"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Ціну позову малозначних спорів суттєво зменшать – проект

Існуючі сьогодні розміри ціни позову (як критерій віднесення справи до категорії малозначних) значно перевищують розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного. Відповідно, вони мають бути переглянуті у бік зменшення.
На виконання відповідного рішення Конституційного Суду від 22.11.202 № 10-р(ІІ)/2023 група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді проект Закону №11026 від 19.02.2024 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах».
Сьогодні для цілей ЦПК малозначними справами вважаються:
- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи незначної складності, визнані судом малозначними (крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
- справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на висновки КС, автори законодавчої ініціативи пропонують замінити згадані ціни позову у ч. 6 ст. 19 ЦПК на п’ятнадцять (замість ста) та тридцять (замість двохсот п’ятдесяти) мінімумів відповідно.
Також, на думку нардепів, справи, що виникають з трудових відносин, не повинні розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження (ст. 274 ЦПК).
Аналогічні за змістом зміни пропонуються до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства. Так, у разі ухвалення закону в редакції його проекту, малозначним вважатиметься оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п’ятнадцяти (сьогодні – ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядатимуться справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує шістдесят (згідно чинної редакції КАС – п’ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі нормативи, на думку авторів ініціативи, гарантуватимуть громадянам право на судовий захист у малозначних спорах.
Нагадаємо, відповідно до ст. 131-2 Конституції, представництво осіб у суді здійснюють виключно адвокати. Втім, законом можуть бути визначені винятки, які стосуються зокрема малозначних спорів.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Самоврядування
ВРП продовжує ігнорувати законні строки формування конкурсної…
Вища рада правосуддя продовжує порушувати встановлені законом строки формування нового складу конкурсної комісії для добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Законодавство
Розлучення не впливає на усиновлення — у НААУ назвали зайвими зміни…
Формалізація у Сімейному кодексі норми про те, що факт розірвання шлюбу між усиновлювачами сам по собі не є підставою для скасування усиновлення, є недоречним - ця норма і так забезпечена судовою практикою.

Cудова практика
Бронювання, військовий облік та мобілізація: вийшов дайджест…
Центр надання методичної допомоги та координації волонтерського руху адвокатів з правового захисту військовослужбовців при НААУ спільно з Комітетом НААУ з питань трудового права підготували узагальнення актуальної судової практики з питань бронювання, військового обліку та мобілізації за перше півріччя 2025 року.

Дискусія
Розслідування «Радіо Свобода» підтвердило: адвокат Лідія Ізовітова…
17 червня на сайті «Радіо Свобода» вийшов матеріал, присвячений діяльності Вищої ради юстиції у 2004-2014 роках. Напередодні публікації журналіст Сергій Андрушко звертався до Національної асоціації адвокатів України з проханням надати коментар щодо діяльності Лідії Ізовітової у складі ВРЮ в той період. НААУ надала офіційну відповідь, зазначивши, що Лідія Ізовітова не обіймає жодних посад у ВРЮ/ВРП з 2014 року і вже понад десять років зосереджена виключно на адвокатурі.

Гарантії діяльності
НААУ запитала АПУ про факти озвучених порушень прав адвокатів
У Національній асоціації адвокатів України стурбовані інформацією про порушення професійних прав адвокатів і гарантій адвокатської діяльності, яку 16 червня поширила ВГО «Асоціація правників України». Ця тема стане предметом розгляду на засіданні Ради адвокатів України.

Дискусія
Розшук криптоактивів: санкції, юрисдикції та виклики для…
Розшук криптовалюти потребує застосування сучасних технологій і глибокої аналітики блокчейну. Традиційних інструментів забезпечення виконання зобов’язань кредиторів дедалі частіше недостатньо — особливо у випадках обходу санкцій, транскордонних переказів або використання замаскованих гаманців.

Гарантії діяльності
Черговий конфлікт з ТЦК: адвокату зламали ногу, а його клієнт…
19 червня у приміщенні військово-лікарської комісії, куди автобус Красноградського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) доставив декілька осіб, стався інцидент із застосуванням фізичної сили до адвоката.

Навчання
Захист інтересів дитини у сімейних спорах: поради адвокатів і…
Як визначити і довести найкращі інтереси дитини у сімейному спорі — питання, яке щоразу стає випробуванням для суду, адвоката і батьків. І тут закон, практика Верховного Суду та професійна етика адвоката мають працювати разом.