Правові інструменти захисту бізнесу в умовах війни проаналізували в НААУ

Український бізнес працює в умовах війни, браку фінансування, тиску правоохоронних органів, регуляторної непередбачуваності та складного судового захисту. Про те, які правові інструменти можуть допомогти бізнесу зберігати активи, залучати інвестиції, документувати ризики та відшкодовувати збитки, говорили під час круглого столу «Виклики, які зазнає бізнес в 2026 році».

Захід організував Комітет НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів. Модерував дискусію заступник голови Комітету Сергій Лисенко.

Ринок ризику

Заступник голови Комітету Юрій Шуліка зазначив, що Комітет планує розвивати співпрацю за кількома напрямами: з Торгово-промисловою палатою України, у питаннях державного майна та приватизації, а також у взаємодії з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Серед актуальних для бізнесу питань він назвав відшкодування збитків, добровільне страхування воєнних ризиків, збереження інвестиційної діяльності на постраждалих від війни територіях, прозорість контролюючих і правоохоронних органів, судову реформу, захист прав інвесторів та власників, а також збереження малого і середнього бізнесу.

Під час обговорення учасники наголошували, що для інвестора важливим є не лише придбання активу в Україні, а й можливість його зберегти та захистити після придбання. У цьому контексті С.Лисенко звернув увагу, що без належної роботи судової системи права не будуть захищені, особливо з огляду на перевантаження судів і нестачу суддів.

Член Ради Комітету Євгеній Богданов виступив із доповіддю, присвяченою юридичним бар’єрам інвестування в Україну та чинникам, які сьогодні насторожують або обмежують іноземного інвестора. У фокусі виступу були не лише безпекові ризики, пов’язані з війною, а й комплекс правових та регуляторних викликів: валютні обмеження, страхові та компенсаційні механізми, питання репатріації капіталу, захисту активів, доступу до землі, інвестиційного скринінгу, корпоративного управління та передбачуваності державного регулювання.
Окрему увагу було приділено тому, що Україна залишається ринком значних можливостей, однак маючи при цьому комплекс незвичних ризиків. Для повноцінного залучення іноземного капіталу потребується посилення довіри до правової системи, державних інституцій та механізмів захисту інвестора.

Адвокатура може і має бути тим самим сполученням яке, враховуючи інтереси іноземного інвестора, локального бізнесу та держави, сприятиме їх ефективній взаємодії і адаптації до сучасних реалій.

Документи до спору

Про практичні інструменти, які бізнес використовує в умовах війни, говорив перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран. Він навів приклад звернення виробника дронів щодо істотної зміни обставин виконання контракту та зазначив, що висновок ТПП став підставою для відкриття переговорної процедури.

Серед поширених документів, з якими працює ТПП, її представник назвав підтвердження істотної зміни обставин, форс-мажору, цінові довідки, підтвердження статусу єдиного виробника військової продукції, а також документи щодо походження товарів у межах Ukraine Facility. Стосовно останньої М.Непран пояснив, що роботи, товари та послуги, які фінансуються в межах цього механізму, мають бути українського або європейського походження. Для підтвердження походження ТПП разом із Єврокомісією використовує сертифікати, а глибина переробки має становити 50% + 1%.

Він також звернув увагу на потребу документувати позицію бізнесу ще до виникнення спору. У сфері державних закупівель і оборонних контрактів ризики можна мінімізувати, якщо кожен крок підтверджувати документами, зокрема ціновими довідками, дослідженнями ринку або оцінкою залежно від ситуації.

Збитки без очікування

Розповідаючи про збитки під час війни, член Ради Комітету Святослав Болінський звернув увагу, що бізнес часто не звертається по захист, бо не знає, як це зробити, не бачить дієвих інструментів і не має часу на відповідні процедури.

За його словами, у судових спорах підприємства звертаються з позовами до держави-агресора, її Міністерства оборони, Генеральної прокуратури, Нацбанку та інших суб’єктів, однак після отримання рішення постає питання фактичного стягнення.

