Суддя долучилася до обговорення професійних викликів молодих адвокатів

У судовому засіданні першорядне значення має зміст правової позиції адвоката. Водночас, структура документів, робота із судовою практикою, дотримання строків, процесуальна дисципліна, комунікація впливають на те, як суд сприймає роботу сторони справи.

На ці аспекти звернула увагу голова Ковельського міськрайонного суду Волинської області Тетяна Денисюк під час фахової дискусії «Типові помилки адвокатів у судових засіданнях: думка судді», організованої Молодіжним комітетом НААУ – UNBA NextGen у Волинській області. Модерувала захід регіональна представниця цього комітету Наталія Савчук.

На початку виступу Т.Денисюк одразу уточнила, що не буде використовувати слово «помилки» із назви заходу, оскільки воно має негативне забарвлення. Крім того, оцінювати рішення або вчинок адвоката як помилковий може сам адвокат, коли аналізує результат справи, або дисциплінарний орган, який перевіряє дотримання професійних стандартів. Натомість суддя запропонувала обговорити погляд суду на конструктивний діалог і «правила гри» у судовому засіданні.

За її словами, перший контакт суду з адвокатом відбувається через документи. Тому позовна заява, відзив, клопотання чи інше звернення мають бути лаконічними і структурованими: короткий виклад обставин, факт, доказ, норма права, висновок, чітка резолютивна частина та посилання на додатки. Така структура одразу викликає повагу до професійності адвоката.

Далі суддя звернула увагу на роботу із прецедентами. Якщо існує кілька підходів або практика змінюється, краще відкрито про це зазначити й пояснити, чому саме обрана інтерпретація підходить до конкретної справи. Суддя наголосила, що перевіряє посилання на позиції апеляційного суду чи Верховного Суду, а коли бачить, що практика змінилася, рівень довіри до адвоката знижується.

Ще один аспект — відкритість доказів і дотримання строків. Т.Денисюк нагадала, що етапність подання доказів дає можливість залишити подальші клопотання без розгляду. Водночас адвокат, який заперечує проти подання додаткових доказів іншою стороною, може згодом сам опинитися в ситуації, коли йому потрібно буде подати важливий доказ після відповідної стадії.

Суддя також пояснила, чому участь адвоката у судовому засіданні залишається важливою навіть тоді, коли позицію викладено письмово. Сторонам потрібно висловити своє бачення і бути почутими. У присутності адвоката учасники інколи змінюють мету звернення до суду, погоджуються на позасудове врегулювання, врегулювання спору за участю судді або мирову угоду.

Загальні заперечення без посилання на норму процесуального закону суддя навела як приклад непрофесійної реакції. За словами судді, фраза на кшталт «я заперечую, бо це незаконно» виглядає банально. Краще сприймається заперечення з посиланням на конкретну норму права, яка обмежує або забороняє відповідну дію опонента.

Говорячи про комунікацію в засіданні, Т.Денисюк зазначила, що тональність, риторика, поставлена мова і запас слів впливають на сприйняття виступу. Водночас головним для суду залишається не форма сама по собі, а здатність адвоката довести факти й обставини справи. Окремо суддя нагадала, що незгода з поведінкою судді також має висловлюватися у процесуальній формі: через зауваження до протоколу судового засідання або відповідні аргументи в апеляційній скарзі.

Ще одна порада стосувалася межі між стратегією захисту і зловживанням правами. Як приклади суддя навела подання кількох позовів, спроби обрати суддю, визначення підсудності через додаткові вимоги, а також заявлення відводу вже після небажаного для сторони рішення. Такі дії, за її словами, можуть сприйматися як спрямовані на затягування процесу.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.