Поняття колабораційної діяльності варто звузити, - думка

Основним критерієм злочинності діяння колабораціонізму має бути добровільність згоди на співпрацю з агресором. І, аби забезпечити справедливе правосуддя для людей з ТОТ, окрім примусу, законодавець має запровадити заходи заохочення.

Про проблеми кваліфікації колабораційної діяльності в ефірі спецпроєкту «Цифрова держава» на телеканалі Ukraine World News говорив член Комітету НААУ з питань кримінального права та процесу Олександр Мірошник.

Він звернув увагу на широке коло кваліфікуючих ознак цього злочину, але основним критерієм, на його думку, має слугувати добровільність дій. «Є маса випадків, коли люди, наші підзахисні, підпадали під ознаку цього злочину тільки за те, що, наприклад, когось там пригостили з окупантів під час окупації харчовими продуктами або іншими засобами, - пояснив адвокат. - Це також є юридичною ознакою злочину». Але, на думку О.Мірошника, таких людей слід відрізняти від тих, хто дійсно заслуговує на покарання, - хто добровільно пішов на співпрацю з ворогом, наприклад, почав поставляти харчові продукти, паливо.

Член профільного комітету НААУ навів статистичні дані, згідно з якими найбільше засуджених за колабораціонізм було у Сумській області. Він відзначив широку різноманітність ознак злочину та обсягу дій, встановлених у вироках, а їхню кількість назвав ненормальною. «Тому думаю, що варто було б все ж таки звузити це поняття», - резюмував адвокат.

О.Мірошник зауважив: якщо людину змусили отримати паспорт держави-агресора, то вона злочину не вчиняла. «Таких людей на окупованих територіях сотні, тисячі. Це вже ні для кого не секрет, - переконаний він. – І можливо в цьому випадку законодавець окрім заходів примусу має запровадити ще заходи заохочення, як людину заохотити відмовитися від громадянства країни-агресора».

«Держава виконує не тільки примусову функцію шляхом запровадження кримінальної відповідальності за ті чи інші діяння, а ще і заохочувальні функції. Давайте над цим подумаємо», - запропонував адвокат.

Відповідаючи на запитання журналіста про необхідні зміни до законодавства, він навів приклад адвоката Вольфганга Фогеля з Німеччини. «Він співпрацював зі Штазі, за завданням якої брав участь в обміні політичних шпигунів, політичних в'язнів. Він багато зробив в цьому плані. Фактично він був посередником між Заходом і Сходом, Радянським Союзом і Німецькою Демократичною Республікою. Коли Німеччина об'єдналася, коли Радянський Союз розпався, його звинувачували по багатьох пунктах, звинуватили в зв'язках з КДБ, закидали, що він продавав власність емігрантів за заниженими цінами… Знаєте, як він був засуджений? Ніяк! Він був виправданий», - розповів О.Мірошник.

Він також висловив переконання, що притягнути всіх до відповідальності неможливо. «В цьому достатньо глибокому та чутливому питанні ми повинні також розробити критерії для того, щоб у нас не вийшло так, що ми вимушені будемо притягати до кримінальної відповідальності невизначене коло осіб… Суди будуть перевантажені. Суди і так перевантажені, прокурори перевантажені, адвокати перевантажені. Ми не встигаємо це обробити. Це реалії, на жаль», - констатував адвокат.

«Тому треба компроміс між добром і злом, він завжди досягається. Але є це завдання законодавця – виробити такі критерії, через які досягнути цього компромісу», - резюмував він.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.