"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
У НААУ відбулося експертне обговорення необхідності прийняття Законопроекту № 5347
За ініціативою Комітету з питань альтернативного врегулювання спорів, що діє в складі НААУ, та у співпраці з Українською Арбітражною Асоціацією (УАА) відбувся Круглий стіл на тему: «Законопроект №5347: чого очікувати арбітражній спільноті?».
Участь у заході взяли судді Верховного Суду, Касаційного господарського суду Костянтин Пільков та Ірина Кондратова, Голова підкомітету з питань виконання рішень ЄСПЛ та альтернативного розв’язання спорів Комітету ВРУ з питань правової політики Роман Бабій, заступник Голови МКАС при ТПП України Інна Ємельянова та адвокати, члени Комітету з питань альтернативного врегулювання спорів, що діє в складі НААУ, Олександр Друг та Кристина Хріпкова. Модерувала дискусію адвокат, Голова Комітету з питань альтернативного врегулювання спорів, що діє в складі НААУ, та Президент УАА Олена Перепелинська.
Під час заходу учасники обговорили три основні напрямки змін, які пропонує проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності арбітражів (реєстр.№5347 від 08.04.2021 року), а саме: передання судам функцій щодо призначення та відводу арбітрів, реєстрація нових арбітражних установ, розширення переліку арбітровних спорів.
Представники судової влади звернули увагу на відсутність не лише належної процедури для реалізації судами передбачених Законопроектом №5347 функцій, а й на відсутність у ньому положень про фінансування цих нововведень, зауваживши, що прийняття законопроекту у запропонованій редакції навряд чи дозволить зменшити навантаження на судову систему України.
Також учасники висловили занепокоєння, що такий розвиток подій зробить Україну непривабливим місцем арбітражу та перекреслить всі досягнення та здобутки останніх років, які дозволяють говорити, що на даний час Україна є безпечним та комфортним місцем арбітражу.
Щодо питання реєстрації нових арбітражних установ експерти висловили сумнів, що такий крок дозволить підвищити інвестиційну привабливість України. З цього приводу представники судової влади, МКАС та арбітражної спільноти зауважили, що ринок міжнародного арбітражу – це міжнародний ринок, і навіть зараз ніщо не заважає сторонам обрати арбітраж в Україні або за її межами за регламентом іноземної арбітражної установи. Сама собою реєстрація нових арбітражних установ не є ознакою чи чинником, що впливає на інвестиційну привабливість. Для того, щоб відповідна установа була цікава сторонам, вона повинна мати бездоганну репутацію та напрацьований роками досвід.
Наостанок, учасники зазначили, що розширення кола арбітровних спорів, безумовно, є позитивним розвитком українського законодавства.
“Запропоновані зміни не вирішують найбільш проблемні питання у цій сфері, зокрема ті, які пропонувала врегулювати УАА ще в 2019 році, а крім того, в деяких аспектах, навряд чи суттєво змінять існуючі правила” - зазначила наостанок Олена Перепелинська.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Гарантії діяльності
СБУ запросила представника НААУ на обшук у житлі адвоката до… метро
Слідчі Служби безпеки розпочали обшук у житлі київського адвоката, поки представник Комітету НААУ, якого запросили на слідчу дію біля станції метро, шукав адресу. В ході обшуку правоохоронці вилучили телефон адвоката, на якому зберігається адвокатська таємниця.
Cудова практика
Практику ЄСПЛ щодо прийнятності заяв проти України систематизували…
Комітет НААУ з питань трудового права представив «Дайджест практики ЄСПЛ щодо України за 2025 – 2026 роки: аналіз критеріїв ratione personae, ratione temporis, ratione loci та ratione materiae».
Гарантії діяльності
Гарантії адвокатури без інструментів захисту: що пропонують…
Чинний закон містить права й гарантії адвокатської діяльності, проте бракує інструментів для їх захисту. Майбутній закон про адвокатуру має заповнити цю прогалину через зміни до кримінального, адміністративного та процесуального законодавства.
За кордоном
Життя за кордоном не обнуляє зв’язки з Україною: що варто…
Переїзд до іншої держави і навіть тривале проживання за кордоном автоматично не припиняють правових зв’язків особи з Україною. Податкове резидентство, ФОП, іноземні доходи, виконавчі провадження та військовий облік залишаються актуальними й після переїзду.
Навчання
Чим Darknet відрізняється від Dark Web і які ризики несе юристу робота з ним
Слово «даркнет» звучить як вирок: здається, кожен, хто туди зазирнув, уже під підозрою. Та чи справді за кожною «темною» адресою ховається злочин і що в цих страшилках правда, а що — міф?
Гарантії діяльності
Відповідальність за ігнорування адвокатського запиту: чого бракує…
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. Проте на практиці недостатньо встановити факт порушення. Через низку проблем порушники часто залишаються непокараними.
Законодавство
Незалежність НКРЕКП не можна забезпечити поза системою виконавчої…
Хоча посилення незалежності НКРЕКП і відповідає міжнародним зобов’язанням України, обраний спосіб досягнення цієї мети не узгоджується з Конституцією, послаблює гарантії учасників ринку і створює колізію з бюджетним законодавством.
Дискусія
У Клайпеді говорили про взаємодію адвокатів із судовими експертами
Сьогодні сторони кримінального провадження мають нерівні фінансові й організаційні можливості. Обвинувачення має безперешкодний доступ до державних експертних установ, робота яких фінансується з бюджету. Захист самостійно залучає експертів на договірних засадах, що потребує витрат клієнта.