"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Малозначні спори: проект Закону прийнято, але із застереженням
Переглядаючи критерії малозначних спорів, запропоновані народними депутатами на виконання рішення Конституційного Суду, Верховна Рада врахує потребу внесення змін до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також врахує пропозиції, висловлені Верховним Судом.
Парламент ухвалив за основу проект Закону №11026 від 19.02.2024 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах», відхиливши решту альтернативних способів вирішення проблеми.
Існуючі сьогодні розміри ціни позову (як критерій віднесення справи до категорії малозначних) значно перевищують розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного. На це восени минулого року звернув увагу Конституційний Суд (див. рішення № 10-р(ІІ)/2023). У зв’язку із чим у парламенті з’явилася кілька законопроектів.
Сьогодні для цілей ЦПК малозначними справами вважаються:
- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи незначної складності, визнані судом малозначними (крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
- справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на висновки КС, автори законодавчої ініціативи пропонують замінити згадані ціни позову у ч. 6 ст. 19 ЦПК на п’ятнадцять (замість ста) та тридцять (замість двохсот п’ятдесяти) мінімумів відповідно. Також, на думку нардепів, справи, що виникають з трудових відносин, не повинні розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження (ст. 274 ЦПК).
Аналогічні за змістом зміни пропонуються до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства. Так, у разі ухвалення закону в редакції його проекту, малозначним вважатиметься оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п’ятнадцяти (сьогодні – ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі нормативи, на думку законодавців, гарантуватимуть громадянам право на судовий захист у малозначних спорах.
У Верховній Раді 23 травня прийняли за основу такий проект, але із застереженням доопрацювати його положення відповідно до ч.1 ст.116 Регламенту ВР:
«Пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні. Такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту».
На необхідності застосування цього правила наполягли народні депутати під час обговорення документу у Комітеті ВР з питань правової політики. Там відзначили, що «є потреба внесення змін і до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також врахування пропозицій, висловлених Верховним Судом».
Верховний Суд оцінив запропоновані розміри прожиткового мінімуму для визначення малозначності спору як адекватні та такі, що вирішують констатовану КС проблему, при цьому не нівелюючи інститут малозначних справ.
Крім того, ВС звернув увагу на такі моменти:
1) зміни до ЦПК щодо підстав розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, зокрема щодо зменшення ціни позову, за якої справи незначної складності можуть бути визнані судом малозначними. На переконання суддів, недоцільно вносити запропоновані зміни та зменшувати цей критерій. Натомість доцільно залишити у цьому питанні положення щодо меж суддівського розсуду в чинній редакції.
2) виключення п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК, яким передбачено, що малозначними є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином суттєво зменшиться грошовий критерій («поріг») віднесення справ про захист прав споживачів до малозначних справ. Ці пропозиції підтримуються, оскільки справи про захист прав споживачів є доволі складними у правозастосуванні.
Нагадаємо, відповідно до ст. 131-2 Конституції, представництво осіб у суді здійснюють виключно адвокати. Втім, законом можуть бути визначені винятки, які стосуються зокрема малозначних спорів.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Самоврядування
НААУ створила Комітет із захисту постраждалих від збройної агресії…
Національна асоціація адвокатів України створила Комітет з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України, компенсаційних механізмів та євроінтеграційного правового забезпечення відновлення.
Самоврядування
НААУ розділила ADR: медіація тепер в окремому комітеті
У Національній асоціації адвокатів України розмежували напрями альтернативного врегулювання спорів: питаннями медіації опікуватиметься окремий дорадчий орган, а Комітет з питань альтернативного врегулювання спорів після реорганізації зосередиться на інших досудових і позасудових механізмах.
Самоврядування
У НААУ створено 4 комітети
При Національній асоціації адвокатів України почали роботу чотири нові постійно діючі колегіальні дорадчі органи – галузеві комітети.
Дискусія
Права людини у війську: акценти лекції-дискусії
Правова визначеність і чіткі етичні стандарти у війську мають не ускладнювати виконання бойових завдань, а навпаки — підвищувати якість управлінських рішень, зміцнювати довіру всередині колективів та посилювати міжнародну підтримку України.
Дискусія
ШІ в адвокатурі та правосудді: етика, регулювання, межі застосування
У Національній асоціації адвокатів України провели круглий стіл «Штучний інтелект у роботі адвоката: етика, відповідальність, юридичний промтінженіринг». Учасники обговорили, як системи штучного інтелекту вже використовуються в професійній діяльності адвокатів і де проходять етичні межі допустимого.
За кордоном
Критика судді як дисциплінарний ризик адвоката
Де проходить межа між жорсткою процесуальною позицією і поведінкою, що підриває авторитет правосуддя? У Флориді (США) дисциплінарними проступками стали заяви адвоката про упередженість судді, ігнорування змісту ухвали та суперечливі клопотання.
Cудова практика
Дайджест судової практики у сфері містобудування: огляд за ІІ…
Комітет НААУ з питань будівельного права підготував дайджест судової практики з питань містобудування за ІІ півріччя 2025 року. Видання зібрано у форматі правових позицій і структуровано за практичними темами, з якими найчастіше стикаються учасники містобудівних правовідносин у спорах із органами влади та контролю.
Самоврядування
Комітети НААУ стали джерелом правових позицій — звіти за 2025 рік
Національна асоціація адвокатів України оприлюднила підсумки роботи комітетів за 2025 рік: 115 висновків до законопроектів, 108 освітніх подій і 457 публікацій на сайті. За цими цифрами — готові правові позиції, дайджести практики й прикладні матеріали, які адвокати можуть напряму використати у справах і в щоденній роботі.