"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
У НААУ відбулося експертне обговорення необхідності прийняття Законопроекту № 5347
За ініціативою Комітету з питань альтернативного врегулювання спорів, що діє в складі НААУ, та у співпраці з Українською Арбітражною Асоціацією (УАА) відбувся Круглий стіл на тему: «Законопроект №5347: чого очікувати арбітражній спільноті?».
Участь у заході взяли судді Верховного Суду, Касаційного господарського суду Костянтин Пільков та Ірина Кондратова, Голова підкомітету з питань виконання рішень ЄСПЛ та альтернативного розв’язання спорів Комітету ВРУ з питань правової політики Роман Бабій, заступник Голови МКАС при ТПП України Інна Ємельянова та адвокати, члени Комітету з питань альтернативного врегулювання спорів, що діє в складі НААУ, Олександр Друг та Кристина Хріпкова. Модерувала дискусію адвокат, Голова Комітету з питань альтернативного врегулювання спорів, що діє в складі НААУ, та Президент УАА Олена Перепелинська.
Під час заходу учасники обговорили три основні напрямки змін, які пропонує проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності арбітражів (реєстр.№5347 від 08.04.2021 року), а саме: передання судам функцій щодо призначення та відводу арбітрів, реєстрація нових арбітражних установ, розширення переліку арбітровних спорів.
Представники судової влади звернули увагу на відсутність не лише належної процедури для реалізації судами передбачених Законопроектом №5347 функцій, а й на відсутність у ньому положень про фінансування цих нововведень, зауваживши, що прийняття законопроекту у запропонованій редакції навряд чи дозволить зменшити навантаження на судову систему України.
Також учасники висловили занепокоєння, що такий розвиток подій зробить Україну непривабливим місцем арбітражу та перекреслить всі досягнення та здобутки останніх років, які дозволяють говорити, що на даний час Україна є безпечним та комфортним місцем арбітражу.
Щодо питання реєстрації нових арбітражних установ експерти висловили сумнів, що такий крок дозволить підвищити інвестиційну привабливість України. З цього приводу представники судової влади, МКАС та арбітражної спільноти зауважили, що ринок міжнародного арбітражу – це міжнародний ринок, і навіть зараз ніщо не заважає сторонам обрати арбітраж в Україні або за її межами за регламентом іноземної арбітражної установи. Сама собою реєстрація нових арбітражних установ не є ознакою чи чинником, що впливає на інвестиційну привабливість. Для того, щоб відповідна установа була цікава сторонам, вона повинна мати бездоганну репутацію та напрацьований роками досвід.
Наостанок, учасники зазначили, що розширення кола арбітровних спорів, безумовно, є позитивним розвитком українського законодавства.
“Запропоновані зміни не вирішують найбільш проблемні питання у цій сфері, зокрема ті, які пропонувала врегулювати УАА ще в 2019 році, а крім того, в деяких аспектах, навряд чи суттєво змінять існуючі правила” - зазначила наостанок Олена Перепелинська.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Навчання
Адвокатська діяльність і ФОП: податкові ризики пояснили на вебінарі
Адвокатська діяльність і підприємницька діяльність із надання юридичних чи консультаційних послуг мають різні податкові режими. Тому акти, рахунки, призначення платежів і облік доходів мають відповідати статусу, в межах якого фактично отримуються кошти.
Призначення
Юрій Григоренко очолив комітет НААУ щодо правопорушень проти…
Відповідно до рекомендацій Ради адвокатів України щодо керівника комітету та у зв’язку з розпорядженням голови НААУ, РАУ, адвоката Юрія Григоренка призначено головою Комітету з питань запобігання адміністративним правопорушенням.
Законодавство
Звітність цифрових платформ не має розкривати адвокатську таємницю…
Запровадження автоматичного обміну інформацією про доходи через цифрові платформи пов’язане з виконанням Україною міжнародних зобов’язань та наближенням законодавства до правил ЄС. Утім, новий податковий режим не повинен створювати механізм, через який податкові органи отримуватимуть дані про звернення клієнтів до адвокатів.
Дискусія
Спільне виховання дитини не має зводитися до формули 50/50, — круглий…
Після розлучення батьків спільне виховання дитини може стати механізмом реалізації рівності батьківських прав. Але така модель потребує чітких критеріїв і не може застосовуватися автоматично, без урахування віку дитини, рівня конфлікту між батьками, ризиків насильства та можливості виконання майбутнього рішення.
Cудова практика
Земельні спори: огляд практики Верховного Суду підготував Комітет…
Спосіб захисту, статус земельної ділянки, межі користування водними об’єктами, емфітевзис, самочинне будівництво та нормативна грошова оцінка землі залишаються ключовими питаннями у земельних спорах. Новий огляд практики Верховного Суду допоможе адвокатам швидко відстежити актуальні підходи суду до цих категорій справ.
Дискусія
Межі експертизи: що встановлює експерт, а що доводить сторона
Експертний висновок може бути дієвим інструментом доказування лише тоді, коли адвокат правильно формулює питання, надає належні матеріали і розуміє межі компетенції експерта.
Видання
Тимчасовий захист у ЄС: адвокати підготували методичний матеріал
Після кількох років вимушеного перебування значної кількості українців у країнах Європейського Союзу тимчасовий захист став правовою основою довгострокового проживання, роботи, отримання соціальної допомоги та взаємодії з українським законодавством.
Законодавство
Штрафи за помилки у військовому обліку потребують чітких правил, —…
Відповідальність службових осіб за порушення правил військового обліку має бути юридично визначеною, пропорційною і реально застосовною. Інакше нові штрафи не захистять громадян від помилок в обліку, але створять додаткові ризики.