"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Адвокатське декларування: про що свідчить мінливість позиції НАЗК?

Коли Конституційний Суд почав розглядати справу щодо подання декларацій представниками дисциплінарних органів адвокатури, у Національному агентстві з питань запобігання корупції заявили про конституційну кризу та загрози усій системі декларування. Але раніше у цьому питанні чиновники мали зовсім іншу думку.
На це в інтерв’ю AdvokatPost звернув увагу голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сергій Вилков.
Нагадаємо, йдеться про оновлену у 2019 році редакцію підпункту «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону «Про запобігання корупції» згідно з якою до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, були прирівняні представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до Закону про державну службу, Закону про службу в органах місцевого самоврядування, інших законів.
Витлумачивши цю норму таким чином, що члени КДКА стали суб’єктами декларування, НАЗК почало розсилати адвокатам повідомлення про факт неподання декларації та про зобов’язання її подати. Одне з таких повідомлень оскаржила до суду член ДП КДКА Закарпатської області Оксана Бухтоярова. Оскільки зрештою Верховний Суд усунувся від вирішення питання, чи є адвокати суб’єктами декларування, вона подала конституційну скаргу.
В ході оновлення «Бази знань» у листопаді минулого року НАЗК прямо назвало членів ВКДКА та ДП КДКА суб’єктами декларування (див. п. 44-1 роз’яснень).
С.Вилков звернув увагу, що саме ж Національне агентство з питань запобігання корупції при цій же редакції норми ст. 3 Закону «Про запобігання корупції» раніше давало зворотне роз’яснення. «Раніше у відомстві визнавали, що адвокатура є незалежним інститутом громадянського суспільства, діяльність якого не пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Державні органи не можуть утручатися в її роботу, — йшлося у роз’ясненні, яке надавалося на запит Національної асоціації адвокатів України. А подання декларації – це форма контролю держави за доброчесністю осіб, які виконують функції держави або місцевого самоврядування. Тож покладення на особу, яка не уповноважена на виконання таких функцій, обов’язку щодо декларування, може розглядатися як втручання у приватне та сімейне життя цієї особи», - озвучив голова ВКДКА первинну позицію відомства.
На запитання журналіста про те, як визначити правильне тлумачення спірної норми, С.Вилков відповів, що орієнтуватися завжди варто на закон, процитувавши при цьому положення ч. 2 ст. 2 Закону «Про запобігання корупції»: «у разі якщо норми цього Закону чи інших актів законодавства у сфері запобігання корупції допускають неоднозначне (множинне) тлумачення норм щодо прав та обов’язків осіб, на яких поширюється дія цього Закону, застосовується найбільш сприятливе для таких осіб тлумачення норми».
Також в ході інтерв’ю він зауважив, що множинне тлумачення спірної норми прямо суперечить принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права.
З повним текстом інтерв’ю голови ВКДКА С.Вилкова виданню AdvokatPost можна ознайомитися за посиланням.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Дискусія
Відновне правосуддя: чому потерпілі відмовляються від участі та що…
Застосування програми відновного правосуддя щодо неповнолітніх має враховувати не лише інтереси правопорушника, а й потреби потерпілої сторони. Але чи завжди для цього створені реальні умови?

Дискусія
Між виконанням рішення і збереженням арешту на майно існує правова…
Після фактичного виконання рішення (наприклад, виплати компенсації), арешт на майно залишається чинним. Бо суди не ухвалюють окремого рішення про скасування заходів забезпечення. Це створює штучну правову невизначеність, яка обмежує права власності.

Законодавство
Засудженим мають надавати адвоката протягом доби - закон набрав…
Відтепер адміністрація місць несвободи має обовʼязок невідкладно дати можливість засудженому повідомити адвоката про накладене на нього стягнення. Так само гарантується право на безоплатну правничу допомогу в рамках дисциплінарного провадження.

Анонс
Формування конкурсної комісії ВККС: чому забуксував добір?
8 липня 2025 року відбудеться круглий стіл «Проблемні питання формування конкурсної комісії з відбору членів ВККС: виклики чи блокування?».

Дискусія
Дитина в суді: гарантії на папері й виклики на практиці
Як дитина може реалізувати свої права у суді? Попри наявність законодавчих гарантій, на практиці цьому заважають вік, статус, відсутність досвіду й представництва. Завжди існують ризики формального підходу, коли позиція дитини не враховується або її участь взагалі ігнорується.

Дискусія
Вибори після війни: що говорить закон і яка роль адвокатів
Після завершення воєнного стану Україна повинна буде організувати вибори на всіх рівнях — президентські, парламентські, місцеві. Але як саме це має відбутися? Яку роль у цьому процесі відіграють адвокати?

Гарантії діяльності
Третина скарг адвокатів до НААУ — через протиправні дії ТЦК
У першому півріччі 2025 року Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України зафіксував 46 звернень про порушення професійних прав. З них третина стосувалася протиправних дій територіальних центрів комплектування — системного перешкоджання адвокатській діяльності або порушення права на захист.

Дискусія
Персональні дані у кримінальному процесі: де межа допустимого…
Захист персональних даних у кримінальному провадженні — між конституційними гарантіями та практичними ризиками. Цій темі був присвячений круглий стіл, проведений 19 червня 2025 року Секцією захисту персональних даних та права на доступ до інформації Комітету НААУ з питань захисту прав людини.