"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Малозначні спори: проект Закону прийнято, але із застереженням
Переглядаючи критерії малозначних спорів, запропоновані народними депутатами на виконання рішення Конституційного Суду, Верховна Рада врахує потребу внесення змін до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також врахує пропозиції, висловлені Верховним Судом.
Парламент ухвалив за основу проект Закону №11026 від 19.02.2024 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах», відхиливши решту альтернативних способів вирішення проблеми.
Існуючі сьогодні розміри ціни позову (як критерій віднесення справи до категорії малозначних) значно перевищують розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного. На це восени минулого року звернув увагу Конституційний Суд (див. рішення № 10-р(ІІ)/2023). У зв’язку із чим у парламенті з’явилася кілька законопроектів.
Сьогодні для цілей ЦПК малозначними справами вважаються:
- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи незначної складності, визнані судом малозначними (крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
- справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на висновки КС, автори законодавчої ініціативи пропонують замінити згадані ціни позову у ч. 6 ст. 19 ЦПК на п’ятнадцять (замість ста) та тридцять (замість двохсот п’ятдесяти) мінімумів відповідно. Також, на думку нардепів, справи, що виникають з трудових відносин, не повинні розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження (ст. 274 ЦПК).
Аналогічні за змістом зміни пропонуються до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства. Так, у разі ухвалення закону в редакції його проекту, малозначним вважатиметься оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п’ятнадцяти (сьогодні – ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі нормативи, на думку законодавців, гарантуватимуть громадянам право на судовий захист у малозначних спорах.
У Верховній Раді 23 травня прийняли за основу такий проект, але із застереженням доопрацювати його положення відповідно до ч.1 ст.116 Регламенту ВР:
«Пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні. Такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту».
На необхідності застосування цього правила наполягли народні депутати під час обговорення документу у Комітеті ВР з питань правової політики. Там відзначили, що «є потреба внесення змін і до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також врахування пропозицій, висловлених Верховним Судом».
Верховний Суд оцінив запропоновані розміри прожиткового мінімуму для визначення малозначності спору як адекватні та такі, що вирішують констатовану КС проблему, при цьому не нівелюючи інститут малозначних справ.
Крім того, ВС звернув увагу на такі моменти:
1) зміни до ЦПК щодо підстав розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, зокрема щодо зменшення ціни позову, за якої справи незначної складності можуть бути визнані судом малозначними. На переконання суддів, недоцільно вносити запропоновані зміни та зменшувати цей критерій. Натомість доцільно залишити у цьому питанні положення щодо меж суддівського розсуду в чинній редакції.
2) виключення п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК, яким передбачено, що малозначними є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином суттєво зменшиться грошовий критерій («поріг») віднесення справ про захист прав споживачів до малозначних справ. Ці пропозиції підтримуються, оскільки справи про захист прав споживачів є доволі складними у правозастосуванні.
Нагадаємо, відповідно до ст. 131-2 Конституції, представництво осіб у суді здійснюють виключно адвокати. Втім, законом можуть бути визначені винятки, які стосуються зокрема малозначних спорів.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Самоврядування
Члени КДКА не мають обовʼязку подавати декларації - РАУ
Рада адвокатів України дослідила правовий статус членів органів адвокатського самоврядування та констатувала відсутність у них обов’язку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
ЄРАУ
Популярні юридичні практики серед адвокатів: перші дані ЄРАУ
142 адвокати вже скористалися можливістю указати свої ключові юридичні практики в особистому кабінеті Єдиного реєстру адвокатів України. Опцію запроваджено рішенням РАУ та активовано наприкінці жовтня після оновлення програмного забезпечення.
Самоврядування
РАУ визначила 12 напрямів виконання Дорожньої карти щодо адвокатури
Рада адвокатів України під час засідання, що проходить 12 грудня, розглянула Дорожню карту з питань верховенства права, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2025 № 475-р. Документ передбачає розроблення та прийняття до IV кварталу 2026 року законопроекту про вдосконалення правового регулювання адвокатської діяльності.
Самоврядування
Гарантії адвокатської діяльності та БПД - теми чергового засідання…
Сьогодні, 12 грудня, розпочинається дводенне засідання Ради адвокатів України. На порядку денному – питання реалізації завдань адвокатури, удосконалення системи безоплатної правничої допомоги, діяльність органів адвокатського самоврядування, а також розгляд звернень про надання роз’яснень.
Гарантії діяльності
Проблему порушення права людини на правничу допомогу у ТЦК визнав…
Уповноважений Верховної Ради з питань прав людини Дмитро Лубінець підтвердив наявність проблеми забезпечення конституційного права людини на професійну правничу допомогу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Привітання
Визначено переможців конкурсу есе про роль ШІ в українській…
5 грудня в Навчально-науковому інституті міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка відбувся фінал другого всеукраїнського конкурсу студентських есе на тему «Сучасна українська дипломатія: синергія людського та штучного інтелекту на захисті національних інтересів».
Гарантії діяльності
Відмова адвоката від гарантій не звільняє слідство від обов’язку…
Участь представника ради адвокатів регіону під час обшуку в адвоката (огляду житла чи іншого володіння, приміщень, де він здійснює діяльність, тимчасового доступу до речей і документів) є законодавчо встановленою гарантією і не залежить від волевиявлення самого адвоката. Відмова адвоката від участі представника органу адвокатського самоврядування не звільняє орган досудового розслідування від обов’язку забезпечити реалізацію цієї гарантії всіма доступними засобами.
Дискусія
Фінмоніторинг і адвокатська таємниця: де проходить межа -…
Для адвокатів фінмоніторинг перетворився на ходіння по лезу: закон вимагає виявляти ризикові операції, водночас більшість видів правничої допомоги виведені з-під його дії. Як виконувати обовʼязки, не руйнуючи професійну таємницю і довіру клієнтів?