"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Малозначні спори: проект Закону прийнято, але із застереженням
Переглядаючи критерії малозначних спорів, запропоновані народними депутатами на виконання рішення Конституційного Суду, Верховна Рада врахує потребу внесення змін до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також врахує пропозиції, висловлені Верховним Судом.
Парламент ухвалив за основу проект Закону №11026 від 19.02.2024 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах», відхиливши решту альтернативних способів вирішення проблеми.
Існуючі сьогодні розміри ціни позову (як критерій віднесення справи до категорії малозначних) значно перевищують розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного. На це восени минулого року звернув увагу Конституційний Суд (див. рішення № 10-р(ІІ)/2023). У зв’язку із чим у парламенті з’явилася кілька законопроектів.
Сьогодні для цілей ЦПК малозначними справами вважаються:
- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи незначної складності, визнані судом малозначними (крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
- справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на висновки КС, автори законодавчої ініціативи пропонують замінити згадані ціни позову у ч. 6 ст. 19 ЦПК на п’ятнадцять (замість ста) та тридцять (замість двохсот п’ятдесяти) мінімумів відповідно. Також, на думку нардепів, справи, що виникають з трудових відносин, не повинні розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження (ст. 274 ЦПК).
Аналогічні за змістом зміни пропонуються до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства. Так, у разі ухвалення закону в редакції його проекту, малозначним вважатиметься оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п’ятнадцяти (сьогодні – ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі нормативи, на думку законодавців, гарантуватимуть громадянам право на судовий захист у малозначних спорах.
У Верховній Раді 23 травня прийняли за основу такий проект, але із застереженням доопрацювати його положення відповідно до ч.1 ст.116 Регламенту ВР:
«Пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні. Такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту».
На необхідності застосування цього правила наполягли народні депутати під час обговорення документу у Комітеті ВР з питань правової політики. Там відзначили, що «є потреба внесення змін і до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також врахування пропозицій, висловлених Верховним Судом».
Верховний Суд оцінив запропоновані розміри прожиткового мінімуму для визначення малозначності спору як адекватні та такі, що вирішують констатовану КС проблему, при цьому не нівелюючи інститут малозначних справ.
Крім того, ВС звернув увагу на такі моменти:
1) зміни до ЦПК щодо підстав розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, зокрема щодо зменшення ціни позову, за якої справи незначної складності можуть бути визнані судом малозначними. На переконання суддів, недоцільно вносити запропоновані зміни та зменшувати цей критерій. Натомість доцільно залишити у цьому питанні положення щодо меж суддівського розсуду в чинній редакції.
2) виключення п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК, яким передбачено, що малозначними є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином суттєво зменшиться грошовий критерій («поріг») віднесення справ про захист прав споживачів до малозначних справ. Ці пропозиції підтримуються, оскільки справи про захист прав споживачів є доволі складними у правозастосуванні.
Нагадаємо, відповідно до ст. 131-2 Конституції, представництво осіб у суді здійснюють виключно адвокати. Втім, законом можуть бути визначені винятки, які стосуються зокрема малозначних спорів.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дискусія
Спадкування в сучасних умовах: строки, докази і цифрові активи
У спадкових справах під час воєнного стану виникають досить специфічні питання: спадкоємці перебувають за кордоном, пропускаються строки, реєстрація місця проживання не збігається з фактичним проживанням, а частина майна існує у цифровому середовищі.
Дискусія
Історію українського конституціоналізму обговорили на лекції
До Дня Конституції України Центр досліджень адвокатури і права НААУ спільно з Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили» організував онлайн-лекцію з історії українського конституційного процесу.
Дискусія
Медична реформа: баланс конституційних гарантій у сфері охорони…
Конституційне право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування сьогодні перевіряється практикою медичної реформи: доступом до пакетів медичних гарантій, судовим захистом пацієнтів, податковим режимом медичних послуг і рішеннями щодо мережі закладів охорони здоров’я.
Законодавство
НААУ розраховує на швидку ратифікацію Конвенції про захист…
Ратифікація Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката має супроводжуватися точковими змінами до законодавства для посилення адвокатських гарантій, але не повинна використовуватися як привід для демонтажу самоврядної моделі адвокатури.
Навчання
Правникам радять входити в адвокатуру через практику і менторство
Молоді юристи часто не бачать адвокатуру як перший професійний вибір, оскільки під час навчання переважно стикаються з теорією, а не з реальною роботою адвоката. Зрозуміти професію допомагають практика, менторство, робота поруч з досвідченим адвокатом і поступове занурення у справи.
Захист військових
Адвокати масштабують правову підтримку військових і постраждалого…
Правова допомога військовим має починатися з простих і швидких консультацій, але не завершуватися ними. Типові звернення з бригад перетворюються на узагальнення, цифрові сервіси та пропозиції до державних органів.
Дискусія
Трудова міграція в Україну: бізнесу бракує державних програм…
За наявною інформацією, українському ринку праці бракує близько 4,5 млн працівників. При цьому за останній рік в Україну вʼїхало понад 6 тис. легальних трудових мігрантів, хоча до 2022 року роботодавці щороку отримували понад 20 тис. дозволів на працевлаштування іноземців.
Навчання
Коли адвокату потрібен помічник і яким він має бути – вебінар
Коли адвокат витрачає значну частину робочого дня на документи, реєстри, адміністрування та первинну комунікацію з клієнтами, умовою збереження якості роботи зі справами стає питання помічника. В ньому цінують ініціативність, конфіденційність і вміння розставляти пріоритети.