Одним із можливих напрямів захисту спікер назвав звернення з позовами до підсанкційних осіб, які можуть розглядатися як солідарні відповідачі у справах про відшкодування шкоди, завданої війною. Водночас судова влада не завжди готова сприймати таку конструкцію, а серед проблем виникають судовий збір, доведення причинно-наслідкового зв’язку та загальна новизна практики.

І хоча судова практика щодо підсанкційних осіб лише формується, вже є окремі рішення про солідарне стягнення збитків, заподіяних унаслідок війни. С.Болінський також наголосив, що бізнесу під час оцінки шкоди варто враховувати не лише прямі збитки й упущену вигоду, а й вартість корпоративних прав, яка може знецінюватися внаслідок втрати або руйнування бізнесу.

Час як ризик

Впливу строків судового розгляду на стійкість бізнесу присвятив виступ член Ради Комітету Дмитро Мамчик. За його словами, строки розгляду господарських та адміністративних справ в Україні залишаються значними і впливають як на внутрішній бізнес, так і на іноземних інвесторів.

Він навів дані Державної податкової служби, за якими станом на грудень 2025 року в судах перебувало 70 тис. справ за позовами до податкових органів на загальну суму 477 млрд грн. Із них було розглянуто лише 18 тис. справ на суму 172 млрд грн, а майже 52 тис. справ на 300 млрд грн залишилися нерозглянутими на наступний рік.

Спікер зазначив, що за статистикою Верховного Суду середній строк розгляду господарських справ у судах першої інстанції у 2024 році становив 86 днів, а в апеляції — 77 днів. Водночас повний цикл розгляду справи від подання позову до касації у стандартних спорах може тривати від 6 до 18 місяців, а у складних випадках — довше.

Серед наслідків тривалого судового розгляду для бізнесу Д.Мамчик назвав заморожений капітал, неможливість планування, складність залучення інвесторів, відмови банків у кредитуванні, додаткові витрати на адвокатів, судовий збір, експертизи та інші процесуальні витрати. Окремо він згадав психологічний тиск на керівників бізнесу, які втрачають концентрацію на основній діяльності та приймають рішення під тиском невизначеності.

Ветеранський сегмент

Голова Комітету Сергій Хільченко зазначив, що ветеранське підприємництво стало сегментом економіки, який поступово стає фактором обороноздатності країни. Він нагадав, що закон про ветеранське підприємництво набув чинності 26 лютого 2026 року. Суб’єктами ветеранського підприємництва можуть бути ветерани або ветеранки зі статусом ФОП, самозайняті особи приватного права, а також юридичні особи, статутний капітал яких на 100% сформований ветеранами. До ухвалення закону були пропозиції знизити вимогу щодо участі ветеранів у статутному капіталі до 60%, однак в остаточній редакції залишилася стовідсоткова участь, що в Комітеті вважають дискусійним.

Закон передбачає фінансову допомогу, гранти, погашення відсотків за кредитами, допомогу щодо лізингових і факторингових платежів, а також право суб’єктів ветеранського підприємництва першочергово без аукціону отримувати у користування майно державної та комунальної власності.

Також ідеться про квоти для ветеранського бізнесу в індустріальних парках, підтримку інвестиційних проєктів і зарезервовані контракти до 5% від державного бюджету. Водночас нормативна база ще розробляється, а питання зарезервованих контрактів та індустріальних парків наразі залишаються рамковими і перебувають на доопрацюванні.

Серед прогалин С.Хільченко назвав обмеження статусу ветеранського бізнесу п’ятьма роками, можливість скористатися лише одним видом допомоги, неврахування членів родин ветеранів і загиблих військових, відсутність податкових преференцій та труднощі доступу ветеранів до кредитування.

***

Підсумовуючи роль адвокатської спільноти у захисті бізнесу, С.Лисенко зазначив, що Комітет НААУ з питань захисту бізнесу та інвесторів і загалом комітети Асоціації можуть бути містком між підприємцями і державою. Йдеться про те, щоб допомогти органам влади почути бізнес, а правникам — пояснювати його потреби мовою правових процедур.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.