"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Малозначні спори: проект Закону прийнято, але із застереженням
Переглядаючи критерії малозначних спорів, запропоновані народними депутатами на виконання рішення Конституційного Суду, Верховна Рада врахує потребу внесення змін до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також врахує пропозиції, висловлені Верховним Судом.
Парламент ухвалив за основу проект Закону №11026 від 19.02.2024 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах», відхиливши решту альтернативних способів вирішення проблеми.
Існуючі сьогодні розміри ціни позову (як критерій віднесення справи до категорії малозначних) значно перевищують розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного. На це восени минулого року звернув увагу Конституційний Суд (див. рішення № 10-р(ІІ)/2023). У зв’язку із чим у парламенті з’явилася кілька законопроектів.
Сьогодні для цілей ЦПК малозначними справами вважаються:
- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи незначної складності, визнані судом малозначними (крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
- справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на висновки КС, автори законодавчої ініціативи пропонують замінити згадані ціни позову у ч. 6 ст. 19 ЦПК на п’ятнадцять (замість ста) та тридцять (замість двохсот п’ятдесяти) мінімумів відповідно. Також, на думку нардепів, справи, що виникають з трудових відносин, не повинні розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження (ст. 274 ЦПК).
Аналогічні за змістом зміни пропонуються до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства. Так, у разі ухвалення закону в редакції його проекту, малозначним вважатиметься оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п’ятнадцяти (сьогодні – ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі нормативи, на думку законодавців, гарантуватимуть громадянам право на судовий захист у малозначних спорах.
У Верховній Раді 23 травня прийняли за основу такий проект, але із застереженням доопрацювати його положення відповідно до ч.1 ст.116 Регламенту ВР:
«Пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні. Такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту».
На необхідності застосування цього правила наполягли народні депутати під час обговорення документу у Комітеті ВР з питань правової політики. Там відзначили, що «є потреба внесення змін і до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також врахування пропозицій, висловлених Верховним Судом».
Верховний Суд оцінив запропоновані розміри прожиткового мінімуму для визначення малозначності спору як адекватні та такі, що вирішують констатовану КС проблему, при цьому не нівелюючи інститут малозначних справ.
Крім того, ВС звернув увагу на такі моменти:
1) зміни до ЦПК щодо підстав розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, зокрема щодо зменшення ціни позову, за якої справи незначної складності можуть бути визнані судом малозначними. На переконання суддів, недоцільно вносити запропоновані зміни та зменшувати цей критерій. Натомість доцільно залишити у цьому питанні положення щодо меж суддівського розсуду в чинній редакції.
2) виключення п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК, яким передбачено, що малозначними є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином суттєво зменшиться грошовий критерій («поріг») віднесення справ про захист прав споживачів до малозначних справ. Ці пропозиції підтримуються, оскільки справи про захист прав споживачів є доволі складними у правозастосуванні.
Нагадаємо, відповідно до ст. 131-2 Конституції, представництво осіб у суді здійснюють виключно адвокати. Втім, законом можуть бути визначені винятки, які стосуються зокрема малозначних спорів.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Навчання
Земля 2026: питання земельних правовідносин обговорили у Львівській…
21 січня у Львівській торгово-промисловій палаті відбувся семінар «Земля-2026. Актуальні питання земельних правовідносин», організований спільно Львівською торгово-промисловою палатою та Комітетом НААУ з питань аграрного, земельного та довкілевого права.
Привітання
Лідія Ізовітова отримала відзнаку чеської адвокатури
23 січня у Празі під час гала-вечора конкурсу «Юрист року 2025» голова Чеської адвокатської палати (ČAK) Моніка Новотна вручила голові НААУ, РАУ Лідії Ізовітовій Орден чеської адвокатури — відзнаку для визначних представників зарубіжної адвокатури.
Cудова практика
Як в Україні блокують виконання судових рішень: результати…
З метою визначення механізмів протидії законному виконанню судових рішень Асоціація приватних виконавців України спільно з Комітетом НААУ з питань примусового виконання рішень провели опитування державних і приватних виконавців, адвокатів та інших експертів.
Взаємодія
У НААУ розраховують на експертну підтримку IBA щодо реформ
22 січня в офісі Національної асоціації адвокатів України відбулася робоча зустріч представників інституту адвокатури з виконавчим директором Міжнародної асоціації юристів (IBA) Марком Еллісом, в ході якої сторони обговорили поточні проєкти і напрями подальшої співпраці.
Призначення
Олексія Шевчука призначено до складу Конкурсної комісії з відбору…
Генеральний прокурор Руслан Кравченко видав наказ № 405 від 23 грудня 2025 року про визначення членів Конкурсної комісії, яка здійснюватиме відбір на вакантні адміністративні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП).
Гарантії діяльності
Від ярликів до насильства: про наслідки ототожнення адвоката з…
Коли клієнт стає «токсичним» захисник відчуває тиск: ярлики, кампанії й погрози змушують адвоката виправдовуватись, берегти родину і думати про безпеку, а не про позицію у справі. За таких умов захист поступово перетворюється на формальність.
Законодавство
Релігійний шлюб і фактичний сімейний союз в книзі ЦК: що не так?
Проєкт книги 7 «Сімейне право» одночасно передбачає запровадження механізму вчинення релігійного обряду шлюбу з подальшою державною реєстрацією та введення поняття «фактичний сімейний союз» із поширенням на нього окремих правових наслідків, притаманних зареєстрованому шлюбу.
ЄРАУ
25 січня — технічні роботи в ЄРАУ та особистому кабінеті адвоката
У неділю, 25 січня з 09:00 до 21:00 у базі даних Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ) та в Особистому кабінеті адвоката на сайті Національної асоціації адвокатів України триватимуть планові технічні роботи.