"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Малозначні спори: проект Закону прийнято, але із застереженням
Переглядаючи критерії малозначних спорів, запропоновані народними депутатами на виконання рішення Конституційного Суду, Верховна Рада врахує потребу внесення змін до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також врахує пропозиції, висловлені Верховним Судом.
Парламент ухвалив за основу проект Закону №11026 від 19.02.2024 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах», відхиливши решту альтернативних способів вирішення проблеми.
Існуючі сьогодні розміри ціни позову (як критерій віднесення справи до категорії малозначних) значно перевищують розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного. На це восени минулого року звернув увагу Конституційний Суд (див. рішення № 10-р(ІІ)/2023). У зв’язку із чим у парламенті з’явилася кілька законопроектів.
Сьогодні для цілей ЦПК малозначними справами вважаються:
- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи незначної складності, визнані судом малозначними (крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
- справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на висновки КС, автори законодавчої ініціативи пропонують замінити згадані ціни позову у ч. 6 ст. 19 ЦПК на п’ятнадцять (замість ста) та тридцять (замість двохсот п’ятдесяти) мінімумів відповідно. Також, на думку нардепів, справи, що виникають з трудових відносин, не повинні розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження (ст. 274 ЦПК).
Аналогічні за змістом зміни пропонуються до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства. Так, у разі ухвалення закону в редакції його проекту, малозначним вважатиметься оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п’ятнадцяти (сьогодні – ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі нормативи, на думку законодавців, гарантуватимуть громадянам право на судовий захист у малозначних спорах.
У Верховній Раді 23 травня прийняли за основу такий проект, але із застереженням доопрацювати його положення відповідно до ч.1 ст.116 Регламенту ВР:
«Пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні. Такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту».
На необхідності застосування цього правила наполягли народні депутати під час обговорення документу у Комітеті ВР з питань правової політики. Там відзначили, що «є потреба внесення змін і до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також врахування пропозицій, висловлених Верховним Судом».
Верховний Суд оцінив запропоновані розміри прожиткового мінімуму для визначення малозначності спору як адекватні та такі, що вирішують констатовану КС проблему, при цьому не нівелюючи інститут малозначних справ.
Крім того, ВС звернув увагу на такі моменти:
1) зміни до ЦПК щодо підстав розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, зокрема щодо зменшення ціни позову, за якої справи незначної складності можуть бути визнані судом малозначними. На переконання суддів, недоцільно вносити запропоновані зміни та зменшувати цей критерій. Натомість доцільно залишити у цьому питанні положення щодо меж суддівського розсуду в чинній редакції.
2) виключення п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК, яким передбачено, що малозначними є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином суттєво зменшиться грошовий критерій («поріг») віднесення справ про захист прав споживачів до малозначних справ. Ці пропозиції підтримуються, оскільки справи про захист прав споживачів є доволі складними у правозастосуванні.
Нагадаємо, відповідно до ст. 131-2 Конституції, представництво осіб у суді здійснюють виключно адвокати. Втім, законом можуть бути визначені винятки, які стосуються зокрема малозначних спорів.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дискусія
Межі експертизи: що встановлює експерт, а що доводить сторона
Експертний висновок може бути дієвим інструментом доказування лише тоді, коли адвокат правильно формулює питання, надає належні матеріали і розуміє межі компетенції експерта.
Видання
Тимчасовий захист у ЄС: адвокати підготували методичний матеріал
Після кількох років вимушеного перебування значної кількості українців у країнах Європейського Союзу тимчасовий захист став правовою основою довгострокового проживання, роботи, отримання соціальної допомоги та взаємодії з українським законодавством.
Законодавство
Штрафи за помилки у військовому обліку потребують чітких правил, —…
Відповідальність службових осіб за порушення правил військового обліку має бути юридично визначеною, пропорційною і реально застосовною. Інакше нові штрафи не захистять громадян від помилок в обліку, але створять додаткові ризики.
Навчання
Як адвокату на старті юридичної практики шукати клієнтів
Початок адвокатської практики безумовно потребує професійних знань. Разом із тим, для досягнення успіху важливе чітке розуміння власної спеціалізації, клієнта і каналів комунікації.
Взаємодія
Українські та французькі адвокати обговорили захист професійних…
У Національній асоціації адвокатів України відбулася зустріч із представниками Конференції адвокатів Паризької адвокатури (La Conférence des Avocats du Barreau de Paris). Говорили про гарантії адвокатської діяльності, захист адвокатської таємниці під час слідчих дій та роботу адвокатів в умовах війни.
Дискусія
У НААУ пропонують оновити податкові підходи до витрат адвокатів
Інструменти, сервіси та умови, в яких адвокати здійснюють професійну діяльність, постійно змінюються: від цифрових платформ і CRM-систем до домашнього офісу та засобів енергонезалежності. Водночас орієнтири ДПС щодо визначення витрат адвокатів при обчисленні оподатковуваного доходу залишаються прив’язаними до реалій, сформованих понад 13 років тому.
Євроінтеграція
Лідія Ізовітова: у євроінтеграційних змінах адвокатура є партнером…
Війна суттєво змінила умови роботи адвокатів, а євроінтеграція поставила перед професією нові інституційні завдання. Переговорний процес, який нині триває, охоплює питання верховенства права, незалежності правосуддя, основоположних прав, юстиції, свободи та безпеки.
Законодавство
НААУ вказала на прогалини в регулюванні узуфрукту земельних…
Національна асоціація адвокатів України надала зауваження і пропозиції до законопроєкту щодо впровадження ринкових інститутів права користування земельними ділянками. Документ має усунути прогалини, які виникли після запровадження узуфрукту як нового виду речового права.