Поняття колабораційної діяльності варто звузити, - думка
![](/assets/uploads/news/zakonodavstvo/2024-02-29-dumka_65e082a898082.jpg)
Основним критерієм злочинності діяння колабораціонізму має бути добровільність згоди на співпрацю з агресором. І, аби забезпечити справедливе правосуддя для людей з ТОТ, окрім примусу, законодавець має запровадити заходи заохочення.
Про проблеми кваліфікації колабораційної діяльності в ефірі спецпроєкту «Цифрова держава» на телеканалі Ukraine World News говорив член Комітету НААУ з питань кримінального права та процесу Олександр Мірошник.
Він звернув увагу на широке коло кваліфікуючих ознак цього злочину, але основним критерієм, на його думку, має слугувати добровільність дій. «Є маса випадків, коли люди, наші підзахисні, підпадали під ознаку цього злочину тільки за те, що, наприклад, когось там пригостили з окупантів під час окупації харчовими продуктами або іншими засобами, - пояснив адвокат. - Це також є юридичною ознакою злочину». Але, на думку О.Мірошника, таких людей слід відрізняти від тих, хто дійсно заслуговує на покарання, - хто добровільно пішов на співпрацю з ворогом, наприклад, почав поставляти харчові продукти, паливо.
Член профільного комітету НААУ навів статистичні дані, згідно з якими найбільше засуджених за колабораціонізм було у Сумській області. Він відзначив широку різноманітність ознак злочину та обсягу дій, встановлених у вироках, а їхню кількість назвав ненормальною. «Тому думаю, що варто було б все ж таки звузити це поняття», - резюмував адвокат.
О.Мірошник зауважив: якщо людину змусили отримати паспорт держави-агресора, то вона злочину не вчиняла. «Таких людей на окупованих територіях сотні, тисячі. Це вже ні для кого не секрет, - переконаний він. – І можливо в цьому випадку законодавець окрім заходів примусу має запровадити ще заходи заохочення, як людину заохотити відмовитися від громадянства країни-агресора».
«Держава виконує не тільки примусову функцію шляхом запровадження кримінальної відповідальності за ті чи інші діяння, а ще і заохочувальні функції. Давайте над цим подумаємо», - запропонував адвокат.
Відповідаючи на запитання журналіста про необхідні зміни до законодавства, він навів приклад адвоката Вольфганга Фогеля з Німеччини. «Він співпрацював зі Штазі, за завданням якої брав участь в обміні політичних шпигунів, політичних в'язнів. Він багато зробив в цьому плані. Фактично він був посередником між Заходом і Сходом, Радянським Союзом і Німецькою Демократичною Республікою. Коли Німеччина об'єдналася, коли Радянський Союз розпався, його звинувачували по багатьох пунктах, звинуватили в зв'язках з КДБ, закидали, що він продавав власність емігрантів за заниженими цінами… Знаєте, як він був засуджений? Ніяк! Він був виправданий», - розповів О.Мірошник.
Він також висловив переконання, що притягнути всіх до відповідальності неможливо. «В цьому достатньо глибокому та чутливому питанні ми повинні також розробити критерії для того, щоб у нас не вийшло так, що ми вимушені будемо притягати до кримінальної відповідальності невизначене коло осіб… Суди будуть перевантажені. Суди і так перевантажені, прокурори перевантажені, адвокати перевантажені. Ми не встигаємо це обробити. Це реалії, на жаль», - констатував адвокат.
«Тому треба компроміс між добром і злом, він завжди досягається. Але є це завдання законодавця – виробити такі критерії, через які досягнути цього компромісу», - резюмував він.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-25-shabel-n-kov_66a23321e916a.jpg)
Дискусія
Стан енергетичної спроможності країни: чого очікувати бізнесу
Незважаючи на всі намагання держави зменшити дефіцит електроенергії, сподіватися бізнесу на покращення ситуації поки не варто.
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-25-kom-teti_66a22557170a0.jpg)
Дискусія
Проблеми захисту персональних даних в умовах воєнного стану…
В умовах воєнного стану особливої актуальності набуло питання уточнення даних про військовозобов'язаних. Адже держава повинна мати актуальну інформацію про мобілізаційний резерв. Водночас, цей процес супроводжується виникненням правових проблем.
![](/assets/uploads/news/anons/2024-07-24-forum_66a0f5a9635cd.jpg)
Анонс
Розпочато реєстрацію на Форум ім. Й.Бронза
23 серпня в Одесі відбудеться Форум з кримінального права та процесу імені Йосипа Бронза. Відкрито реєстрацію на захід.
![](/assets/uploads/news/judicial-practice-news/2024-07-24-ks_66a0be6398aaf.jpg)
Cудова практика
Автоматичне продовження тримання під вартою порушує право на…
Конституцією не визначено можливості обмеження права на свободу та особисту недоторканність, права на судовий захист, презумпції невинуватості та права на захист. Відтак, норма ч. 6 ст. 615 КПК про можливість автоматичного (без рішення суду) продовження тримання під вартою суперечить Основному Закону.
![](/assets/uploads/news/navchannya/2024-07-23-veb-nar_669fa2d718c84.jpg)
Навчання
Інхаус або зовнішній консультант: що молодому юристу варто знати?
Куди молодому правнику краще йти працювати: до юридичної фірми чи на підприємство? Як визначитися з пріоритетами, реально оцінити свої можливості та максимально ефективно використати набуті знання?
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-18-tck_669911b9e97a7.jpg)
Дискусія
Уточнення військово-облікових даних: спірні питання обговорили…
16 липня сплив установлений законом 60-денний термін, протягом якого громадяни України мали стати на військовий облік або уточнити свої військово-облікові дані. Напередодні в НААУ обговорювали повʼязані із цим проблемні питання.
![](/assets/uploads/news/vzaemodiya/2024-07-17-r_66977b8025826.jpg)
Взаємодія
У Раді Європи підтримують розвиток НААУ
Офіс Ради Європи в Україні надаватиме всіляку підтримку розвитку Національної асоціації адвокатів України та її ініціативам на користь українського суспільства.
![](/assets/uploads/news/diskusiya/2024-07-16-shabel-n-kov_66962c2da2216.jpg)
Дискусія
Як компенсувати нестачу кадрів в будівельній сфері пояснив голова…
В Україні простежується дефіцит кадрів у будівельній сфері, який нині становить близько 40 %. Згідно з даними Конфедерації роботодавців України, за два роки кількість офіційно зареєстрованих працівників у будівельному секторі скоротилася на 25,4 %, до майже 300 тисяч людей. Будівельні компанії вимушені залучати до роботи іноземні кадри.