Адвокатське декларування: про що свідчить мінливість позиції НАЗК?

Коли Конституційний Суд почав розглядати справу щодо подання декларацій представниками дисциплінарних органів адвокатури, у Національному агентстві з питань запобігання корупції заявили про конституційну кризу та загрози усій системі декларування. Але раніше у цьому питанні чиновники мали зовсім іншу думку.

На це в інтерв’ю AdvokatPost звернув увагу голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сергій Вилков.

Нагадаємо, йдеться про оновлену у 2019 році редакцію підпункту «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону «Про запобігання корупції» згідно з якою до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, були прирівняні представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до Закону про державну службу, Закону про службу в органах місцевого самоврядування, інших законів.

Витлумачивши цю норму таким чином, що члени КДКА стали суб’єктами декларування, НАЗК почало розсилати адвокатам повідомлення про факт неподання декларації та про зобов’язання її подати. Одне з таких повідомлень оскаржила до суду член ДП КДКА Закарпатської області Оксана Бухтоярова. Оскільки зрештою Верховний Суд усунувся від вирішення питання, чи є адвокати суб’єктами декларування, вона подала конституційну скаргу.

В ході оновлення «Бази знань» у листопаді минулого року НАЗК прямо назвало членів ВКДКА та ДП КДКА суб’єктами декларування (див. п. 44-1 роз’яснень).

С.Вилков звернув увагу, що саме ж Національне агентство з питань запобігання корупції при цій же редакції норми ст. 3 Закону «Про запобігання корупції» раніше давало зворотне роз’яснення.  «Раніше у відомстві визнавали, що адвокатура є незалежним інститутом громадянського суспільства, діяльність якого не пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Державні органи не можуть утручатися в її роботу, — йшлося у роз’ясненні, яке надавалося на запит Національної асоціації адвокатів України. А подання декларації – це форма контролю держави за доброчесністю осіб, які виконують функції держави або місцевого самоврядування. Тож покладення на особу, яка не уповноважена на виконання таких функцій, обов’язку щодо декларування, може розглядатися як втручання у приватне та сімейне життя цієї особи», - озвучив голова ВКДКА первинну позицію відомства.

На запитання журналіста про те, як визначити правильне тлумачення спірної норми, С.Вилков відповів, що орієнтуватися завжди варто на закон, процитувавши при цьому положення ч. 2 ст. 2 Закону «Про запобігання корупції»: «у разі якщо норми цього Закону чи інших актів законодавства у сфері запобігання корупції допускають неоднозначне (множинне) тлумачення норм щодо прав та обов’язків осіб, на яких поширюється дія цього Закону, застосовується найбільш сприятливе для таких осіб тлумачення норми».

Також в ході інтерв’ю він зауважив, що множинне тлумачення спірної норми прямо суперечить принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права.

З повним текстом інтерв’ю голови ВКДКА С.Вилкова виданню AdvokatPost можна ознайомитися за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.