"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Коли відсутність адвоката не впливає на допустимість доказів, отриманих під час слідчої дії - рішення ВС
Хоча під час проведення огляду місця події не був присутній захисник, за обставин кримінальної справи у Верховного Суду не знайшлось підстав вважати, що виявлені речові докази були отримані саме внаслідок відсутності адвоката.
Такого висновку дійшла колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду. Відповідна постанова від 02.05.2024 у справі № 676/4040/20 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
У касаційній скарзі захисник ставив вимогу про скасування обвинувального вироку апеляційного суду щодо особи та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своєї вимоги він зокрема посилався на те, що один із доказів у справі - протокол огляду місця події (службового кабінету слідчого, якому згідно з матеріалами кримінального провадження намагалися дати хабар) - є недопустимим, оскільки слідчу дію було проведено за відсутності захисника, а відтак, було порушено право особи на захист.
Високі судді зауважили, що ця обставина насправді не тягне за собою недопустимості доказів, отриманих під час слідчої дії.
Суд послідовно визнає недопустимими показання, отримані від підозрюваної особи під час слідчих дій, у випадку порушення її права зберігати мовчання і не свідчити проти себе, або права бути представленим захисником. Це пояснюється тим, що право особи давати показання без застосування примусу є вкрай важливим для виконання завдань кримінального провадження, тому для оцінки допустимості показань визначальним є дотримання права особи зберігати мовчання і, як гарантія цього права, забезпечення її права бути представленою захисником. Порушення цих прав має або може мати прямий вплив на зміст отриманих показань, а тому такі порушення є релевантним фактором для оцінки допустимості показань.
Але у цій справі не йдеться про допустимість показань, наданих обвинуваченим під час огляду місця події, оскільки апеляційним судом при оцінці обставин справи брався до уваги протокол цієї слідчої дії, в якому зафіксовано виявлення на робочому столі слідчого грошей, які в подальшому визнані речовими доказами.
Підходи до оцінки допустимості доказів, які існують незалежно від волі особи, суттєво відрізняються від оцінки показань особи. І фактори, які здатні зумовити недопустимість показань особи, можуть не мати впливу на допустимість доказів, які мають зовсім іншу природу.
Із огляду на це, колегія суддів зауважила, що хоча при проведенні огляду місця події після затримання обвинуваченого не був присутній захисник, за обставин цієї справи у Верховного Суду немає підстав вважати, що виявлені речові докази були отримані саме внаслідок відсутності адвоката у значенні ч. 1 ст. 87 КПК. Адже його присутність чи відсутність не могла вплинути на ці властивості - існування речових доказів незалежно від волі особи.
Додатково судді послалися на постанови ВС від 17.01.2023 у справі № 648/1543/15-к та від 14.09.2023 у справі № 521/18533/15-к.
Зрештою у ККС дійшли висновку, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону апеляційним судом під час розгляду справи допущено не було.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дискусія
Суддя долучилася до обговорення професійних викликів молодих…
У судовому засіданні першорядне значення має зміст правової позиції адвоката. Водночас, структура документів, робота із судовою практикою, дотримання строків, процесуальна дисципліна, комунікація впливають на те, як суд сприймає роботу сторони справи.
Дискусія
Англійське право та відбудова: у Лондоні запустили…
4 червня у Лондоні відбувся UK–Ukraine English Law Forum, який покликаний стати платформою правничого діалогу між правничими спільнотами України та Великої Британії. Серед ключових тем — застосування англійського права, комерційні спори, арбітраж і медіація в контексті інвестицій та післявоєнної відбудови України.
Дорожня карта
Інституційні питання професії адвоката: підгрупа систематизує…
3 червня у Національній асоціації адвокатів України відбулося засідання підгрупи «Інституційні питання професії», що працює в межах Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Правові інструменти захисту бізнесу в умовах війни проаналізували…
Український бізнес працює в умовах війни, браку фінансування, тиску правоохоронних органів, регуляторної непередбачуваності та складного судового захисту. Про те, які правові інструменти можуть допомогти бізнесу зберігати активи, залучати інвестиції, документувати ризики та відшкодовувати збитки, говорили під час круглого столу «Виклики, які зазнає бізнес в 2026 році».
Видання
Сімейне право під час війни: Комітет НААУ підготував новий бюлетень
Питання утримання дітей, визначення їхнього місця проживання, поділу майна подружжя, міжнародного елемента в сімейних спорах і захисту дітей залишаються серед ключових у практиці сімейного права. Новий бюлетень Комітету НААУ допоможе адвокатам відстежити законодавчі зміни та актуальні підходи Верховного Суду.
Призначення
Речником НААУ призначено Андрія Булгарова
Речником Національної асоціації адвокатів України став український телеведучий та журналіст Андрій Булгаров. Він відповідатиме за реалізацію інформаційної політики, розширення взаємодії із журналістською спільнотою та представлення офіційної позиції Асоціації як в Україні, так і на міжнародному рівні.
Захист військових
НААУ розвиває напрям правового супроводу постраждалих від війни
Комітет НААУ з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення продовжує роботу над форматами допомоги військовим, ветеранам, членам їхніх родин і бізнесу, що зазнав шкоди внаслідок війни.
Дискусія
Гендерне врядування як інструмент юридичної практики дослідили…
27 травня у НААУ відбулася фахова дискусія «Гендерна політика та урядування в юридичній практиці», ініційована Комітетом НААУ з питань гендерної політики. Під час заходу учасники обговорили методичні рекомендації, підготовлені для використання у юридичній практиці та правопросвітництві.
