"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
У НААУ відбулося експертне обговорення необхідності прийняття Законопроекту № 5347
За ініціативою Комітету з питань альтернативного врегулювання спорів, що діє в складі НААУ, та у співпраці з Українською Арбітражною Асоціацією (УАА) відбувся Круглий стіл на тему: «Законопроект №5347: чого очікувати арбітражній спільноті?».
Участь у заході взяли судді Верховного Суду, Касаційного господарського суду Костянтин Пільков та Ірина Кондратова, Голова підкомітету з питань виконання рішень ЄСПЛ та альтернативного розв’язання спорів Комітету ВРУ з питань правової політики Роман Бабій, заступник Голови МКАС при ТПП України Інна Ємельянова та адвокати, члени Комітету з питань альтернативного врегулювання спорів, що діє в складі НААУ, Олександр Друг та Кристина Хріпкова. Модерувала дискусію адвокат, Голова Комітету з питань альтернативного врегулювання спорів, що діє в складі НААУ, та Президент УАА Олена Перепелинська.
Під час заходу учасники обговорили три основні напрямки змін, які пропонує проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності арбітражів (реєстр.№5347 від 08.04.2021 року), а саме: передання судам функцій щодо призначення та відводу арбітрів, реєстрація нових арбітражних установ, розширення переліку арбітровних спорів.
Представники судової влади звернули увагу на відсутність не лише належної процедури для реалізації судами передбачених Законопроектом №5347 функцій, а й на відсутність у ньому положень про фінансування цих нововведень, зауваживши, що прийняття законопроекту у запропонованій редакції навряд чи дозволить зменшити навантаження на судову систему України.
Також учасники висловили занепокоєння, що такий розвиток подій зробить Україну непривабливим місцем арбітражу та перекреслить всі досягнення та здобутки останніх років, які дозволяють говорити, що на даний час Україна є безпечним та комфортним місцем арбітражу.
Щодо питання реєстрації нових арбітражних установ експерти висловили сумнів, що такий крок дозволить підвищити інвестиційну привабливість України. З цього приводу представники судової влади, МКАС та арбітражної спільноти зауважили, що ринок міжнародного арбітражу – це міжнародний ринок, і навіть зараз ніщо не заважає сторонам обрати арбітраж в Україні або за її межами за регламентом іноземної арбітражної установи. Сама собою реєстрація нових арбітражних установ не є ознакою чи чинником, що впливає на інвестиційну привабливість. Для того, щоб відповідна установа була цікава сторонам, вона повинна мати бездоганну репутацію та напрацьований роками досвід.
Наостанок, учасники зазначили, що розширення кола арбітровних спорів, безумовно, є позитивним розвитком українського законодавства.
“Запропоновані зміни не вирішують найбільш проблемні питання у цій сфері, зокрема ті, які пропонувала врегулювати УАА ще в 2019 році, а крім того, в деяких аспектах, навряд чи суттєво змінять існуючі правила” - зазначила наостанок Олена Перепелинська.
Текст і фото підготовлені командою координатора комітетів НААУ
Популярні новини
Законодавство
Адвокату потрібен власний доступ до електронного кабінету АСВП –…
Новий порядок доступу до матеріалів виконавчого провадження не дає адвокату можливості самостійно увійти до електронного кабінету сторони, яку він представляє. Через це право на представництво, гарантоване законом, в електронній формі реалізується не повною мірою.
Дискусія
Що адвокату слід перевірити у висновку про смерть військового
Від висновку судово-медичного експерта про причину смерті військового залежить, чи пов’яже ВЛК її із захистом Батьківщини. Перевірити такий висновок часто можна лише за гістологічним дослідженням. Проте матеріал для нього в архіві зберігається три роки, а інколи його не беруть узагалі.
Дискусія
Чому застереження слідчого судді щодо обшуку в адвоката не…
Слідчі судді нерідко прямо забороняють вилучати в адвоката документи й носії, пов’язані з професійною діяльністю. Проте під час обшуку для виконання цих застережень бракує процедури, і адвокатська таємниця опиняється під загрозою.
Навчання
Як ПТСР і контузія клієнта впливають на справу
Клієнт-військовий плутає дати в поясненнях, пропускає засідання або зривається через затримку відповіді від органу влади. Якщо за цим стоять наслідки контузії чи посттравматичного розладу, адвокату варто враховувати їх і в організації роботи, і в позиції у справі.
Захист військових
Гарантії при затриманні та алгоритми для військових: напрацювання…
Найчастіше військові звертаються до адвокатів через заблоковані рахунки, затягування звільнення. Для таких ситуацій підготували покрокові алгоритми. Для родин загиблих представлено пам'ятку щодо одноразової грошової допомоги. А нове регулювання організації перебування мобілізованих осіб у ТЦК потребує змін в частині гарантій зв’язку з адвокатом.
Гарантії діяльності
Спершу ратифікація, потім реформа: Валентин Гвоздій про Конвенцію…
Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката ратифікували Албанія та Боснія і Герцеговина. Для набрання нею чинності потрібно вісім ратифікацій, тож Україна ще може опинитися серед держав, які запустять механізм контролю за гарантіями професії.
Дорожня карта
Лідія Ізовітова: реформа адвокатури має зробити професію сильнішою,…
Українська адвокатура завершує роботу над новою редакцією профільного закону. Дорожня карта з питань верховенства права визначила IV квартал 2026 року строком досягнення результату в цій сфері. Проєкт має забезпечити гарантії адвокатської діяльності механізмами відповідальності за їх порушення.
За кордоном
Конвенцію про захист професії адвоката ратифікувала перша держава
Боснія і Герцеговина стала першою державою, яка ратифікувала Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката (CETS № 226). Країна підписала Конвенцію 17 березня 2026 року, тож на ратифікацію їй знадобилося трохи більше ніж сім місяців.