Способи захисту порушеного права у дифамаційних спорах розглянула експерт

Сьогодні всі залишають свої цифрові сліди в онлайн середовищі, реалізуючи право на свободу думки і слова. Втім, коли людина виражає свої погляди і переконання, вона іноді зачіпає честь, гідність, ділову репутацію інших.

Коли можна говорити про порушення особистих немайнових прав особи, якими є основні і спеціальні способи їх захисту, - про це розповіла експерт Комітету НААУ з питань адвокатської практики, доктор філософії в галузі права Тетяна Богданевич під час вебінару «Дифамаційні спори. Способи захисту порушеного права».

Вона нагадала, що загальними способами захисту немайнових прав є:

– відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу);

– відшкодування моральної шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК).

При цьому грошова компенсація моральної шкоди, завданої втручанням у  немайнові блага, є ключовим способом захисту немайнових прав (ст. 280 ЦК).

Що стосується спеціальних способів, то тут виділяють: право на відповідь, спростування недостовірної інформації, встановлення факту недостовірності поширеної інформації та її спростування в порядку окремого провадження, заборону поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права.

Доповідач провела розмежування між оціночними судженнями та твердженнями про факти (фактичні дані) у дифамаційних спорах.

«Оціночні судження – це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер, та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов'язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. – говорить експерт. - У свою чергу фактичні дані - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт – це явище об’єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Факт сам по собі є категорією об’єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом».

Таким чином, оціночні судження, які не містять фактичних даних, не підлягають спростуванню, зазначила лектор. Така позиція висвітлюється й у постанові Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 591/7099/16-ц.

Лектор також навела іншу актуальну судову практику у справах про захист честі, гідності, ділової репутації та рішеннях Європейського суду з прав людини щодо окресленої категорії справ.