"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
В 2020 карантин в Україні негативно вплинув на доступ до правосуддя – доповідь ООН
Обмеження, пов’язані з COVID-19, вплинули на доступ до правосуддя та гарантію публічного судового розгляду. Деякі суди заборонили спостерігачам та журналістам доступ до приміщень; існувало багато перешкод для забезпечення рівного доступу до правосуддя за допомогою цифрових технологій.
Про це ідеться у доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини про вплив пандемії COVID-19 на права людини, оприлюдненій у грудні 2020 року. Документ складений Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні.
У рамках обмежень, пов’язаних із COVID-19, Уряд ужив заходів для забезпечення безпеки співробітників та приміщень судів, які в певних випадках не супроводжувались належними гарантіями забезпечення прав осіб на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя. 27 березня 2020 року Вища рада правосуддя надала судам рекомендації щодо порядку роботи під час карантину, зокрема щодо обмеження доступу осіб, які не є сторонами проваджень, до судів, та отримання документів в електронній формі.
«Результати онлайн-опитування, проведеного УВКПЛ серед 121 адвокатів, які практикують у різних регіонах України, свідчать про те, що деякі суди застосовували рекомендації у спосіб, який створював невиправдані перешкоди у доступі до правосуддя», - констатовано в доповіді.
Серед таких невиправданих перешкод адвокати назвали відсутність доступу до канцелярій судів та матеріалів справ, а також затримку судових проваджень, які в деяких випадках були спричинені суддями, які переконували сторони подати клопотання про перенесення засідань. Адвокати також скаржились на поганий функціонал «Електронного суду», зазначають експерти ООН.

Також журналісти, які висвітлюють судові провадження, скаржились УВКПЛ на відсутність доступу до судових засідань та порушення гарантій права на публічний судовий розгляд. Вони також повідомили, що після часткового зняття обмежень Урядом у травні 2020 року багато судів продовжували застосовувати суворі обмеження щодо доступу спостерігачів до судових засідань, включаючи журналістів, навіть там, де приміщення дозволяли забезпечити безпечне дистанціювання. Суди по-різному застосовували цю практику, не дотримуючись чітких правил.
У Доповіді згадано, що 30 березня 2020 року Верховна Рада Україна внесла зміни до законодавства з метою забезпечити поновлення процесуальних строків під час карантину, пов’язаного зCOVID-19,та надати можливість участіу цивільних, адміністративних та господарських справах у режимі відеоконференції для зменшення фізичної присутності сторін проваджень у судах. Перші підзаконні акти, які прийняті для технічного впровадження законодавчих змін, дозволяли дистанційно брати участь у судових провадженнях лише особам, які мають електронний цифровий підпис, "однак після спільної адвокаціїз боку УВКПЛ, народних депутатів та представників громадянського суспільства, ці акти були переглянуті з метою розширення доступу для осіб, які не могли отримати електронний цифровий підпис".
За інформацією Державної судової адміністрації України, у період з 1 квітня по 30 листопада 2020 року суди провели 37860 судових засідань в режимі відеоконференції, у яких сторони приймали участь поза межами приміщень судів.
УВКПЛ рекомендує забезпечити, щоб заходи, запроваджені для забезпечення безпеки приміщень суду та запобігання поширенню COVID-19, залишались винятковими, тимчасовими та супроводжувались відповідними гарантіями захисту права на справедливий та публічний судовий розгляд. У будь-якому випадку необхідно невідкладно повідомляти чітку та точну інформацію про всі вжиті заходи.
У рекомендаціях звіту також наголошується на необхідності забезпечити право на публічний судовий розгляд, коли ЗМІ і спостерігачі можуть бути присутніми за умов безпечного дистанціювання. Експерти ООН також радять продовжувати розробку цифрових інструментів, що забезпечують можливість дистанційного відправлення правосуддя, покращити планування судових засідань та забезпечити належну процесуальну поведінку сторін з метою мінімізації затримок судового розгляду, спричинених пандемією COVID-19.
