"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Малозначні спори: проект Закону прийнято, але із застереженням
Переглядаючи критерії малозначних спорів, запропоновані народними депутатами на виконання рішення Конституційного Суду, Верховна Рада врахує потребу внесення змін до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також врахує пропозиції, висловлені Верховним Судом.
Парламент ухвалив за основу проект Закону №11026 від 19.02.2024 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах», відхиливши решту альтернативних способів вирішення проблеми.
Існуючі сьогодні розміри ціни позову (як критерій віднесення справи до категорії малозначних) значно перевищують розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного. На це восени минулого року звернув увагу Конституційний Суд (див. рішення № 10-р(ІІ)/2023). У зв’язку із чим у парламенті з’явилася кілька законопроектів.
Сьогодні для цілей ЦПК малозначними справами вважаються:
- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи незначної складності, визнані судом малозначними (крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
- справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на висновки КС, автори законодавчої ініціативи пропонують замінити згадані ціни позову у ч. 6 ст. 19 ЦПК на п’ятнадцять (замість ста) та тридцять (замість двохсот п’ятдесяти) мінімумів відповідно. Також, на думку нардепів, справи, що виникають з трудових відносин, не повинні розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження (ст. 274 ЦПК).
Аналогічні за змістом зміни пропонуються до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства. Так, у разі ухвалення закону в редакції його проекту, малозначним вважатиметься оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п’ятнадцяти (сьогодні – ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі нормативи, на думку законодавців, гарантуватимуть громадянам право на судовий захист у малозначних спорах.
У Верховній Раді 23 травня прийняли за основу такий проект, але із застереженням доопрацювати його положення відповідно до ч.1 ст.116 Регламенту ВР:
«Пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні. Такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту».
На необхідності застосування цього правила наполягли народні депутати під час обговорення документу у Комітеті ВР з питань правової політики. Там відзначили, що «є потреба внесення змін і до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також врахування пропозицій, висловлених Верховним Судом».
Верховний Суд оцінив запропоновані розміри прожиткового мінімуму для визначення малозначності спору як адекватні та такі, що вирішують констатовану КС проблему, при цьому не нівелюючи інститут малозначних справ.
Крім того, ВС звернув увагу на такі моменти:
1) зміни до ЦПК щодо підстав розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, зокрема щодо зменшення ціни позову, за якої справи незначної складності можуть бути визнані судом малозначними. На переконання суддів, недоцільно вносити запропоновані зміни та зменшувати цей критерій. Натомість доцільно залишити у цьому питанні положення щодо меж суддівського розсуду в чинній редакції.
2) виключення п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК, яким передбачено, що малозначними є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином суттєво зменшиться грошовий критерій («поріг») віднесення справ про захист прав споживачів до малозначних справ. Ці пропозиції підтримуються, оскільки справи про захист прав споживачів є доволі складними у правозастосуванні.
Нагадаємо, відповідно до ст. 131-2 Конституції, представництво осіб у суді здійснюють виключно адвокати. Втім, законом можуть бути визначені винятки, які стосуються зокрема малозначних спорів.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дискусія
Воєнні збитки бізнесу: від фіксації руйнувань до пошуку джерел…
Як зафіксувати воєнні збитки, не втративши докази під час відновлення бізнесу? Що насправді покриває страховий поліс і де шукати активи для стягнення? Ці питання постають перед підприємствами, для яких судове рішення ще не означає реального відшкодування.
За кордоном
У CCBE обговорюють європейське правосуддя і проблеми захисту…
Сьогодні, 2 жовтня, у Брюсселі проходить засідання Постійного комітету Ради адвокатських і правничих товариств Європи (CCBE). На порядку денному — захист професії адвоката, верховенство права, адвокатська таємниця та зміни у сфері європейського правосуддя.
Навчання
Виснаження адвоката: коли варто звернутися до лікаря
Порушення сну, брак енергії після пробудження та втрата інтересу до звичних занять — зміни, на які варто звертати увагу за тривалого стресу. Якщо вони зберігаються та заважають повсякденному життю та роботі, варто звернутися по фахову допомогу.
Дорожня карта
НААУ представила у Брюсселі ключові положення майбутнього закону…
Національна асоціація адвокатів України представила напрацювання до майбутнього закону про адвокатуру за напрямами Дорожньої карти з питань верховенства права. Презентація охопила теми доступу до професії, самоврядування, дисциплінарних процедур, професійного розвитку та гарантій адвокатської діяльності.
Дискусія
Спочатку повернення активів, потім субсидіарна відповідальність —…
У справах про банкрутство правової охорони потребує здатність самої юридичної особи зберігати та відновлювати майнову основу своєї діяльності. У цьому аспекті самостійним об’єктом правової охорони має бути право на платоспроможність, де юридична особа виступає потерпілим суб’єктом.
Навчання
Адвокатів учили висловлювати претензії без звинувачень
У складній розмові легко підмінити факти оцінками, почуття — звинуваченнями, а прохання — вимогою. Як висловити невдоволення, пояснити власні потреби й запропонувати конкретне рішення, залишивши співрозмовнику можливість відмовитися або запропонувати свій варіант?
Гарантії діяльності
Обшук у адвоката після виправдання клієнта: подано заяву про злочин
У Києві правоохоронці провели обшук у житлі адвоката, який захищав виправданого судом клієнта, та вилучили матеріали адвокатського досьє. Провадження розпочали невдовзі після виправдувального вироку, хоча документ, який шукали під час обшуку, вже перебував у матеріалах судової справи.
Навчання
Клієнт усно відмовився від адвоката: як оформити завершення…
Клієнт відмовився від допомоги адвоката, але не став підписувати документів про припинення співпраці. Як врахувати його волю й водночас не наразитися на звинувачення в самовільному залишенні без захисту?