"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Малозначні спори: проект Закону прийнято, але із застереженням
Переглядаючи критерії малозначних спорів, запропоновані народними депутатами на виконання рішення Конституційного Суду, Верховна Рада врахує потребу внесення змін до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також врахує пропозиції, висловлені Верховним Судом.
Парламент ухвалив за основу проект Закону №11026 від 19.02.2024 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах», відхиливши решту альтернативних способів вирішення проблеми.
Існуючі сьогодні розміри ціни позову (як критерій віднесення справи до категорії малозначних) значно перевищують розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного. На це восени минулого року звернув увагу Конституційний Суд (див. рішення № 10-р(ІІ)/2023). У зв’язку із чим у парламенті з’явилася кілька законопроектів.
Сьогодні для цілей ЦПК малозначними справами вважаються:
- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи незначної складності, визнані судом малозначними (крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
- справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на висновки КС, автори законодавчої ініціативи пропонують замінити згадані ціни позову у ч. 6 ст. 19 ЦПК на п’ятнадцять (замість ста) та тридцять (замість двохсот п’ятдесяти) мінімумів відповідно. Також, на думку нардепів, справи, що виникають з трудових відносин, не повинні розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження (ст. 274 ЦПК).
Аналогічні за змістом зміни пропонуються до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства. Так, у разі ухвалення закону в редакції його проекту, малозначним вважатиметься оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п’ятнадцяти (сьогодні – ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі нормативи, на думку законодавців, гарантуватимуть громадянам право на судовий захист у малозначних спорах.
У Верховній Раді 23 травня прийняли за основу такий проект, але із застереженням доопрацювати його положення відповідно до ч.1 ст.116 Регламенту ВР:
«Пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні. Такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту».
На необхідності застосування цього правила наполягли народні депутати під час обговорення документу у Комітеті ВР з питань правової політики. Там відзначили, що «є потреба внесення змін і до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також врахування пропозицій, висловлених Верховним Судом».
Верховний Суд оцінив запропоновані розміри прожиткового мінімуму для визначення малозначності спору як адекватні та такі, що вирішують констатовану КС проблему, при цьому не нівелюючи інститут малозначних справ.
Крім того, ВС звернув увагу на такі моменти:
1) зміни до ЦПК щодо підстав розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, зокрема щодо зменшення ціни позову, за якої справи незначної складності можуть бути визнані судом малозначними. На переконання суддів, недоцільно вносити запропоновані зміни та зменшувати цей критерій. Натомість доцільно залишити у цьому питанні положення щодо меж суддівського розсуду в чинній редакції.
2) виключення п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК, яким передбачено, що малозначними є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином суттєво зменшиться грошовий критерій («поріг») віднесення справ про захист прав споживачів до малозначних справ. Ці пропозиції підтримуються, оскільки справи про захист прав споживачів є доволі складними у правозастосуванні.
Нагадаємо, відповідно до ст. 131-2 Конституції, представництво осіб у суді здійснюють виключно адвокати. Втім, законом можуть бути визначені винятки, які стосуються зокрема малозначних спорів.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Гарантії діяльності
Обмеження права на правничу допомогу у СІЗО неприпустиме – заява…
Рада адвокатів України заявила про неприпустимість обмеження права на професійну правничу допомогу, гарантій адвокатської діяльності та конфіденційності спілкування адвоката з клієнтом у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Навчання
3D-модель у кримінальній справі: що має знати адвокат
3D-технології вже використовуються в кримінальному провадженні. Тому адвокат має розуміти, як формується цифрова модель, як перевірити її автентичність, де можуть виникати процесуальні помилки та як використати такі дані в інтересах клієнта.
Регіони
На Мостищині зʼявилася навчальна аудиторія та музейна експозиція з…
Центр досліджень адвокатури і права НААУ відкрив навчальну аудиторію імені адвоката Степана Барана у Судововишнянському ліцеї ім. Тадея Дмитрасевича. Захід відбувся спільно з Радою адвокатів Львівської області та Народним музеєм історії м. Судова Вишня, де також розпочала роботу постійна експозиція, присвячена адвокатурі Мостищини.
Дискусія
Суддя долучилася до обговорення професійних викликів молодих…
У судовому засіданні першорядне значення має зміст правової позиції адвоката. Водночас, структура документів, робота із судовою практикою, дотримання строків, процесуальна дисципліна, комунікація впливають на те, як суд сприймає роботу сторони справи.
Дискусія
Англійське право та відбудова: у Лондоні запустили…
4 червня у Лондоні відбувся UK–Ukraine English Law Forum, який покликаний стати платформою правничого діалогу між правничими спільнотами України та Великої Британії. Серед ключових тем — застосування англійського права, комерційні спори, арбітраж і медіація в контексті інвестицій та післявоєнної відбудови України.
Дорожня карта
Інституційні питання професії адвоката: підгрупа систематизує…
3 червня у Національній асоціації адвокатів України відбулося засідання підгрупи «Інституційні питання професії», що працює в межах Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права у частині реформування адвокатури.
Дискусія
Правові інструменти захисту бізнесу в умовах війни проаналізували…
Український бізнес працює в умовах війни, браку фінансування, тиску правоохоронних органів, регуляторної непередбачуваності та складного судового захисту. Про те, які правові інструменти можуть допомогти бізнесу зберігати активи, залучати інвестиції, документувати ризики та відшкодовувати збитки, говорили під час круглого столу «Виклики, які зазнає бізнес в 2026 році».
Видання
Сімейне право під час війни: Комітет НААУ підготував новий бюлетень
Питання утримання дітей, визначення їхнього місця проживання, поділу майна подружжя, міжнародного елемента в сімейних спорах і захисту дітей залишаються серед ключових у практиці сімейного права. Новий бюлетень Комітету НААУ допоможе адвокатам відстежити законодавчі зміни та актуальні підходи Верховного Суду.