"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Ціну позову малозначних спорів суттєво зменшать – проект
Існуючі сьогодні розміри ціни позову (як критерій віднесення справи до категорії малозначних) значно перевищують розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного. Відповідно, вони мають бути переглянуті у бік зменшення.
На виконання відповідного рішення Конституційного Суду від 22.11.202 № 10-р(ІІ)/2023 група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді проект Закону №11026 від 19.02.2024 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах».
Сьогодні для цілей ЦПК малозначними справами вважаються:
- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи незначної складності, визнані судом малозначними (крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
- справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на висновки КС, автори законодавчої ініціативи пропонують замінити згадані ціни позову у ч. 6 ст. 19 ЦПК на п’ятнадцять (замість ста) та тридцять (замість двохсот п’ятдесяти) мінімумів відповідно.
Також, на думку нардепів, справи, що виникають з трудових відносин, не повинні розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження (ст. 274 ЦПК).
Аналогічні за змістом зміни пропонуються до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства. Так, у разі ухвалення закону в редакції його проекту, малозначним вважатиметься оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п’ятнадцяти (сьогодні – ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядатимуться справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує шістдесят (згідно чинної редакції КАС – п’ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі нормативи, на думку авторів ініціативи, гарантуватимуть громадянам право на судовий захист у малозначних спорах.
Нагадаємо, відповідно до ст. 131-2 Конституції, представництво осіб у суді здійснюють виключно адвокати. Втім, законом можуть бути визначені винятки, які стосуються зокрема малозначних спорів.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини
Євроінтеграція
Як тіньові звіти стали грантовим сервісом, пояснили дослідники зі…
Тіньова звітність часто стає інструментом грантової економіки й конкуренції за вплив на політику. Така «експертиза» підміняє неупереджений аналіз делегітимізацією адвокатського самоврядування, маскує конфлікт інтересів і використовується як канал зовнішнього тиску на інституцію.
Cудова практика
Чи може захисник лишатися у справі після втрати довіри?
Порушене місцевим судом питання про відповідальність адвоката перед КДКА через неналежну процесуальну поведінку та відмова обвинуваченого від нього з цих підстав унеможливлює перегляд справи за участю даного захисника.
Євроінтеграція
З’явився переклад звіту про адвокатуру, презентованого у…
Оприлюднено переклад дослідницького звіту про українську адвокатуру в умовах війни, який раніше презентували в Європейському парламенті у Брюсселі. Документ представлений як підґрунтя для розмови про верховенство права, євроінтеграційні прагнення України та протидію російській дезінформації у правовій сфері.
Захист військових
Як оформити звільнення з військової служби: практикум
Питання звільнення з військової служби залишається одним із найбільш актуальних та складних для українських захисників та їхніх родин. Через постійні зміни в законодавстві військовослужбовці часто стикаються з відмовами у звільненні зі служби, або ж навіть у розгляді рапортів.
Взаємодія
НААУ і НАБУ розпочали роботу над «кабінетом захисника» в іКейс
Національна асоціація адвокатів України та Національне антикорупційне бюро України розпочали робочий діалог щодо створення в інформаційно-телекомунікаційній системі іКейс окремого кабінету захисника.
Законодавство
У комітеті ВР розкритикували формат урядової робочої групи з…
Виконання Дорожньої карти з питань верховенства права (схвалена розпорядженням Кабміну від 14.05.2025 № 475-р) в частині адвокатури виводить на практичний рівень питання, хто саме і в який спосіб має готувати законодавчі зміни.
Навчання
Правові межі війни очима Червоного Хреста: про МГП говорили з…
Як працюють правила міжнародного гуманітарного права під час збройного конфлікту та що вони означають для захисту людей і юридичної практики — про це розповідали адвокатам під час онлайн-тренінгу на тему «Міжнародне гуманітарне право. Правові межі війни».
Самоврядування
РАУ вимагає переглянути склад урядової робочої групи з…
Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова звернулася до Кабінету Міністрів України з проханням переглянути персональний склад робочої групи з питань удосконалення законодавства у сфері адвокатури та адвокатської діяльності.