Окрім того, у доповіді ідеться про права осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі та пенітенціарних установах як на окупованій території, так і на території України. Експерти ООН закликають, зокрема, забезпечити тестування усіх затриманих з підозрою на COVID-19 і доступ до невідкладної та спеціалізованої медичної допомоги, а також запровадити програми дострокового звільнення осіб літнього віку або осіб, особливо уразливих до COVID-19, як пріоритет, враховуючи конкретні ризики, з якими вони стикаються. Також рекомендується розглянути альтернативи тримання під вартою з метою зменшення ризиків для здоров’я, пов’язанихіз пандемією COVID-19
Тематична доповідь Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини (УВКПЛ) про вплив COVID-19 на права людини в Україні охоплює період із 20 лютого 2020 року по 6 грудня2020 року. Вона ґрунтується на роботі Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ). Повний текст документа українською мовою викладено тут
Нагадаємо, з початку запровадження карантинних обмежень у березні 2020 року НААУ неодноразово наголошувала на порушеннях прав адвокатів під час судових засідань. Позиція була донесена до органів суддівського врядування та народних депутатів у процесі підготовки змін до процесуального законодавства.
Популярні новини
Дискусія
ШІ в адвокатурі та правосудді: етика, регулювання, межі застосування
У Національній асоціації адвокатів України провели круглий стіл «Штучний інтелект у роботі адвоката: етика, відповідальність, юридичний промтінженіринг». Учасники обговорили, як системи штучного інтелекту вже використовуються в професійній діяльності адвокатів і де проходять етичні межі допустимого.
За кордоном
Критика судді як дисциплінарний ризик адвоката
Де проходить межа між жорсткою процесуальною позицією і поведінкою, що підриває авторитет правосуддя? У Флориді (США) дисциплінарними проступками стали заяви адвоката про упередженість судді, ігнорування змісту ухвали та суперечливі клопотання.
Cудова практика
Дайджест судової практики у сфері містобудування: огляд за ІІ…
Комітет НААУ з питань будівельного права підготував дайджест судової практики з питань містобудування за ІІ півріччя 2025 року. Видання зібрано у форматі правових позицій і структуровано за практичними темами, з якими найчастіше стикаються учасники містобудівних правовідносин у спорах із органами влади та контролю.
Самоврядування
Комітети НААУ стали джерелом правових позицій — звіти за 2025 рік
Національна асоціація адвокатів України оприлюднила підсумки роботи комітетів за 2025 рік: 115 висновків до законопроектів, 108 освітніх подій і 457 публікацій на сайті. За цими цифрами — готові правові позиції, дайджести практики й прикладні матеріали, які адвокати можуть напряму використати у справах і в щоденній роботі.
Євроінтеграція
Дорожня карта не передбачає демонтажу чинної моделі адвокатури — …
Дорожня карта з питань верховенства права не є законом, директивою чи іншим обов'язковим до виконання нормативно-правовим актом і, відповідно, не встановлює прямих правових зобов'язань щодо конкретної інституційної моделі адвокатського самоврядування.
Навчання
Як підготувати дитину до участі в судовому процесі — практикум в…
Підготовка дитини до візиту в суд — важливий етап забезпечення дотримання її процесуальних прав як учасника провадження, чия думка має бути зрозуміла та почута. Консультації мають враховувати вік, рівень розвитку, індивідуальні особливості та мову, яку дитина сприймає найкраще.
Законодавство
Законопроекти про ДРТ потребують доопрацювання — НААУ
У Національній асоціації адвокатів України звернули увагу на існуючі термінологічні розбіжності, прогалини в регулюванні реєстрів і донорства, а також на ризики непропорційних обмежень доступу до допоміжних репродуктивних технологій у проектах, внесених на розгляд парламенту.
Гарантії діяльності
НААУ долучиться до розробки курсу HELP про Конвенцію про захист…
Правнича спільнота потребує системного навчального продукту, який би комплексно розкривав механізми реалізації прав і гарантій, передбачених Конвенцією Ради Європи про захист професії адвоката.