстав вважати, що виявлені речові докази були отримані саме внаслідок відсутності адвоката у значенні ч. 1 ст. 87 КПК. Адже його присутність чи відсутність не могла вплинути на ці властивості - існування речових доказів незалежно від волі особи.
Додатково судді послалися на постанови ВС від 17.01.2023 у справі № 648/1543/15-к та від 14.09.2023 у справі № 521/18533/15-к.
Зрештою у ККС дійшли висновку, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону апеляційним судом під час розгляду справи допущено не було.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дорожня карта
Гарантії адвокатської діяльності: підгрупа обговорила порушення…
6 травня відбулося засідання підгрупи «Гарантії адвокатської діяльності та захист адвокатів» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Обшуки, бізнес і адвокатська таємниця: межі втручання визначали…
Судовий контроль за проведенням обшуку не може зводитися до формального санкціонування слідчої дії. Без дотримання принципів змагальності та пропорційності дозвіл суду перестає бути засобом правового захисту та запобіжником від свавільного втручання.
Видання
Докази та доказування у трудових спорах: презентовано методичне…
Комітет НААУ з питань трудового права презентував методичні матеріали для адвокатів «Докази та доказування у трудових спорах». Видання має допомогти сформувати системний і практично орієнтований підхід до роботи з доказами у справах, що виникають із трудових правовідносин.
Навчання
Містобудівне право — студентам: Комітет НААУ провів освітні заходи
Комітет НААУ з питань будівельного права провів у квітні два заходи для студентів, присвячені містобудівному регулюванню. У фокусі – концепція майбутнього Містобудівного кодексу, європейський вектор реформи, практичні питання проєктування, дозвільних процедур і відповідальності архітектора.
Дискусія
But first IP mediation: чому медіацію варто пробувати першою
Спори у сфері інтелектуальної власності часто супроводжуються тривалими процесами, експертизами та значними витратами сторін. Альтернативою може бути підхід «But first IP mediation», за якого сторони ще на початковому етапі перевіряють можливість домовленості замість затяжного протистояння.
Cудова практика
Процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними у ЄСПЛ: огляд…
У Європейському суді з прав людини процесуальні прорахунки можуть звести нанівець навіть змістовно сильну заяву про порушення Конвенції. На цьому акцентує Огляд практики ЄСПЛ щодо України за 2025–2026 роки: процесуальні підстави визнання заяв неприйнятними.
Дискусія
Правопорушення з нерухомістю: як бізнесу захистити активи
Правопорушення у сфері нерухомості дедалі частіше створюють ризики не лише для власників, а й для добросовісного бізнесу. Недоліки реєстраційних процедур, зловживання окремих суб’єктів і кримінальні провадження можуть призводити до втрати або обмеження прав на майно.
Самоврядування
Комітет НААУ з питань інтелектуальної власності запрошує адвокатів…
Адвокатів, які мають знання та практичний досвід у сфері інтелектуальної власності, запрошують долучитися до роботи профільного комітету Національної асоціації адвокатів України.
