"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Малозначні спори: проект Закону прийнято, але із застереженням
Переглядаючи критерії малозначних спорів, запропоновані народними депутатами на виконання рішення Конституційного Суду, Верховна Рада врахує потребу внесення змін до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також врахує пропозиції, висловлені Верховним Судом.
Парламент ухвалив за основу проект Закону №11026 від 19.02.2024 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах», відхиливши решту альтернативних способів вирішення проблеми.
Існуючі сьогодні розміри ціни позову (як критерій віднесення справи до категорії малозначних) значно перевищують розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного. На це восени минулого року звернув увагу Конституційний Суд (див. рішення № 10-р(ІІ)/2023). У зв’язку із чим у парламенті з’явилася кілька законопроектів.
Сьогодні для цілей ЦПК малозначними справами вважаються:
- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи незначної складності, визнані судом малозначними (крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
- справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на висновки КС, автори законодавчої ініціативи пропонують замінити згадані ціни позову у ч. 6 ст. 19 ЦПК на п’ятнадцять (замість ста) та тридцять (замість двохсот п’ятдесяти) мінімумів відповідно. Також, на думку нардепів, справи, що виникають з трудових відносин, не повинні розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження (ст. 274 ЦПК).
Аналогічні за змістом зміни пропонуються до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства. Так, у разі ухвалення закону в редакції його проекту, малозначним вважатиметься оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п’ятнадцяти (сьогодні – ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі нормативи, на думку законодавців, гарантуватимуть громадянам право на судовий захист у малозначних спорах.
У Верховній Раді 23 травня прийняли за основу такий проект, але із застереженням доопрацювати його положення відповідно до ч.1 ст.116 Регламенту ВР:
«Пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні. Такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту».
На необхідності застосування цього правила наполягли народні депутати під час обговорення документу у Комітеті ВР з питань правової політики. Там відзначили, що «є потреба внесення змін і до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також врахування пропозицій, висловлених Верховним Судом».
Верховний Суд оцінив запропоновані розміри прожиткового мінімуму для визначення малозначності спору як адекватні та такі, що вирішують констатовану КС проблему, при цьому не нівелюючи інститут малозначних справ.
Крім того, ВС звернув увагу на такі моменти:
1) зміни до ЦПК щодо підстав розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, зокрема щодо зменшення ціни позову, за якої справи незначної складності можуть бути визнані судом малозначними. На переконання суддів, недоцільно вносити запропоновані зміни та зменшувати цей критерій. Натомість доцільно залишити у цьому питанні положення щодо меж суддівського розсуду в чинній редакції.
2) виключення п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК, яким передбачено, що малозначними є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином суттєво зменшиться грошовий критерій («поріг») віднесення справ про захист прав споживачів до малозначних справ. Ці пропозиції підтримуються, оскільки справи про захист прав споживачів є доволі складними у правозастосуванні.
Нагадаємо, відповідно до ст. 131-2 Конституції, представництво осіб у суді здійснюють виключно адвокати. Втім, законом можуть бути визначені винятки, які стосуються зокрема малозначних спорів.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дискусія
У Клайпеді говорили про взаємодію адвокатів із судовими експертами
Сьогодні сторони кримінального провадження мають нерівні фінансові й організаційні можливості. Обвинувачення має безперешкодний доступ до державних експертних установ, робота яких фінансується з бюджету. Захист самостійно залучає експертів на договірних засадах, що потребує витрат клієнта.
Євроінтеграція
У Представництві України при ЄС відзначили професійний рівень…
Реформа адвокатури — частина виконання Дорожньої карти з питань верховенства права, за якою оцінюється прогрес України у переговорах про членство в ЄС. Перший секретар Представництва України при Європейському Союзі Станіслав Сокур, який взяв участь у круглому столі НААУ в Брюсселі, відзначив високий професійний рівень опрацювання реформи за участю самої професії та народних депутатів і висловив сподівання, що її результатом стане якісний законодавчий акт, який пришвидшить інтеграційні процеси України.
Законодавство
Винятки для представництва прокурором держави в суді слід узгодити…
Аби положення ст. 23 Закону «Про прокуратуру» повторно не визнавалися неконституційними, пропозиції щодо змін, які містить урядовий законопроєкт, варто уточнити.
Дискусія
Адвокати проаналізували, коли ШІ стає обʼєктом експертного…
Адвокатам та судовим експертам варто разом розробити єдині рекомендації щодо підготовки матеріалів і формулювання питань у кримінальних провадженнях, пов’язаних із випадками застосування штучного інтелекту для вчинення злочину.
Призначення
Представники НААУ зʼявилися у Загребі, Лос-Анджелесі та Страсбурзі
У Загребі (Хорватія), Лос-Анджелесі (США) та Страсбурзі (Франція) призначено представників Національної асоціації адвокатів України. Ними стали адвокати Надія Корінна, Григорій Соломон та Амінат Сулейманова.
Навчання
Як адвокату захистити клієнта, чиї дані обробляє система Інтерполу
Відсутність прізвища на сайті Інтерполу ще не означає, що людину ніхто не шукає. Як дізнатися, що саме зберігають про клієнта поліцейські бази 196 країн, і чи означає видалення запису, що проблеми позаду?
Привітання
Привітання з Днем юриста
Шановні колеги!
Самоврядування
Дорожня карта вимагає відкритих виборів в адвокатурі: НААУ пропонує…
Прозорі та відкриті процедури формування органів адвокатського самоврядування — одна з вимог Дорожньої карти з питань верховенства права на шляху України до ЄС. Робоча група НААУ, вивчивши практику європейських адвокатур, пропонує рішення: кандидатів перевіряти за чотирма критеріями на підставі даних реєстрів адвокатури, а погляди кандидата і його правові позиції у справах клієнтів не оцінювати.