"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Ціну позову малозначних спорів суттєво зменшать – проект

Існуючі сьогодні розміри ціни позову (як критерій віднесення справи до категорії малозначних) значно перевищують розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного. Відповідно, вони мають бути переглянуті у бік зменшення.
На виконання відповідного рішення Конституційного Суду від 22.11.202 № 10-р(ІІ)/2023 група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді проект Закону №11026 від 19.02.2024 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах».
Сьогодні для цілей ЦПК малозначними справами вважаються:
- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи незначної складності, визнані судом малозначними (крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
- справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на висновки КС, автори законодавчої ініціативи пропонують замінити згадані ціни позову у ч. 6 ст. 19 ЦПК на п’ятнадцять (замість ста) та тридцять (замість двохсот п’ятдесяти) мінімумів відповідно.
Також, на думку нардепів, справи, що виникають з трудових відносин, не повинні розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження (ст. 274 ЦПК).
Аналогічні за змістом зміни пропонуються до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства. Так, у разі ухвалення закону в редакції його проекту, малозначним вважатиметься оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п’ятнадцяти (сьогодні – ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядатимуться справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує шістдесят (згідно чинної редакції КАС – п’ятсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі нормативи, на думку авторів ініціативи, гарантуватимуть громадянам право на судовий захист у малозначних спорах.
Нагадаємо, відповідно до ст. 131-2 Конституції, представництво осіб у суді здійснюють виключно адвокати. Втім, законом можуть бути визначені винятки, які стосуються зокрема малозначних спорів.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Популярні новини

Дискусія
Чому в адвокатів неможливий «невідкладний» обшук пояснили в НААУ
Обшук у адвоката не може проводитися без ухвали слідчого судді. Невідкладні обшуки у приміщеннях адвоката чи його транспортних засобах є незаконними, адже кримінальний процесуальний закон передбачає спеціальну процедуру.

Дискусія
Тиск через мобілізацію та кримінальні справи: хто захистить…
Воєнний стан створює нові виклики для адвокатури: порушення професійних прав набули системного характеру, серед найпоширеніших форм тиску – мобілізація адвокатів під час виконання ними професійних обовʼязків та притягнення їх як обвинувачених у справах, де вони здійснювали захист.

Дискусія
Воєнні виклики адвокатури окреслили на конференції у Кишиневі
Завдяки чинному закону адвокатура України має конституційно закріплену незалежність і особливий статус, посилений судовою реформою 2016 року. Та воєнний час поставив професію перед новими викликами.

Дискусія
Лідія Ізовітова: Моніторинг CCBE має стати щитом адвокатури від…
12 вересня у Кишиневі, під час Міжнародної конференції Союзу адвокатів Республіки Молдова, голова Національної асоціації адвокатів України Лідія Ізовітова виступила з ініціативою посилити роль Ради адвокатських і правничих товариств Європи (CCBE) у процесі реформування адвокатури в країнах, що прямують до Європейського Союзу.

Самоврядування
Акти РАУ не визначають прав і обовʼязків людини – рішення КС
Рішення та інші акти органів адвокатського самоврядування внормовують професійну діяльність адвокатів та не визначають їхніх прав і обов’язків у розумінні частин другої та третьої статті 57 Конституції України та інших її приписів.

Самоврядування
Набрання чинності рішеннями ОАС: КС підтвердив конституційність…
Ч. 3 ст. 57 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою рішення органів адвокатського самоврядування набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інший строк не передбачений рішеннями, відповідає Конституції України.

Призначення
У НААУ створено Комітет з питань лобіювання
З метою надання підтримки та проведення навчань адвокатам, які прагнуть брати участь у лобіюванні та адвокації при Національній асоціації адвокатів України створено постійно діючий колегіальний дорадчий орган - Комітет з питань лобіювання.

Захист військових
Суд підтвердив, що підставою звільнення зі служби через догляд може…
Військовослужбовці, які під час воєнного стану звільняються за сімейними обставинами у зв’язку з необхідністю постійного догляду за дружиною чи чоловіком з інвалідністю I або II групи, мають підтверджувати цю підставу висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) та довідкою за формою №080-4/о.