"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Ціну позову малозначних спорів суттєво зменшать – проект
Існуючі сьогодні розміри ціни позову (як критерій віднесення справи до категорії малозначних) значно перевищують розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного. Відповідно, вони мають бути переглянуті у бік зменшення.
На виконання відповідного рішення Конституційного Суду від 22.11.202 № 10-р(ІІ)/2023 група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді проект Закону №11026 від 19.02.2024 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах».
Сьогодні для цілей ЦПК малозначними справами вважаються:
- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи незначної складності, визнані судом малозначними (крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
- справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на висновки КС, автори законодавчої ініціативи пропонують замінити згадані ціни позову у ч. 6 ст. 19 ЦПК на п’ятнадцять (замість ста) та тридцять (замість двохсот п’ятдесяти) мінімумів відповідно.
Також, на думку нардепів, справи, що виникають з трудових відносин, не повинні розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження (ст. 274 ЦПК).
Аналогічні за змістом зміни пропонуються до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства. Так, у разі ухвалення закону в редакції його проекту, малозначним вважатиметься оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п’ятнадцяти (сьогодні – ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядатимуться справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує шістдесят (згідно чинної редакції КАС – п’ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі нормативи, на думку авторів ініціативи, гарантуватимуть громадянам право на судовий захист у малозначних спорах.
Нагадаємо, відповідно до ст. 131-2 Конституції, представництво осіб у суді здійснюють виключно адвокати. Втім, законом можуть бути визначені винятки, які стосуються зокрема малозначних спорів.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Дорожня карта
Реформа без даних і адвокатури: що показав старт у Мін’юсті
У Мін’юсті відбулося перше засідання робочої групи з реформування адвокатури. Але замість фахової підготовки законодавчих змін ми побачили саме те, про що напередодні в Києві говорив директор Armada Network Дейл Армстронг: не реформу, а боротьбу за контроль над порядком денним через вузьке коло “стейкхолдерів”, які самі формують для себе ехо‑систему впливу.
Сумна звістка
Помер голова КДКА Черкаської області Володимир Хлистуненко
З глибоким сумом і скорботою повідомляємо про непоправну втрату – смерть голови КДКА Черкаської області, досвідченого адвоката і авторитетного представника правничої спільноти Володимира Хлистуненка.
Cудова практика
Відсутність e-mail не є підставою для повернення скарги на адвоката
Відсутність у особи електронної адреси сама по собі не може бути підставою для повернення КДКА скарги на поведінку адвоката, якщо скаржник прямо зазначив, що не має e-mail. Але це не стосується адвокатів — вони зобов’язаний мати електронний кабінет у ЄСІТС.
Дорожня карта
Адвокатура, євроінтеграція і межі втручання: американський звіт…
Після презентації в Брюсселі звіт «Українська адвокатура в контексті верховенства права та євроінтеграції» дістався Києва. Він засвідчив існування критичних проблем як у розумінні самої природи самоврядної професії, так і в появі навколо української адвокатури «ринку тіньової звітності».
Дискусія
ЕКОПФО та ВЛК: де система дає збій
Нова система оцінювання повсякденного функціонування особи і практика проходження ВЛК вже породили чимало питань — від нечітких процедур до складнощів з оскарженням рішень. Їх дослідили адвокати під час круглого столу «Проблемні питання ЕКОПФО та ВЛК», який організували Комітет НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю та ВГО «Правозахисна спілка інвалідів».
Дорожня карта
Доступ до професії адвоката: підгрупа визначила вектор змін
У понеділок, 16 березня, відбулося засідання підгрупи «Доступ до професії та підготовка адвоката. Організаційні форми адвокатської діяльності» Робочої групи з виконання Дорожньої карти з питань верховенства права.
Призначення
У Каїрі зʼявилася представниця НААУ
Адвокатку Ірену Марію Острозьку-Санґушко призначено представником Національної асоціації адвокатів України в Арабській Республіці Єгипет, у місті Каїр. Відповідне розпорядження № 80 від 10.03.2026 підписала голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова.
Дискусія
Моніторинг судових процесів: адвокати долучилися до обговорення…
Моніторинг судових процесів має значення не лише як спосіб фіксації порушень, а і як інструмент оцінки того, наскільки судовий розгляд відповідає стандартам справедливого суду, виробленим статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практикою ЄСПЛ.