3D-модель у кримінальній справі: що має знати адвокат

3D-технології вже використовуються в кримінальному провадженні. Тому адвокат має розуміти, як формується цифрова модель, як перевірити її автентичність, де можуть виникати процесуальні помилки та як використати такі дані в інтересах клієнта.

Про це говорили на вебінарі «3D-технології: нові можливості для адвоката», організованому Молодіжним комітетом НААУ – UNBA NextGen за підтримки Ради адвокатів Луганської області та Університету Короля Данила. Спікером заходу виступив доцент кафедри права Університету Артем Коваленко. Модерував захід представник Комітету у Луганській області Максим Сібілєв.

Він відзначив, що якщо захисник не розуміє, як формується цифрова хмара точок і як перевірити автентичність цифрового треку, він ризикує поступитися стороні обвинувачення вже на етапі досудового розслідування. Це дозволяє адвокату оцінити доказове значення 3D-моделі, виявити можливі технічні або процесуальні недоліки та використати відповідні аргументи в інтересах клієнта.

А.Коваленко пояснив принципи роботи 3D-сканування, фотограметрії та цифрової реконструкції. На відміну від звичайного фотознімка, який фіксує об’єкт з одного боку і в одній проекції, 3D-сканування дозволяє відтворити його в об’ємі, із розмірно-просторовими та кольоровими характеристиками. Таку модель можна обертати, наближати, вимірювати, зіставляти з іншими моделями або використовувати для наочної демонстрації в суді.

Спікер звернув увагу на нерівність сторін у доступі до криміналістичної техніки. «Об’єктивно кажучи, за чинного кримінального судочинства сторона обвинувачення має монополію на застосування криміналістичної техніки», — сказав він, додавши, що саме тому важливо досліджувати, як адвокати можуть отримувати користь від використання таких інструментів.

Технологія вже застосовується в Україні. Зокрема, у системі експертно-криміналістичних центрів МВС використовуються системи БАЛСКАН для 3D-сканування стріляних куль і гільз. Такі системи дають змогу створювати детальні 3D-моделі балістичних об’єктів і використовувати їх для перевірки за обліками та візуалізації під час експертних досліджень.

Коваленко також навів приклад власного експерименту зі скануванням сліду взуття на сухому дрібному піску. Такий слід неможливо було б зафіксувати гіпсовим зліпком, оскільки він розплився б під дією гіпсу. Натомість 3D-модель дала змогу побачити не лише загальний візерунок підошви, а й мікродефекти розміром менше міліметра — сліди від неповного пролиття гуми, які можуть бути індивідуальними ідентифікаційними ознаками конкретної пари взуття. Перевага 3D-моделі полягає також у тому, що її можна інвертувати і безпосередньо порівнювати слідоутворюючий об’єкт зі слідом. За словами спікера, у змодельованому сліді відобразилися навіть ті дрібні дефекти підошви, на які він спершу не очікував.

Процесуальний блок вебінару стосувався того, чи може 3D-сканування застосовуватися за чинним КПК. А.Коваленко зазначив, що сам термін «3D» у КПК не використовується, однак це не означає заборони на застосування таких технологій. Він звернув увагу на ч. 7 ст. 237 КПК щодо огляду, положення ст. 241 КПК про освідування, а також ст. 105 КПК, яка передбачає електронні копії об’єктів як додатки до протоколу. На його думку, ці норми у системному зв’язку дають підстави розглядати перелік науково-технічних засобів як відкритий. Водночас застосування нових технічних засобів має відповідати загальним вимогам ефективності, доцільності, безпечності та наукової обґрунтованості.

Через відсутність спеціальної регламентації він запропонував практичний алгоритм належного використання 3D-сканування під час процесуальних дій. Зокрема, на думку А.Коваленка, до застосування 3D-сканера варто залучати кваліфікованого спеціаліста, зазначати в протоколі модель сканера, серійний номер, програмне забезпечення, кваліфікацію спеціаліста та об’єкти, які були відскановані. Також він рекомендував паралельно використовувати класичні способи фіксації — опис, фото- і відеозйомку.

Окремо йшлося про сертифікацію обладнання. За словами спікера, він не вбачає у чинному законодавстві про метрологію вимоги обов’язкової повірки чи сертифікації 3D-сканерів. Водночас виробники можуть самостійно сертифікувати обладнання за міжнародними стандартами, а для оцінки точності слід звертати увагу на технічну документацію виробника.

Для сторони захисту 3D-технології можуть використовуватися у кількох напрямах. Адвокат може звертати увагу на розбіжності між ручними вимірюваннями і даними 3D-моделі, ставити питання про належність застосування технічних засобів, клопотати про використання 3D-сканування або призначення експертизи за 3D-моделями. Також захист може самостійно замовляти відповідні експертизи і використовувати їх результати для наочної презентації позиції в суді.

За словами А.Коваленка, 3D-технології вже застосовуються або поступово входять у практику розслідування воєнних злочинів, балістичних і трасологічних досліджень, а також окремих будівельно-технічних експертиз.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.