"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Малозначні спори: проект Закону прийнято, але із застереженням
Переглядаючи критерії малозначних спорів, запропоновані народними депутатами на виконання рішення Конституційного Суду, Верховна Рада врахує потребу внесення змін до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також врахує пропозиції, висловлені Верховним Судом.
Парламент ухвалив за основу проект Закону №11026 від 19.02.2024 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах», відхиливши решту альтернативних способів вирішення проблеми.
Існуючі сьогодні розміри ціни позову (як критерій віднесення справи до категорії малозначних) значно перевищують розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного. На це восени минулого року звернув увагу Конституційний Суд (див. рішення № 10-р(ІІ)/2023). У зв’язку із чим у парламенті з’явилася кілька законопроектів.
Сьогодні для цілей ЦПК малозначними справами вважаються:
- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи незначної складності, визнані судом малозначними (крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
- справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на висновки КС, автори законодавчої ініціативи пропонують замінити згадані ціни позову у ч. 6 ст. 19 ЦПК на п’ятнадцять (замість ста) та тридцять (замість двохсот п’ятдесяти) мінімумів відповідно. Також, на думку нардепів, справи, що виникають з трудових відносин, не повинні розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження (ст. 274 ЦПК).
Аналогічні за змістом зміни пропонуються до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства. Так, у разі ухвалення закону в редакції його проекту, малозначним вважатиметься оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п’ятнадцяти (сьогодні – ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі нормативи, на думку законодавців, гарантуватимуть громадянам право на судовий захист у малозначних спорах.
У Верховній Раді 23 травня прийняли за основу такий проект, але із застереженням доопрацювати його положення відповідно до ч.1 ст.116 Регламенту ВР:
«Пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні. Такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту».
На необхідності застосування цього правила наполягли народні депутати під час обговорення документу у Комітеті ВР з питань правової політики. Там відзначили, що «є потреба внесення змін і до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також врахування пропозицій, висловлених Верховним Судом».
Верховний Суд оцінив запропоновані розміри прожиткового мінімуму для визначення малозначності спору як адекватні та такі, що вирішують констатовану КС проблему, при цьому не нівелюючи інститут малозначних справ.
Крім того, ВС звернув увагу на такі моменти:
1) зміни до ЦПК щодо підстав розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, зокрема щодо зменшення ціни позову, за якої справи незначної складності можуть бути визнані судом малозначними. На переконання суддів, недоцільно вносити запропоновані зміни та зменшувати цей критерій. Натомість доцільно залишити у цьому питанні положення щодо меж суддівського розсуду в чинній редакції.
2) виключення п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК, яким передбачено, що малозначними є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином суттєво зменшиться грошовий критерій («поріг») віднесення справ про захист прав споживачів до малозначних справ. Ці пропозиції підтримуються, оскільки справи про захист прав споживачів є доволі складними у правозастосуванні.
Нагадаємо, відповідно до ст. 131-2 Конституції, представництво осіб у суді здійснюють виключно адвокати. Втім, законом можуть бути визначені винятки, які стосуються зокрема малозначних спорів.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Гарантії діяльності
Омбудсман вимагає принципової реакції на насильство щодо адвокатів
Кожен факт перешкоджання законній діяльності адвоката, застосування фізичної сили, затягування розслідування чи приховування доказів має отримати належну правову оцінку. Держава зобов’язана забезпечити, щоб право на захист було реальною гарантією.
Дискусія
Для лобістів пропонують статус незалежної професійної діяльності
Фізичним особам, які здійснюють лобіювання, пропонують надати статус суб’єктів незалежної професійної діяльності. Для цього необхідно змінити Податковий кодекс, профільний закон, а також визначити особливості оподаткування професійних доходів і витрат лобістів.
Дискусія
Діти під тимчасовим захистом: юрисдикція, докази і місцевий адвокат
У транскордонному спорі щодо дитини статус тимчасового захисту сам по собі не визначає юрисдикцію і не гарантує результату. Адвокату потрібні узгоджені дії в Україні та країні перебування, своєчасний правовий висновок, місцевий колега і професійний переклад.
Законодавство
Заставу пропонують вносити майном, а її розмір — зменшувати
Національна асоціація адвокатів України запропонувала змінити правила застосування застави. Йдеться про можливість її внесення майном, чіткіші критерії визначення розміру та процесуальні гарантії для заставодавця.
Війна
У Херсоні російський дрон пошкодив приміщення Ради адвокатів…
Унаслідок нічної атаки російських військ на Херсон пошкоджено будівлю, в якій розташована рада адвокатів регіону. Вибуховою хвилею вибило вікна, уламками пошкоджено кабінети та майно.
Привітання
НААУ вітає Дениса Маслова з призначенням на посаду Міністра юстиції
Багаторічний досвід адвокатської діяльності Дениса Маслова, робота суддею, а також діяльність на посаді голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики забезпечили глибоке розуміння функціонування правової системи та викликів, які стоять перед нею.
Навчання
Коли стрес не минає: шість каналів відновлення
За умов тривалого стресу психіка неминуче реагує на те, що відбувається. Однак людина може полегшувати фізичні, емоційні та когнітивні прояви, регулярно поповнюючи ресурс у спосіб, який відповідає її індивідуальним особливостям.
Cудова практика
Витрати на правничу допомогу: огляд практики Верховного Суду
Верховний Суд оприлюднив тематичний огляд практики щодо витрат на професійну правничу допомогу в адміністративному судочинстві за період із січня 2018 року по травень 2026 року.