Адвокат у соцмережах: як показувати кейси і не перейти межу етики

Соцмережі можуть допомагати адвокату пояснювати правові проблеми, формувати довіру й комунікувати з потенційними клієнтами. Але публічність прямо повʼязана з професійною етикою: не розголошувати адвокатську таємницю, не давати гарантій результату і не перетворювати правову позицію на хейт щодо колег.

Про це йшлося під час вебінару «Адвокат у соцмережах - необхідність чи вибір?», який ініціював Молодіжний комітет НААУ - UNBA Nextgen в Одеській області. Спікерками заходу стали членкиня Комітету НААУ з питань адміністративного права та процесу Дарія Голодняк та маркетологиня Маргарита Стельманщук.

Блог для адвоката має бути свідомим вибором. За словами Д.Голодняк, публічність потребує готовності до постійної комунікації, критики та додаткового психологічного навантаження. Водночас через блог адвокат може пояснювати актуальні правові питання, ділитися проблемними аспектами практики та показувати алгоритми вирішення типових ситуацій.

Зокрема спікерка зупинилася на тому, як говорити про власні кейси і не порушити адвокатську таємницю. Якщо адвокат описує не індивідуальну історію клієнта, а типову правову проблему з вихідними даними, які можуть стосуватися багатьох осіб, таке висвітлення саме по собі не розкриває конфіденційної інформації. Під час публікації документів необхідно приховувати персональні дані, реквізити, посади, прізвища, імена, по батькові, номери справ та інші відомості, за якими особу або справу можна ідентифікувати.

Але демонстрація кейсів не має бути голослівною. Адвокатський блог не повинен будуватися лише на твердженнях про нібито успішні справи без пояснення, що саме було зроблено для вирішення проблеми. Інакше у підписників і колег може виникати питання, чи справді йдеться про власний професійний досвід адвоката.

Ще одним ризиком публічної комунікації спікерка назвала надання гарантій. Адвокат не може обіцяти клієнту результат або конкретні строки вирішення питання, якщо вони залежать від суду, державних органів, процесуальних обставин чи індивідуальних даних справи. Такі обіцянки можуть формувати хибні очікування, призводити до конфліктів, скарг і загалом підривати довіру до адвокатури.

На прикладах зі своєї практики Д.Голодняк пояснила, що одна й та сама проблема може мати кілька способів вирішення: досудовий порядок, судовий процес або інший алгоритм дій залежно від документів і фактичних обставин. Тому некоректно створювати враження, що будь-яке питання можна вирішити за фіксовану суму, у визначений строк і лише одним способом.

Під час вебінару також обговорили хейт між адвокатами. Спікерка розмежувала персональні випади, образи чи спроби переманити клієнтів у коментарях іншого адвоката та аргументовану правову позицію. Якщо адвокат не погоджується з підходом колег і пояснює свою позицію з посиланням на законодавство, судову практику та практичний досвід, це не є хейтом. Натомість публічна дискредитація колеги без аргументів є неетичною.

На репутаційну сторону адвокатської публічності звернула увагу М. Стельманщук. За її словами, розважальний контент сам по собі не шкодить серйозному сприйняттю адвоката, якщо має межі й поєднаний з експертною подачею. Так само у комунікації з аудиторією важливо розрізняти звичайну незгоду в коментарях і повідомлення, які переходять межу: у першому випадку дискусію можна підтримувати, у другому — коментарі краще приховувати, щоб не провокувати інших учасників.

Учасники дійшли висновку, що адвокатська публічність має працювати на репутацію лише тоді, коли вона спирається на професійну аргументацію, коректну комунікацію і дотримання Правил адвокатської етики.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.