Два критерії малозначності спорів не відповідають Конституції – рішення КС

Визначені у ЦПК розміри ціни позову (як критерій віднесення справи до категорії малозначних) перевищують розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного.

Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі за скаргами щодо  конституційності п.п. 1, 5 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч.3 ст. 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Нагадаємо, за загальним правилом ст. 131-2 Конституції представництво осіб у суді здійснюють виключно адвокати. Втім, законом можуть бути визначені винятки, які стосуються зокрема малозначних спорів. Так, наприклад, ч. 2. ст. 60 ЦПК встановлено, що під час розгляду справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути не лише адвокат, але й особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність.

Критерії малозначних справ визначаються ч. 6 ст. 19 ЦПК:

«6. Для цілей  Кодексу малозначними справами є:

1)  справи,  у  яких  ціна позову не  перевищує  ста  розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

…

5)  справи  про захист прав споживачів, ціна позову в  яких  не перевищує  двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового  мінімуму  для працездатних осіб».

Оцінюючи ці норми, КС виходив із того, що визнання справи малозначною та як наслідок її розгляд, за загальним правилом  у порядку спрощеного позовного провадження є передумовою додержання розумних строків розгляду справи судом – однієї з основних засад судочинства.

Скорочений строк розгляду малозначних справ та інші процесуальні особливості розв’язання малозначних спорів мають наслідком  зниження судових витрат для особи, яка  реалізує своє конституційне право на судовий захист, що у цілому полегшує доступ до правосуддя.

Крім того, види малозначних справ, визначені ЦПК, є узгодженими із застосовними в країнах ЄС приписами Європейської процедури розв’язання дрібних позовів у країнах ЄС  від 11 липня 2007 року № 861/2007 зі змінами (The European Small Claims Procedure), затвердженої Європейським Парламентом і Радою Європейського Союзу.

Критерії малозначності, визначені ЦПК також були досліджені Судом на предмет їх домірності та відсутності в них дискримінаційного змісту з огляду на визначені у них розміри ціни позову. Держава, реалізуючи свій розсуд щодо встановлення в процесуальному законі розміру ціни позову як критерію для віднесення справи до категорії малозначних, має обовʼязок додержуватись конституційних принципів та зважати на потребу існування правомірної мети використання такого юридичного засобу віднесення цивільних справ до категорії малозначних як ціна позову та домірність цього юридичного засобу.

У цьому аспекті визначені в ч.6  ст. 19 ЦПК розміри ціни позову як критерій віднесення справи до категорії малозначних у сумі 268 400 грн (пункт 1) та 671 000 грн (пункт 5) є не лише значними, а й перевищують установлені у законі розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного.

Ураховуючи наведене, Конституційний Суд дійшов висновку, що п.п. 1, 5 ч. 6 ст. 19 Кодексу у зазначеному аспекті суперечать ч.1 ст. 8 та ч.2 ст.24 Конституції.

Конституційний Суд також наголосив на обов’язковості забезпечення Україною високого рівня захисту прав споживачів у спосіб створення та функціонування механізму здійснення та захисту прав споживачів.

Оцінюючи п.5 ч.6 ст. 19 Кодексу, Суд визнав наявність у Верховної Ради повноважень із ухвалення законів, які змінюють регулювання процесуальних відносин за участю споживачів. Проте така діяльність та зміст законів мають відповідати конституційним вимогам, зокрема вимозі юридичної визначеності в аспекті передбачуваності, вмотивованості, та послідовності законодавчого регулювання.

І пункт, за яким до категорії малозначних справ віднесено справи про захист прав споживачів ціна позову у яких не перевищує двохсот п’ятдесяти мінімумів не відповідає вимозі юридичної визначеності  та є неузгодженим з конституційними приписами та міжнародними зобов’язаннями.

Окремо КС дав правову оцінку існуючим фільтрам для касаційного перегляду судових рішень. Одним із них згідно із п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК є малозначність справи:

«3. Не підлягають касаційному оскарженню:

…

2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково».

У КС зазначили, що фільтри в цілому мають правомірну мету – додержання принципу остаточності судового рішення  (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Додержання цього принципу є надважливим для забезпечення поваги до суду, його рішень та дієвості всієї системи правосуддя в державі.

Чинне врегулювання у Кодексі процесуальних відносин з касаційного перегляду у цивільних справах судових рішень узгоджено з приписом п. 8 ч. 2 ст. 129 Основного Закону та відповідає ролі Верховного Суду не лише як суду касаційної інстанції у цивільних справах, а й як найвищого суду в системі судоустрою України. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень має виконувати повноваження щодо  усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків судових рішень, а не задля нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв’язанні цивільних спорів.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.